У Міністерстві фінансів України відбулося публічне представлення звіту про виконання Державного бюджету України за 2020 рік. Про це повідомляє пресслужба відомства.
В Мінфіні зазначають, що безпрецедентний рівень невизначеності на тлі спалаху пандемії й послідуючої коронакризи, призвів до стрімкого погіршення ділових очікувань та споживчих настроїв, що обумовило суттєві ризики для розгортання світової рецесії.
Ми вирішили висвітлити основні показники держбюджету 2020, а також деяких із нерозв’язаних проблем, виявлених Рахунковою палатою.
Ключові показники Держбюджету за 2020 рік
У березні 2020 року у зв’язку з кризою Уряд переглянув макроекономічний прогноз. Знижено було прогнозну динаміку основних макроекономічних показників, а у квітні 2020 року внесено відповідні зміни до Держбюджету.
В цілому, за підсумками 2020 року, вдалося досягти виконання бюджетних показників у запланованих законом обсягах, зазначають в Мінфіні. Йдеться про показники, які указують, що вдалося утримати дефіцит державного бюджету в межах граничного показника (факт – 5,3 % ВВП при плані 7,5 % ВВП), перевиконати доходи держбюджету (фактично надійшло 1076 млрд грн при затверджених законом обсягах у сумі 1022 млрд грн). Уряду також вдалося профінансувати сферу оборони та безпеки в обсязі 6,1% ВВП й забезпечити зростання мінімального розміру заробітної плати до 5 тис. грн. з 1 вересня 2020 року, прожиткового мінімуму та інших видів соціальних виплат та допомог, а також продовжити підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян. В умовах падіння попиту уряд підтримав населення та бізнес коштом Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19. Профінансовано надання пільг та субсидій для населення в грошовій формі.
Варто зазначити, покращити фінансування капітальних видатків державного бюджету 2020 року до фактичних 94,9 млрд грн, що на 18,7 % більше показників 2019 року.
Недоотримання орендної плати в розмірі 2,6 млрд грн
Протягом 2017–2020 років держбюджет недоотримав 2,6 млрд грн орендної плати за користування державним майном внаслідок неякісного прогнозування. Про це свідчать результати аудиту Рахункової палати, повідомляє пресслужба відомства.
Зокрема, аудит встановив, що Кабмін, Фонд держмайна та уповноважені органи управління об’єктами держвласності не забезпечили своєчасних рішень, пов’язаних з передачею в оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна держпідприємств, їх ефективного використання та підтримку в належному стані, стабільності та збільшення надходжень до держбюджету орендної плати.
Зокрема, виявлено перевиконання та невиконання планових показників надходжень орендної плати до держбюджету. Протягом 2017-2020 років до державного бюджету надійшло лише 5,4 млрд грн при плані затвердженому у бюджетах на ці роки 7,9 млрд грн. Так, у 2017 і 2020 роках ці показники не виконано (66% та 33,7% відповідно), а у 2018 і 2019 роках (144,6% та 129,6% відповідно) – перевиконано.
Рахунковою палатою встановлено, що планові показники надходжень орендної плати визначалися Мінфіном лише на підставі прогнозів Фонду держмайна або фактичних надходжень за попередній рік. При цьому не враховувався індекс інфляції та не включалися платежі за новими договорами оренди.
Також, під час карантину уряд запровадив знижки або звільнення від сплати орендної плати за користування держмайном для певних категорій орендарів.
Кабмін також не забезпечив своєчасного затвердження Порядку передачі майна в оренду та примірних договорів оренди держмайна. Саме тому з 1 лютого до вересня 2020 року передача держмайна в оренду фактично не здійснювалась. Через це кількість укладених у 2020 році договорів оренди зменшилася. В підсумку держбюджет недоотримав щонайменше 409 млн грн.
Також, через неналежну взаємодію Фондом держмайна з уповноваженими на управління держмайном органами перевищувались терміни надання висновків щодо умов договору оренди (замість 15 днів від 22 днів і до 7 місяців), а в окремих випадках взагалі не надавалися. В результаті держбюджет недоотримав щонайменше 800 тис. грн орендної плати, зазначають в Рахунковій палаті.
Право на житло понад 4 тис.ветеранів війни нереалізоване
Грошову компенсацію у розмірі 2 млрд грн, яка була виділена у 2017−2019 роках на придбання житла, отримали лише 2 тис. ветеранів війни та постраждалих під час Революції Гідності або членів їх сімей. Забезпечення житлом потребують ще мінімум 4 тис. осіб. Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації, повідомляє пресслужба Рахункової палати.
Своє право на житло змогли реалізувати 1632 учасників АТО, 369 воїнів-інтернаціоналістів, 22 постраждалих під час Революції Гідності та члени їх сімей, йдеться у повідомленні. У цілому за 2017−6 місяців 2020 років виплачена грошова компенсація на суму 1,9 млрд гривень. Її розмір коливався в середньому від 845 тис. грн до 1,2 млн грн на сім’ю.
Право понад 4 тис. ветеранів війни залишається нереалізованим. На це, за даними Міністерства у справах ветеранів України, потрібно щонайменше 5 млрд грн та 10 років безперервного фінансування на рівні попередніх років.
Невиконані заплановані показники є наслідком не лише недостатнього обсягу коштів, а також через неналежне планування та розподіл коштів субвенцій, недосконалістю механізму забезпечення права таких осіб на житло тощо, наголошують аудитори. Це дало підґрунтя для зловживання з боку окремих осіб і невиконання обов’язків службовими особами, через що втрачені чималі кошти.
Аудит виявив порушення чинного законодавства у розмірі 32,5 млн грн (7% від обсягу фактично перевірених коштів). Це призвело до збитків держави на суму 5,6 млн грн та заподіяло матеріальну шкоду 51 ветерану війни на суму 5 млн гривень. Також виявлено неефективне використання 15,9 млн грн та через внаслідок недієвого управління не використано за призначенням 3,4 млн грн, які повернені до держбюджету.
Також були призначені та виплачені компенсації окремим ветеранам, неправомірно взятим на квартирний облік. Це завдало державі збитків на суму 4,3 млн гривень, йдеться у повідомленні.
Аудитори також з’ясували, що неоднозначність, нечіткість та недосконалість окремих положень порядків виплати грошової компенсації створили умови для неефективного управління бюджетними коштами.
Так, передбачена можливість спрямування грошової компенсації на придбання майнових прав на об’єкти житлового будівництва, призвела до того, що станом на 01.06.2020 ветеранами війни інвестовано 15 млн грн у будівництво житла, яке фактично в експлуатацію вчасно не введено.
Крім того, в одинадцяти випадках у Житомирській, Львівській і Київській областях в порушення вимог законодавства перераховано на рахунки ветеранів війни 12 млн грн частинами, а не в обсязі, визначеному в рішенні комісії, що порушило черговість отримання компенсації іншими особами, оскільки перевага надавалася тим, хто вже отримав частину коштів.
Також встановлено, що органи соцзахисту населення в Дніпропетровській та Київській областях не контролювали правильність укладання ветеранами договорів купівлі-продажу квартир. Це сприяло оформленню права власності на придбане житло одноосібно на заявника. Відтак, були порушені права всіх членів сім’ї, на яких була розрахована грошова компенсація, а 12,7 млн грн використані невідповідно.
В підсумку варто зазначити, з огляду на висновки аудиту, запроваджений механізм розв’язання житлових проблем ветеранів війни потребує вдосконалення.
