Після закінчення карантину, поведінка українців суттєво не зміниться, але може загостритися проблема недостатнього рівня фінансової грамотності. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету Костянтин Денисов. «Сьогодні зношення основних фондів у промисловості перевищує 66% (у 2010 році – 63%). Держава має провадити жорстку промислову політику в напрямку енергозбереження, екологізації та розширення асортименту готової продукції. Енергозбереження дозволить «перекинути» частину витрат на заробітну плату, що підвищить купівельну спроможність працюючого населення. До того ж, великий потенціал мають інвестиції в інфраструктуру, зокрема транспорт, де основні фонди зношені на 63%» «У квітні 2020 року Мінекономрозвитку опитало експертів щодо зміни поведінки українців після пандемії – понад 70% фахівців упевнені, що українці суттєво не змінять свою поведінку та звички. Однією з проблем «докарантинної» України, була низька фінансова грамотність населення – наша країна посідала останнє місце в Європі. Отже, державі слід запровадити масштабну цільову програму фінансової просвіти та грамотності, як це сьогодні робиться з цифровими технологіями. Адже чим вище рівень економічної грамотності населення – тим більша його захищеність від злиднів. До речі, свого часу екс-президент США Барак Обама запровадив програму економічної просвіти населення. Якщо наддержави роблять таке, то чому б Україні не запозичити їхній успішний досвід?»
Експерт зазначив, що головними негативними економічними наслідками карантину будуть втрата українцями роботи, зупинка діяльності малого та середнього бізнесу, а також величезні збитки великих промислових підприємств-експортерів через закриття світових ринків.
На думку аналітика, для попередження цих негативних наслідків, сьогодні Україні необхідно перезапустити економіку, використовуючи фінансові та адміністративні важелі впливу: надання через державні банки дешевих/безвідсоткових кредитів для відкриття дрібного бізнесу, перегляд субсидій для бізнесу на створення нових робочих місць, а також забезпечення виробників державними замовленнями.
Крім того, зазначив експерт, вкрай назріла потреба тотальної модернізації промисловості, орієнтованої переважно на сировину і напівфабрикати.
кандидат економічних наук
Аналітик також переконаний, що поведінка населення після карантину суттєво не зміниться, але може датися взнаки проблема недостатнього рівня фінансової грамотності.
Нагадаємо, у зв’язку із карантином втратити роботу можуть від 170 до 500 тисяч українців. Найбільший ризик – у неофіційно працевлаштованих осіб. Керівникам компаній, які незаконно звільняють співробітників у період карантину, загрожує штраф до 51 тисячі гривень чи виправні роботи.
Задля підтримки бізнесу і збереження робочих місць в період пандемії, держава видаватиме підприємцям безвідсоткові кредити. Тим, хто уже втратив роботу, буде спрощено процедуру отримання допомоги.
Керівник Київського публічного агентства комунікацій/PR Інна Ковальчук вважає, що Кабміну слід вжити комплекс заходів для порятунку туристичної галузі на період карантину та після нього. Одними з головних у цьому документі мають стати виплата компаніям компенсацій і тимчасове звільнення від сплати податків.
Директор Інституту менеджменту та стратегій Богдан Долінце зазначив, що відновлення українського туризму, напряму залежить від послаблення карантинних заходів і зниження кількості інфікованих коронавірусом у найбільш популярних для поїздок регіонах і країнах світу.
