Податок на доходи фізосіб: потенціал для країн з економіками, що розвиваються
Країни, що розвиваються, домоглися помітного прогресу у використанні податку на доходи фізичних осіб.
Багато урядів, які прагнуть стійкого відновлення економіки після пандемії, повинні максимально справедливо зібрати значні суми доходів. Індивідуальний прибутковий податок, що стягується із заробітної плати, окладів та інших доходів, є відповідним інструментом для вирішення цього завдання.
Ми вирішили висвітлити результати дослідження МВФ в аспекті потенціалу податку на доходи фізичних осіб у країнах, що розвиваються.
Все ще в зародковому стані, але росте
Напередодні Другої світової війни прибутковий податок із населення став переважним податком у багатьох країнах із розвиненою економікою, де тепер він збирає приблизно 9% валового внутрішнього продукту. Крім того, що він приносить дохід, він має прогресивний характер, тобто встановлює вищі ставки для тих, у кого вищий дохід, і помітно знижує нерівність.
З іншого боку, у більшості країн з ринком, що формується, і країнах з низьким рівнем доходу такі податки все ще знаходяться в зародковому стані. Дохід із цього джерела в середньому становить лише 2,5% ВВП у цих країнах, частково через їхню вузьку податкову базу, і це мало сприяє зменшенню нерівності.
Але відбуваються поступові зміни. За два десятиліття, що передували пандемії, надходження від прибуткового податку зросли більш ніж у два рази в країнах з низьким рівнем доходу, збільшившись з еквівалента 1% ВВП до 2,1%, тоді як на ринках, що розвиваються, спостерігалося зростання з 2,1% до 3,1%. Це також відбилося на частці податку в загальному обсязі податкових надходжень, яка збільшилася з 5 до 8% від загального обсягу податкових надходжень у країнах з низьким рівнем доходу та з 9 до 11% у країнах з ринком, що формується.
Рисунок 1 – Зростання ВВП, % р/р
Джерело: МВФ.
Дослідження аналітиків МВФ цього поступу зосереджено в трьох аспектах, зокрема, що рухає зростанням прибуткового податку з населення, як підвищення впливає загальну дохідність і як ці збори впливають перерозподіл доходів. Висновки експертів містять важливі уроки для країн, що розвиваються, особливо коли вони розв'язують постпандемічну проблему створення потенціалу для розширення податкових надходжень.
Що сприяє зростанню доходів
Вивчаючи прогрес прибуткового податку з населення в країнах, що розвиваються, у МВФ провели різницю між змінами в податковій політиці та ширшими економічними змінами. Зміни політики націлені на встановлення законодавчо верхні та нижні ставки, а також рівень неоподатковуваного доходу. Примітно, експерти виявили, що це не надто сприяло збільшенню доходів у країнах з низьким рівнем доходу.
А в країнах з ринком, що формується, це зрушення іноді навіть призводило до скорочення доходів. Почасти це так, тому що багато ринків, що розвиваються, запровадили фіксовані податкові системи з низькими ставками, а країни з прогресивною шкалою знизили ставки за останні два десятиліття.
Економічні змінні, з іншого боку, грали важливу роль. У МВФ проаналізували збільшення доходів на душу населення та розмір фонду заробітної плати в державному секторі, а також скорочення розміру неформального сектора, що вимірюється часткою самозайнятих у складі робочої сили зі значною часткою сільського господарства в економіці. Ці події, безперечно, стали рушійною силою зростання доходів податку на доходи фізичних осіб. У міру розвитку економіки можна очікувати, що цей податок набуватиме дедалі більшого значення.
Удосконалення у податковому адмініструванні також потенційно можуть зіграти роль збільшення доходів, хоча це також поширюється інші податки. Більш того, прискорений перехід до цифрових послуг через пандемію може прокласти шлях до досконалішої структури прибуткового податку та його застосування.
Рисунок 2 - Податковий дизайн проти інших економічних змінних
Джерело: МВФ.
Щодо перерозподільного впливу прибуткового податку в країнах, що розвиваються, слід відокремити вплив дизайну політики на населення, охопленого податком. Важливо, що структура цього податку в країнах з низьким рівнем доходів зазвичай прогресивна; натомість саме вузьке охоплення робить загальний внесок у перерозподіл досить незначним у порівняні з тим, що спостерігається у країнах із розвиненою економікою. Однак на ринках, що розвиваються, поступу не спостерігається. Таким чином, може здаватися, що існує суттєвий потенціал для покращення.
Виникає питання щодо потенціалу збільшення доходів, внаслідок розширення податку на доходи фізичних осіб у період відновлення після пандемії, зазначають у МВФ.
Щоб відповісти на це питання, аналітики аналізують додатковий дохід, що отримується з альтернативних джерел. Тут знову ж таки існує велика різниця між країнами з розвиненою економікою, де додаткові доходи формуються переважно шляхом прибуткового податку, та країнами з низькими доходами, де він відіграє набагато скромнішу роль. Таким чином, інші податки, ймовірно, повинні відігравати значну роль у збільшенні доходів у середньостроковій перспективі, при цьому податок на додану вартість та інші непрямі податки залишаться основними джерелами доходу.
Але прибуткові податки можуть мати важливе значення для інклюзивного зростання, якщо вони належним чином розроблені й доходи витрачені правильно, зазначають аналітики фонду. Дослідження МВФ — разом з історією податку країнах із розвиненою економікою — показує, що прибутковий податок із населення має перетворитися на значне джерело доходів у міру розвитку країн.