Коли закінчиться війна: економічний аспект мирної угоди
На тлі деяких обнадійливих ознак російсько-українських переговорів щодо припинення вогню, напевно, буде корисним пам'ятати, що Захід може використовувати вагомі економічні важелі, щоб вплинути на результати під час та після війни росії проти України.
Про це пише The Hill. Те, як він використовуватиме ці важелі, матиме далекосяжні наслідки, йдеться у повідомленні.
Потенціал переговорів
Однією з цілей може бути забезпечення того, щоб українці отримували вигоду, доки росія сплачує високу ціну за свою агресію. Також це може бути заохоченням майбутнього російського уряду, який із меншою ймовірністю створюватиме виклики збройної агресії для України чи інших країн.
Зважаючи на все, Захід має два основні важелі впливу каральні санкції та контроль над заблокованими російськими офіційними активами на суму близько 300 мільярдів доларів, пише Financial Times.
Цей потужний важіль обумовлює зацікавленість Заходу у будь-яких мирних переговорах між росією та Україною. Варто зазначити, загалом інтереси Заходу та України збігаються, але можуть виникати й деякі розбіжності. Наприклад, якщо під тиском на Україну результатом домовленості буде те, що російські війська залишаться в Криму чи інших регіонах України, Захід може зайняти жорсткішу позицію.
Захід може відмовитися послаблювати або скасовувати свої надзвичайні санкції доти, доки в Україні залишаються хоч будь-які війська росії та її бандформування. Захід може вимагати, щоб російські війська також залишили Грузію й Молдову. Іншими словами, ціль Заходу може виходити за рамки повернення до стану 24 лютого, до початку вторгнення, й очікувати, що росія скасує всі свої небажані екстериторіальні окупації.
США та Євросоюз звинуватили росію у воєнних злочинах в Україні. Захід може спробувати використати свої економічні важелі для притягнення до відповідальності причетних до злочинів. У 2001 році Міжнародний валютний фонд, США та Світовий банк використовували такі важелі впливу, щоб спонукати Югославію зрадити колишнього президента Слободана Мілошевича міжнародного трибуналу з військових злочинів.
Відбудова та репарації
Відбудова може бути точкою опори. Якщо росія окупує частину чи всю Україну й встановить маріонетковий уряд, Захід може не перевести йому заблоковані кошти, попри існуючі гуманітарні проблеми чи потреби у відновленні інфраструктури життєзабезпечення. Захід міг би бути більш гнучким, якби шановні міжнародні інституції здійснювали проєкти, які приносять користь простим людям. Якщо уряд Зеленського чи його законний наступник збереже контроль над частиною чи усією Україною, Захід може надати масштабні ресурси для відновлення, пише The Hill.
Нарешті, за ослаблення санкцій Захід може домагатися змін у росії. Засудження 22 березня ув'язненого опозиціонера Олексія Навального за черговим сфабрикованим обвинуваченням є нагадуванням про те, що росія наразі більш репресивна, ніж будь-коли за 30 років існування цієї країни. Захід може побоюватися, що ризик подальшої російської агресії буде суттєвим, якщо репресивний режим збережеться.
Таким чином, Захід може наполягати на заходах щодо посилення дотримання прав людини, таких як звільнення політв'язнів. Захід може вимагати, щоб росія реформувала або ліквідувала службу безпеки, а саме закостенілу Федеральну службу безпеки (ФСБ) – спадкоємця радянського КДБ, яка є основою нинішнього режиму.
Питання репарацій може бути дискусійним і світова історія має такі свідчення. На початку двадцятого століття у Версальському палаці під Парижем Німеччина підписала Версальський договір з союзниками, офіційно закінчивши Першу світову війну. Англійський економіст Джон Мейнард Кейнс, який був присутній на мирній конференції, але потім пішов на знак протесту проти договору, був одним з найбільш відвертих критиків каральної угоди. Кейнс попередив про серйозні наслідки Версальського договору, що були формальним завершенням Першої світової війни у Європі та у всьому світі. У своїй книзі «Економічні наслідки миру», опублікованій в грудні 1919 року, Кейнс передбачив, що жорсткі військові репарації та інші жорсткі умови, накладені на Німеччину цим договором, призведуть до фінансового краху країни, що, своєю чергою, матиме серйозні економічні та політичні наслідки для Європи та світу. Рівно через двадцять років почалася Друга світова – найкривавіша війна у світовій історії.
Економіка країн-агресорів у великих війнах добре відновлювалися, коли ці країни перейшли до більш відкритих та гуманних урядів і більше співпрацювали з міжнародною системою. Але репресивні країни, які зіткнулися з економічними обмеженнями, як Іран із санкціями до 2015 року, постраждали від високого безробіття, інфляції та економічного спаду.
