З призначенням Кирила Шевченка, Національний банк України почне більш тісно співпрацювати з урядом, президентом і парламентом. Восени у країні прискориться інфляція, а гривня ослабне до 28-30 за долар. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Експерт назвав міфом заяви про те, що після призначення Кирила Шевченка, Нацбанк втратить незалежність. Аналітик нагадав, що в Україні практично ніколи не було повністю незалежних глав регулятора, «питання лише в тому, від кого саме вони залежать». В якості прикладу економіст навів Валерію Гонтареву, яка свого часу заявила, що є людиною президента, і якщо він скаже їй подати у відставку, то вона це зробить.
Експерт припустив, що Нацбанк може бути повністю незалежним, але якщо при цьому він реалізує помилкову стратегію, то це дуже погано для країни. Важливим критерієм оцінки, аналітик назвав саме політику, яку здійснює регулятор.
Олексій Кущ навів два порівняльних приклади політики регулятора – модель 2008 року і модель 2014-2015 років. Він нагадав, що у першому випадку, Нацбанком керували люди з макроекономічним мисленням, з певною стратегією розвитку країни у банківській системі, умовно кажучи «монетарщики». І той «цінник», який заплатила українська економіка за кризу в 2009 році, був значно меншим «цінника», який країна заплатила у 2014-2015.
Водночас, зазначив економіст, результати в макроекономічних індикаторах і ситуації у банківській системі, в обидва періоди кризи, кардинально відрізнялися.
Експерт зазначив, що ці два «цінники» демонструють, як реагують на кризу на посаді керівників Нацбанку монетарщики і комерційні банкіри. На думку аналітика, всі біди так званих «реформ» в НБУ полягають у тому, що після Володимира Стельмаха, у керівництві регулятора «спостерігається своєрідне засилля комерційних банкірів», і, «на жаль, ця тактика триває і зараз».
Олексій Кущ вважає, що Кирило Шевченко стане більш зручним менеджером для уряду, а Нацбанк – більш лояльним виконавцем вимог Кабміну. Експерт прогнозує прискорення інфляції восени цього року. На його думку, галопуючої інфляції наразі очікувати не слід, але інфляція розженеться до 7-8%, а у 2021-му році - можливо до 10%. Водночас, валютний курс може девальвувати до коридору 28-30 гривень за долар.
Аналізуючи можливу реакцію на призначення нового керівника НБУ з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших західних кредиторів, аналітик зазначив, що «восени на владу можуть очікувати сюрпризи».
Нагадаємо, 16 липня Верховна Рада призначила новим главою Національного банку України Кирила Шевченка. Його кандидатуру підтримали 332 народних депутати.
У 2009-му Шевченко працював радником тодішнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. У 2010-му році став співзасновником «Терра Банк». До осені 2014 року Шевченко також був радником голови правління «Ощадбанку», в 2015-му – став головою правління «Укргазбанку».
1 липня Яків Смолій подав заяву про відставку з посади глави Національного банку України. Причиною він назвав політичний тиск на НБУ. 3 липня Верховна Рада відправила Смолія у відставку.
14 липня президент Зеленський провів телефонну розмову з директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою. Після розмови глава держави пообіцяв, що Нацбанк очолить «незалежний технократ».
Георгієва закликала Зеленського не втручатися у справи Нацбанку і дотримуватися обґрунтованої грошово-кредитної та фінансової політики.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає, що призначенням Кирила Шевченка президент Володимир Зеленський обрав шлях залежного Національного банку. На його думку, «з трьох варіантів – поганого, страшного і смішного, – президент обрав найкращий».
Детальніше про те, хто такий Кирило Шевченко і яким буде курс регулятора після зміни керівництва, читайте в авторському матеріалі Марії Гелюх.