МВФ запропонував Україні програму на $8 млрд: які умови викликають суперечки
Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) наприкінці листопада досягли домовленостей на рівні персоналу щодо нової програми підтримки. Вона розрахована на чотири роки і становить трохи більше $8 млрд. Хоча ця сума значна, її все одно вважають недостатньою для покриття фінансових потреб країни, особливо в умовах війни.
Однак для отримання навіть цієї суми Україна має виконати низку вимог, що вже спричинили активне обговорення серед бізнесу та експертів.
Головна суперечка точиться навколо підвищення податкового навантаження на ФОПів, які раніше користувалися спрощеною системою оподаткування.
Основні умови програми МВФ
За даними Національного банку, фонд ставить перед українською владою такі завдання:
Прийняття бюджету на 2026 рік, який відповідав би умовам програми.
Мобілізація внутрішніх ресурсів.
Уникнення неефективних видатків.
Запобігання ухиленню від сплати податків.
Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (так званий «податок на OLX»).
Скасування податкових пільг для ФОПів із річним доходом понад 1 млн грн.
Контроль над тарифами та їхнє приведення до ринкових рівнів (поки це питання не обговорювалося публічно).
«ФОПи часто використовуються в різних схемах для зменшення податкового тягаря великих підприємств. Наприклад, магазини електроніки завозять товар, а гроші за покупки ідуть не на магазин, а на різні ФОПи, щоб обійти сплату податків. Аналогічно відбувається в різних роздрібних сервісах – часто в ресторанному бізнесі. Таким чином, підприємство уникає частини податків через дроблення і фактично приховує оберти, оскільки розрахунки ідуть не по підприємству, а по ФОПах. Також часто підприємства наймають ФОПів замість оформлення в штат для ухилення від сплати податків при нарахуванні зарплати. І що по факту вимагає МВФ? Щоб були зменшені можливості використання ФОПів, тому просить зняття пільг, аби збільшити надходження до бюджету», - пояснив фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Аналітик відзначає, що введення ПДВ для ФОПів «формуватиме сильний тиск на ФОПів і на підприємства, які їх використовують для ведення бізнесу. І також це невідворотно відіб’ється на цінах товарів і послуг, адже збільшення платежів за рахунок ПДВ буде перекладатися на кінцевого споживача».
За прогнозами Анатолія Амеліна, виконавчого директора аналітичного центру «Український інститут майбутнього», «під удар потрапляють 170-250 тисяч ФОПів – десята частина від 1,7 мільйона зареєстрованих, і це переважно представники ІТ, консалтингу та професійних послуг».
Він вважає, що:
третина підприємців зареєструється платниками ПДВ і підніме ціни, розганяючи інфляцію;
чверть закриє бізнес і піде в найм;
решта – близько 100-150 тисяч – обере «тінь» (дроблення доходів, P2P-перекази, крипта, робота через іноземні юрисдикції);
до 25 тисяч висококваліфікованих спеціалістів виїдуть за кордон.
Амелін підрахував, що така ініціатива може призвести до чистого мінуса 12-20 млрд грн на рік для держбюджету, втрати 1,5-2,5% офіційного ВВП та зростання тіньової економіки на 3-5%.
«Резиденти Diia.City і Defence.City із мільйонними доходами отримують пільги, а ФОП із доходом 1 мільйон гривень вважаються „податковими лазівками“. Малий бізнес – це не „податкова лазівка“. Це 1,7 мільйона робочих місць. Податки на армію. Середній клас. Соціальна тканина суспільства. Ми десятиліттями виводили цих людей із тіні, переконуючи, що легальний бізнес – вигідно та безпечно. Тепер одним рішенням штовхаємо назад», - додав Амелін.
Водночас Амелін пропонує інші, більш ефективні методи:
скоротити держапарат на 20-30% (економія 30-50 млрд грн на рік);
боротися з контрабандою та нелегальним обігом тютюну, пального та алкоголю (втрати оцінюються у 50-80 млрд грн на рік);
підвищити поріг ПДВ до 3-4 млн грн річного доходу для ФОПів.
«ФОПи – не олігархи. У них немає агентів у парламенті та необмежених ресурсів. Це „велике стадо маленьких підприємців“. Саме тому їх обрали мішенню», – підсумував Амелін.
Олег Гетьман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, вважає, що меморандум МВФ корисний на 99%, за винятком вимоги про ФОПів:
«Там багато корисних позитивних речей на кшталт перезавантаження митниці та реформи податкової служби, збереження незалежності НАБУ і САП, зміни оподаткування „китайських“ посилок, що шкодить українській економіці, тож майже всі пункти корисні. Але дійсно один пункт – щодо встановлення порогу сплати ПДВ для ФОПів – несе значні загрози».
Гетьман пояснює, що більшість малих підприємців просто не зможуть адмініструвати ПДВ, витрачаючи близько 400 людино-годин на рік, і будуть шукати способи ухилення, наприклад, відкривати кілька ФОПів на родичів або працювати «в чорну».
«З 2008 року в меморандумі з МВФ присутня вимога до українського уряду привести ціни та тарифи на енергоносії для населення до ринкового рівня. Скажіть мені, будь ласка, щось хоч раз було зроблено в цьому напрямку?», - зазначив своєю чергою економіст Олег Пендзин.
Таким чином, навіть якщо меморандум передбачатиме скасування пільги на ПДВ для ФОПів, його імплементація може відбутися не раніше 2029-2031 років через складність технічної та законодавчої підготовки.
«Текст угоди – відсутній. Деталей – нуль. Фраза „скасувати пільгу на реєстрацію ПДВ“ – надто широка. Це може значити абсолютно різні сценарії. У ЄС, наприклад, всі мають бути платниками ПДВ, але до приблизно 85 000 євро обороту ПДВ не сплачується», - додав адвокат Богдан Янків.
Таким чином програма МВФ може допомогти Україні зберегти макрофінансову стабільність та залучити зовнішню підтримку, але вимога щодо ФОПів залишається найбільш суперечливою та потенційно ризиковою.
Реальне впровадження нових податків навряд відбудеться швидко через технічні та законодавчі складнощі, проте малий бізнес може опинитися під додатковим фінансовим тиском, що вплине на ціни, кількість ФОПів на ринку та податкові надходження.
Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму кредитування обсягом $8,2 млрд.
Раніше Міжнародний валютний фонд відзначив суттєвий прогрес Державної митної служби України у впровадженні реформ і запропонував надати митниці статус правоохоронного органу.
Єврокомісія заявляла, що затвердження МВФ нової кредитної програми для України безпосередньо пов’язане з ухваленням фінансового пакета допомоги від Євросоюзу, якого досі нема.