Так само й сьогодні, коли росія протягом багатьох років страждає від повільного зростання та нестачі інвестицій, тягар виплати репарацій може погіршити рівень життя росіян і зробити їх сприйнятливішими до популістського чи авторитарного правління.
Захід може активізувати публічну дипломатію, щоб інформувати росіян про те, що відбувається в Україні, та відповідальність росії за знищення цивільних об'єктів. Більш поінформовані росіяни можуть бути менш обурені майбутнім економічним тягарем і схильні протистояти репресивним правителям.
Захід має проявити розсудливість, організувавши дискусію з усіх цих питань. Зміни в поточній ситуації можуть відбутися будь-якої миті й вимагати рішень Заходу. Хоча Захід захоче використати свої економічні важелі на благо зруйнованої й понівеченої України та її мужніх громадян, деякі міркування можуть бути складними чи не цілком певними.
Як має виглядати повоєнна відбудова України
В умовах повоєнного періоду, відбудова України відкриває унікальну можливість модернізувати країну та убезпечити її майбутнє. Такою є думка провідних економістів, які сформували ключові принципи міжнародної допомоги для відбудови такі, пише VoxUkraine, зокрема, Україна рухається до вступу до ЄС. Під егідою ЄС передбачено створення окремої агенції, яка має значну автономію в питаннях координації та управління допомогою та програмою реконструкції. Обов’язково Україна має стати «власником» програми реконструкції. В країні повинні стимулюватися та просуватися надходження іноземного капіталу та технологій, й допомога має бути переважно у вигляді грантів, а не кредитів. Відбудова країни повинна базуватися на засадах майбутнього без вуглецевого сліду з мінімальною залежністю від викопного палива.
Відбудова України повинна включати три чіткі стадії з різними цілями та обмеженнями, зазначають аналітики. Після лише одного місяця війни оцінка необхідної допомоги сягає від 200 до 500 млрд євро. Вартість відбудови щодня зростає з прискоренням, оскільки люди проводять все більше часу поза своїми домівками, діти травмуються, бізнес зникає.
Після початку вторгнення вбито тисячі цивільних. Понад чверть населення (41 мільйон станом на січень 2022 року, без урахування Криму) були змушені покинути домівки, із них понад 6 млн переїхали до країн ЄС. З чотирьох мільйонів осіб, які виїхали з України, половина – діти. Багато сімей розділені через конфлікт, часто чоловіки залишились в Україні, щоб битися. Маріуполь та багато інших міст України фактично стерті з лиця землі. Тотальна руйнація та криза біженців такого масштабу не бачені у Європі з часів Другої Світової війни.
Уряди різних країн та міжнародні організації висловили свою готовність допомогти Україні відновитися після війни. Аналітики VoxUkraine формують своє бачення на попередньому досвіді повоєнного відновлення (наприклад, план Маршалла після Другої Світової, об’єднання Німеччини, реконструкція Іраку та Афганістану) та досвіді відновлення після стихійних лих. Більш конкретні кроки з відновлення можуть бути розроблені тоді, коли буде більше інформації про результати війни.
Для адміністрування відновлення пропонується заснувати окрему агенцію під егідою ЄС, яка з одного боку акумулюватиме кошти з різних джерел, а з іншого – адмініструватиме програми реконструкції. Агенція повинна мати визначений термін існування – наприклад, до вступу України до Євросоюзу, а також значну свободу дій, в тому числі в питаннях найму.
Потенційними джерелами коштів для відновлення можуть бути: двостороння допомога (кошти окремих урядів); міжнародні інституції; приватні компанії та фізичні особи; конфісковані російські активи; поточні доходи росії від нафти й газу (наприклад, спрямування частки цих доходів до окремого компенсаційного фонду або податок на них, який збиратиме ЄС як компенсацію грантів, наданих на відбудову України).
Відновлення України передбачає чотири стадії, зокрема, нульова (має розпочатися негайно з метою мінімізації збитків). Перша – упродовж 6 місяців після припинення війни – відновлення критичної інфраструктури. Друга стадія – 3-24 місяці після закінчення війни – швидке відновлення інфраструктури й економіки (на цій стадії державна політика повертатиметься до «нормальної»), третя – закладення фундаменту для майбутнього зростання та модернізації.
За результатами виконання окресленого плану, Україна отримає не лише сучасну інфраструктуру та приплив інвестицій – фундаментом повинні стати побудовані державні інституції (законодавство, держслужба, судова система, антикорупційні органи), які дозволять Україні набути повноцінного членства в ЄС.
Нагадаємо, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що висновок про членство України в ЄС хочуть підготувати влітку 2022 року. Потім українську заявку на вступ представлять Єврораді.