Монетарний вимір війни, або чому Нацбанк підняв ставку до 25%
Найбільш гучною економічною новиною сьогоднішнього дня стало рішення Нацбанку підняти облікову ставку відразу на 15 відсоткових пунктів (в.п.) - до 25%.
Більшість прогнозистів очікували суттєвого підвищення облікової ставки, однак не такого рішення. Майже 70% фінансової спільноти запропонувала свої варіанти підвищення облікової ставки, але найбільш популярним став стрибок відразу на 5% - до 15%.
Довжина кроку просто вражаюча, напевно, це вже стрибок. Нацбанк перевершив самі сміливі очікування експертів, мовляв, прийшов час подивитися ринковій правді у вічі, або відходити від психологічного шоку до економічної логіки ухвалення рішень бізнесом та населенням, поклавши в основу прагматичне монетарне рішення.
Отже, ми вирішили висвітлити основні аспекти, які обумовили різке посилення підходів до монетарної політики Нацбанку, водночас зберігаючи стратегію таргетування інфляції навіть в умовах війни.
Воєнна облікова ставка
Ефективність кроку в бік зростання ставки оцінювався переконливістю в контексті ринкових реалій. Розглянувши кілька сценаріїв, Нацбанк вирішив підвищити облікову ставку одразу на 15 в. п. до 25%.
Метою рішучого кроку разом з іншими заходами є захист гривневих доходів та заощаджень населення, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку і в результаті посилення спроможності регулятора забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни.
Саме незначне підвищення ставки не дало б дієвих результатів, вважають в Нацбанку. Неістотне підвищення ключової ставки, за оцінками, не мало б значного впливу на фінансово-економічну систему. Це пов’язано з обмеженою дієвістю механізму передаточного механізму під час війни, а також впливу на негативні очікування подальших підвищень облікової ставки й відповідно вичікувальну позицію вкладників і незначного інтересу до гривневих активів.
Також такий крок Нацбанку зроблено в бік пожвавлення інтересу до гривневих активів їх дохідності, які мають перевищувати очікувані показники інфляції.
Застосування облікової ставки
З початком широкомасштабної війни ключовою функцією банків була забезпечення функціонування платіжної системи. З часом, поступова адаптація економіки України та заміщення психологічного шоку економічною логікою господарських рішень бізнесу на поведінки домогосподарств наразі вимагають зміни підходів до монетарної політики.
Низька ставка за гривневими активами посилює загрози доларизації економіки та відповідної втрати ресурсу фінансовою системою. Девальваційні очікування громадян і бізнесу нестійкі та чутливі в умовах війни, зокрема оперативних змін на передовій та інших ситуативних факторів. Як наслідок, інтервенції Нацбанку з продажу валюти зростають. Якщо в березні та квітні вони становили близько 2 млрд дол. США, то у травні сягнули 3,4 млрд дол. США. Також протягом травня зросла різниця між курсом готівкового ринку та офіційним курсом, що посилило негативні ефекти для економіки. Наприклад, за день ухвалення рішення, на тлі офіційного курсу 29 грн. дол., курс продажу долара США в банках, обмінниках і на чорному ринку здійснюється за курсом 35,75 грн за 1 дол. США (середній продаж).
Як наслідок, ризики для макрофінансової стабільності та відновлення економіки в середньостроковій перспективі посилилися. Окреслені вище тенденції, суттєве підвищення дохідності гривневих активів обумовлюватиме швидке виснаження міжнародних резервів для підтримання курсової стабільності та продовжуватиметься накопичення дисбалансів у економці.
Динаміка цін та вплив облікової ставки
У квітні інфляція прискорилася до 16,4% у річному вимірі, зокрема базова – на 13% р/р. За місяць ціни зросли на 3,1%.
За попередніми оцінками Нацбанку, у травні інфляція продовжила зростати.
В Нацбанку зазначають, найближчими місяцями тренд на прискорення інфляції зберігатиметься, попри поступове відновлення виробництва. За умов незначного підвищення ставки, ситуація погіршувала б інфляційні очікування сприяючи перетіканням гривневих заощаджень в іноземну валюту.
Тому Нацбанк вирішив повернутися до активної процентної політики, щоб запобігти цим негативним тенденціям, зробивши передусім облікову ставку, як інструмент монетарної політики, адекватною ринковим реаліям.
Відтак ставка 25 % через обмежену дієвість механізму монетарної трансмісії під час війни. Також, для запобігання вичікувальної позиції вкладників щодо подальших підвищень облікової ставки, що стримувало б інтерес до гривневих активів, у тому числі для пожвавлення інтересу до гривневих активів їх дохідності мають перевищувати очікувані показники інфляції.
Відповідно рішуче підвищення облікової ставки пожвавить інтерес до гривневих активів, знизить тиск на міжнародні резерви та матиме стримуючий вплив на інфляцію, зазначають в Нацбанку.
Розширення коридору процентних ставок за монетарними операціями
Нацбанк вирішив розширити коридор процентних ставок за монетарними операціями з банками для того, щоб створити додатковий простір для пожвавлення міжбанківського ринку. Починаючи з червня відсоткова ставка для кредитів рефінансування дорівнюватиме обліковій ставці плюс 2 в. п., а для депозитних сертифікатів – обліковій ставці мінус 2 в. п.
В підсумку варто зазначити, Нацбанк очікує, що суттєве підвищення облікової ставки до 25% буде достатнім для послаблення тиску на валютному ринку, підтримання стабільності валютного курсу та стабілізації інфляційних очікувань. У перспективі це створить передумови для переходу до циклу зниження облікової ставки, йдеться в повідомленні пресслужба регулятора.