Кредитні канікули та непрацюючі кредити (NPL) /технічний «лонгрід»/
Доводиться іноді бачити таку думку. Що банки із запізненням визнають свої непрацюючі кредити (NPL, non-performing loans англійською; бо є ще NPA та NPE, це трохи інше), тому, що навесні діяли так звані кредитні канікули. Це коли позичальники тимчасово можуть не платити – їхні борги нікуди не діваються, проценти накопичуються, але сплачувати їх можна пізніше.
Це не так. Кредитні канікули НІЯК не впливають на NPL*. Точніше, на визнання NPL.
Що таке непрацюючі кредити?
А) Це кредити, за якими ВЖЕ є прострочка 90 та більше днів. Або за процентами, або за тілом, або і там і там. (ринковою мовою – «дефолт за п.164.1 Постанови 351»)
Б) Це кредити, де прострочки ЩЕ немає. Але. Банк бачить, що позичальник не зможе виконувати умови договору, тобто, сплачувати відсотки та або тіло. Бо в нього немає грошей чи операційних грошових потоків, або він взагалі не веде діяльності. Це найрозповсюдженіші причини, але не вичерпні. Тобто кредит є, але сплачувати його нема за що. (або, внутрішнім сленгом – «дефолт за п. 164.2 Постанови 351»).
Цю норму дуже класно прописано в банківській нормативці, Постанові 351. «Неможливість позичальника виконати умови договору перед банком без звернення стягнення на забезпечення». Своїми словами – «банк бачить, що якщо він не забере заставу, то грошей він не отримає». Це дійсно дуже гарне формулювання, я б сказав «вишукане».
/класичний приклад. Кредит на мільярд грн. Видано в доларах. Видано компанії-прокладці із доходом 10 млн грн на рік та від’ємним операційним прибутком. Відношення боргу до ебітда – 150. Проценти про кредиту 0.01% річних, погашення в кінці терміну. Застава – «корпоративні права на майнові права». Це стандартний NPL. Це, до речі, майже типовий кредит Приватбанку у 2015-2016 роках тут описав /смайлік/ /
Резюмуючи. NPL – це ті кредити, де позичальник або вже не платить, або не зможе заплатити, незалежно від того, чи є вже прострочка, чи ні.
Історично склалося, що в нас NPL це синонім до прострочки. Чи як іноді кажуть жартома, «просрачкі» («просрачєнний кредит», наприклад). Випускаючи з уваги, що непрацюючі кредити це більш широке поняття. Так, під час економічного зростання майже всі NPL це пряма прострочка, в нас так і було до 2022 року –більше 90% NPL це ті кредити, які не обслуговувалися. Під час криз не так: зростає процент тих NPL, які ще не прострочені на 90+ днів. Але де позичальник вже не може виконувати зобовязання еперд банком.
Цю міскомунікацію, я думаю, треба поступово виправляти. Пояснювати і банкам і медіа, що таке NPL, що це не тільки про прострочку.
До кредитних канікул.
Починається велика війна. Багато позичальників втрачають доходи, майно. Багато де бізнесу вже не існує. Тобто платити він вже не може. Одночасно вводяться кредитні канікули, і позичальник може відтерміновувати платежі за кредитами
Що відбувається. Є група позичальників, яка може платити як раніше, бізнес не постраждав, або несильно постраждав. ОК.
Є група, де доходи впали, і вже не можуть обслуговувати кредити на тих умовах, на яких брали, не тому що позичальники недобросовісні, а бо війна.
Є група, де просто бізнес знищено, і платити просто немає чим. Немає доходів, немає виробництва чи послуг.
Всі три групи користуються кредитними канікулами, тобто не платять тут і зараз. Маючи на це право.
Отже, підстав для «прямої прострочки» немає. Це так. За критерієм «прострочка 90+днів» кредити ніби мають ставати непрацюючими через 90 днів після того, як закінчиться дія кредитних канікул.
Та за першою групою все ок. Це працюючі кредити. От друга і третя – вже ні. Це вже NPL. Бо вони не платять через те, що не мають змоги платити.
На цьому етапі технічно прострочка чи кредитні канікули не мають значення. Має значення те, що сталося із позичальником і як він далі працюватиме. Задача банка саме оцінити, чи позичальник має змогу платити, чи ні. Бо не платять всі, але хтось з них просто економить гроші, і потім віддасть. А хтось вже має піти в реструктуризацію або просто «віддати ключі» (теж внутрішній сленг), а в когось і ключів вже нема, тобто, нема бізнеса через росію.
І там де позичальник не може платити, там визнається дефолт за інструментом, тобто, «непрацюючий кредит», NPL.
Так само і зі споживчими кредитами.
Вся подальша робота – реструктуризації в різному вигляді, чи прощення, чи стягнення забезпечення, чи визнання збитків – це вже наслідки, спільна робота банка та позичальника.
Норма про кредитні канікули – то це про полегшення умов для позичальників. Для банків вона нічого не змінює в плані непрацюючих кредитів – якщо позичальник не платить, не може чи не зможе платити, то це NPL. Незалежно від того, чи він платить зараз. Незалежно від того, чи має право – юридично - відтермінувати платежі.
NPL це про суть, про реальний стан, а не про юридичну чи регуляторну казуїстику.
Або ще інакше. Це не про те, платить чи не платить. Це про якість позичальника. Саме позичальника, а не кредита. До речі, саме так воно так і виписано в нормативці: оцінюється якість позичальника, а потім вже якість його кредитів, цінних паперів тощо.
Це якраз Нацбанк дуже добре розумів, коли ще 25 лютого повідомив, що не буде карати банки за порушення нормативів капіталу. Аби банки не боялися визнавати реальні непрацюючі кредити, незалежно від прострочки. Взагалі реальну якість активів. Та так вийшло, що не стали. Навіть попри численні заклики Нацбанку це робити.
А. Що ще хотів сказати. Воно ж все одно «дожене» банки. Хоч визнавай ті NPL вчасно, хоч не визнавай. Всі про це добре знають.
/Ремарка. НІЯК не впливають – це, звісно, трохи перебільшення. Вони впливають – частина позичальників зможу акумулювати більше коштів та покращити свій фінансовий стан, і відновити обслуговування. Воно, кредитні канікули, ніяк не впливають на ВИЗНАННЯ банками непрацюючих кредитів. Це якщо робити по суті таке визнання і не приховувати реальну картину/
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
