Після закінчення карантину, поведінка українців суттєво не зміниться, але може загостритися проблема недостатнього рівня фінансової грамотності. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету Костянтин Денисов.
Експерт зазначив, що головними негативними економічними наслідками карантину будуть втрата українцями роботи, зупинка діяльності малого та середнього бізнесу, а також величезні збитки великих промислових підприємств-експортерів через закриття світових ринків.
Крім того, зазначив експерт, вкрай назріла потреба тотальної модернізації промисловості, орієнтованої переважно на сировину і напівфабрикати.
«Сьогодні зношення основних фондів у промисловості перевищує 66% (у 2010 році – 63%). Держава має провадити жорстку промислову політику в напрямку енергозбереження, екологізації та розширення асортименту готової продукції. Енергозбереження дозволить «перекинути» частину витрат на заробітну плату, що підвищить купівельну спроможність працюючого населення. До того ж, великий потенціал мають інвестиції в інфраструктуру, зокрема транспорт, де основні фонди зношені на 63%»
кандидат економічних наукАналітик також переконаний, що поведінка населення після карантину суттєво не зміниться, але може датися взнаки проблема недостатнього рівня фінансової грамотності.
«У квітні 2020 року Мінекономрозвитку опитало експертів щодо зміни поведінки українців після пандемії – понад 70% фахівців упевнені, що українці суттєво не змінять свою поведінку та звички. Однією з проблем «докарантинної» України, була низька фінансова грамотність населення – наша країна посідала останнє місце в Європі. Отже, державі слід запровадити масштабну цільову програму фінансової просвіти та грамотності, як це сьогодні робиться з цифровими технологіями. Адже чим вище рівень економічної грамотності населення – тим більша його захищеність від злиднів. До речі, свого часу екс-президент США Барак Обама запровадив програму економічної просвіти населення. Якщо наддержави роблять таке, то чому б Україні не запозичити їхній успішний досвід?»
Нагадаємо, у зв’язку із карантином втратити роботу можуть від 170 до 500 тисяч українців. Найбільший ризик – у неофіційно працевлаштованих осіб. Керівникам компаній, які незаконно звільняють співробітників у період карантину, загрожує штраф до 51 тисячі гривень чи виправні роботи.
Задля підтримки бізнесу і збереження робочих місць в період пандемії, держава видаватиме підприємцям безвідсоткові кредити. Тим, хто уже втратив роботу, буде спрощено процедуру отримання допомоги.
Керівник Київського публічного агентства комунікацій/PR Інна Ковальчук вважає, що Кабміну слід вжити комплекс заходів для порятунку туристичної галузі на період карантину та після нього. Одними з головних у цьому документі мають стати виплата компаніям компенсацій і тимчасове звільнення від сплати податків.
Директор Інституту менеджменту та стратегій Богдан Долінце зазначив, що відновлення українського туризму, напряму залежить від послаблення карантинних заходів і зниження кількості інфікованих коронавірусом у найбільш популярних для поїздок регіонах і країнах світу.
