МВФ може зажадати від України достроково повернути $11 мільярдів через рішення КСУ
В поточному році Україна отримала $2,1 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та 500 мільйонів євро макрофінансової допомоги від Європейського союзу. Водночас, відповідно до програми співпраці з МВФ, державний бюджет буде виконаний повністю за умови отримання $6,2 млрд запозичень від офіційних кредиторів.
Про це у колонці для сайту «24 каналу» написав міністр фінансів України Сергій Марченко.
«Тобто, наразі маємо фіскальний розрив у $3,5 млрд, який маємо профінансувати. Країна не може собі дозволити втратити ці кошти. Тож раджу не спекулювати на згаданій темі. Умови всього цього фінансування відомі, і полягають не тільки в нових реформах, але і в збереженні попередніх досягнень. Їхнім наріжним камінням є зобов’язання України щодо реалізації антикорупційної реформи. Ми активно дискутуємо із партнерами щодо фінансових аспектів. Однак антикорупційні чинники цих угод непорушні»
міністр фінансів УкраїниЗа його словами, «будь-яку нашу спроба заблокувати антикорупційні реформи наші партнери вважають чорною міткою».
«І це – справедливе бачення. Адже ми погодилися на такі умови і ці реформи відповідають запиту суспільства. Саме це, власне, дозволило нам досягти сприятливих домовленостей і отримати довіру партнерів. Однак рішення КСУ порушило цю довіру і, як наслідок, ускладнило нашу комунікацію. Маю підстави стверджувати, що без законодавчого врегулювання цього питання, міжнародні партнери заблокують нам усі фінансові угоди»
Марченко нагадав, що раніше Україна домовилися про програму Stand-By з МВФ. Борд директорів Світового Банку затвердив Україні DPL (Development Policy Loan – Позика на політику розвитку), а ЄС – «виняткову» програму макрофінансової допомоги. Наразі ці надважливі для держави здобутки і домовленості – під загрозою зриву.
«Маю оцінки керівної ланки Світового банку щодо рішення КСУ стосовно е-декларацій. Там вважають, що Україна порушує свої зобов’язання за DPL. Це ставить під загрозу усі проекти Банку з Україною. Загалом, ідеться про $2,23 млрд. Якщо оперувати мовою цифр, то ризикуємо цього року втратити два транші МВФ по $700 млн, а також – 600 млн євро в рамках допомоги ЄС і $350 млн – від Світового банку. А наступного – ще $1,5 млрд від МВФ, 600 млн євро від ЄС і $350 млн Світового банку»
Як приклад він навів вже майже готовий до укладання проект із МБРР щодо протидії в Україні COVID-19 обсягом $300 млн у рамках програми «Модернізація системи соціальної підтримки населення України». Переговори щодо підписання заплановані на 16 листопада, а схвалення Бордом Світового Банку – на 11 грудня. Втім, через рішення КСУ ці питання заблоковано.
«Прикро, що Україна ризикує втратити як уже погоджене фінансування, так і кошти на продовження чинних програм. А це складає підґрунтя для дострокового повернення коштів, наданих за попередніми проектами. Розбудова в Україні антикорупційної інфраструктури – ключова умова усіх міжнародних фінансових програм, починаючи з 2014-го. Тому наразі існує ризик вимог дострокового повернення виділених коштів. Це – близько $10,7 млрд від МВФ і 2,2 млрд євро ЄС. Як на мене, втрата репутації серед міжнародних партнерів – зависока ціна для України заради кількох дискусійних рішень КСУ. Мусимо усвідомлювати, що підрив довіри матиме тривалий негативний ефект. Це критично впливатиме на усі подальші рішення щодо співпраці з Україною. Тому в наших інтересах досягти внутрішньої згоди якомога швидше»
Нагадаємо, у червні 2020 року Єврокомісія перерахувала Україні другий транш 500 млн євро макрофінансової допомоги.
У липні урядова делегація під час візиту до Брюсселя підписала Меморандум та Кредитну угоду з Європейською комісією на загальну суму 1,2 млрд євро.
27 жовтня Конституційний суд скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних в електронну декларацію, а також визнав неконституційними повноваження НАЗК з контролю і перевірки декларацій, цілодобовий доступ до реєстру декларацій і моніторинг способу життя.
У КСУ зазначили, що кримінальна відповідальність за неправдиву інформацію в деклараціях чиновників – занадто суворе покарання, що не відповідає злочину.
У відповідь, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект, згідно з яким припиняються повноваження усіх чинних суддів Конституційного суду України. Понад 150 народних депутатів поставили підписи під закликом Верховної Ради до суддів Конституційного суду піти у відставку.
МВФ розкритикував рішення Конституційного суду щодо е-декларування.
Провідні євродепутати, які займаються в Європарламенті питаннями України, засудили ініціативу президента Зеленського розпустити нинішній склад КСУ.
Посли G7 підтримали зусилля Зеленського щодо збереження антикорупційної реформи.