Які банки потягнуть кредитування під час війни?

Згідно зі звітом Національного банку, ВВП України рекордно обвалиться, при цьому в НБУ зазначають, що загальний портфель бізнес-кредитування за березень цього року зріс на 14,8 млрд. грн. Про те, як вплинуло на ринок підвищення розміру облікової ставки та про те, які банки приймуть виклики війни, простягнувши руку допомоги економіці, – розповів Заступник Голови правління IBOX BANK Ростислав Наконечний.

Перший транзакційний банк IBOX BANK за ​​підсумками 2021 року увійшов до топ українських банків, які отримали найвищий прибуток. При цьому вже після початку воєнних дій в Україні, акціонери фінустанови капіталізували весь минулорічний дохід. Збільшивши свій статутний капітал, IBOX BANK виріс до банку другої групи. Редакція UA.NEWS поцікавилася у Ростислава Наконечного про те, з якими складнощами у сфері кредитування зіштовхнувся український бізнес після початку неоголошеної росією війни та як воєнний стан вплине на банківський сектор.

Ростислав Михайлович, експерти та економісти стверджують, що банківська система України настільки міцна, що витримала удар військової агресії та залишається стабільною. При цьому Нацбанк підвищив розмір облікової ставки з помірних 10% одразу до 25% річних. Які наслідки цього рішучого кроку?

Ростислав Наконечний: Рано говорити, що банківська система витримала удар. В ідеальних умовах банківська система зростає та зменшується у показниках, корелюючи з динамікою змін ВВП. З одного боку, станом на сьогодні – падіння ВВП було надто різким, щоб банківська система могла у розумні терміни пропорційно зменшитись у розмірах.

З іншого боку – є низка критеріїв, які можна узагальнити в одне поняття – «воєнні втрати», які стануть критичними для банків без підтримки акціонерів.

Акцентую вашу увагу саме на акціонерах, оскільки історія невоєнних криз нас уже навчила тому, що лише акціонери фінансових установ (банків, страхових компаній), які цінують свою репутацію, у кризові періоди здатні працювати на перспективу.

Щодо збільшення облікової ставки, то цей крок у короткостроковій перспективі ніяк не вплине на роботу банків із реальним сектором економіки.

Насамперед це рішення спрямоване на вилучення зайвої ліквідності гривневої маси з ринку України. Це правильний крок, метою якого є стримування інфляції та девальвації.

Навіть після вилучення зайвої гривневої ліквідності, у банків залишиться достатньо пасивів для задоволення попиту клієнтів на кредити. Не варто забувати, що більшість банків зупинила програми кредитування бізнесу, який веде свою діяльність у зоні чи неподалік зони бойових дій.

Вперше з 2017 року українські банки зазнали чистих збитків, незважаючи на це сектор працює стабільно. Банки ще можуть дозволити кредитувати бізнес?

Ростислав Наконечний: Рано говорити про реальні фінансові результати діяльності. Сьогодні ми бачимо переважно оцінку можливих збитків, які банки відобразили на балансах у вигляді резервів.

Реальну картину прибутковості/збитковості банківської системи ми зможемо побачити ближче до кінця 2022 року, коли банки покажуть реальні показники НПА у кредитних портфелях.

Щодо того, чи можуть дозволити банки запустити програми кредитування. Думаю, можуть, якщо правильно підійдуть до оцінки ризиків втрат. Хорошим прикладом є ринок страхування – до війни можна було купити страховку від воєнних втрат, а зараз – ні. Те саме відбувається і на ринку банківських послуг – він має підлаштуватися під специфіку ведення бізнесу під час війни.



Війна суттєво скоротила попит на різних ринках, при цьому чи зберігся у бізнесу попит на кредитування?

Ростислав Наконечний: Попит перевищує пропозицію. Якщо попит залишився на довоєнному рівні, пропозиція від банків значно скоротилася. Якщо узагальнювати, слід зазначити такі моменти:

- не закрито попит на отримання кредитів на територіях, наближених до зони бойових дій та у прикордонних регіонах;

- спостерігається зниження активності серед імпортерів, що є наслідком впливу таких факторів, як падіння попиту на багато груп товарів, так і обмеження імпорту на рівні держави;

- також слід зазначити наявність проблем із логістикою і ціноутворенням внаслідок збільшення витрат за доставку товару.

Важко називати в нашій ситуації позитивні моменти плюсами, але є компанії, де війна не вплинула на бізнес-моделі, тому що вони були спрямовані на експорт, ведуть діяльність у західній Україні, перевезення здійснюються автотранспортом тощо.

Як банки зі свого боку змінили стандарти кредитування для бізнесу?

Ростислав Наконечний: Більшість банків посилили стандарти кредитування:

- Відмова від нових клієнтів;

- відмова від розгляду нових заявок щодо діючих клієнтів;

- відмова від кредитування на території лівобережної України;

- Підвищення відсоткових ставок.

Які напрями кредитування сьогодні підтримує IBOX BANK?

Ростислав Наконечний: IBOX BANK дотримується консервативних підходів щодо реалізації програм кредитування. Ми готові до діалогу з клієнтами та підтримати їх кредитами на поповнення оборотного капіталу. Наш пріоритет – це клієнти, які мають потребу у фінансуванні:

- закупівлі груп товарів із переліку, що належить до критичного імпорту;

- придбання основних засобів для забезпечення логістики;

- виконання зобов'язань за експортними контрактами.

Сільське господарство України є ключовим сектором її економіки. А з огляду на реалії, сьогодні українська економіка просто залежить від агросектору. Що чекає на галузь і Україну, якщо війна триватиме до кінця року?

Ростислав Наконечний: Важливо розуміти, що війна йде в Україні. Весь світ жив та живе своїм життям, де діють класичні закони ціноутворення. Якщо ціни на продукцію нашого агросектору з різних причин будуть вищими за світові, то це призведе до ланцюжка неприємних наслідків: прямі збитки для виробників – втрати банків від неповернення кредитів – втрати держави у вигляді недоотриманих податків – втрати простих громадян у вигляді втрати робочих місць – зменшення посівних площ у 2023 році.