США і Європі слід робити значно більше з метою недопуску закріплення Росією ще одного територіального захоплення, зазначає Аґнія Ґріґас, автор «За межами Криму: Нова Російська імперія».
Аґнія Ґріґас також є автором доробку «Нова геополітика природного газу», в якому наголошує, що трубопроводи, які прокладає РФ до Європи є частиною зусиль Росії по зміцненню свого впливу на європейські газові ринки в той час, коли у світі посилюється конкуренція.
Вже найближчим часом американський Конгрес ухвалить законопроект про санкції проти компаній, які будують газопровід «Північний потік-2». Президент Трамп готовий цей документ підписати.
Під дію законопроекту автоматично потрапили дві компанії, які мають контракти на прокладку труб для Nord Stream 2: швейцарська Allseas і італійська Saipem – дві з небагатьох компаній у світі, які експлуатують судна для укладання труб. Це також посилює тиск на «Газпром» і п’ять компаній, які співпрацюють з «Північним потоком 2»: Uniper і Wintershall з Німеччини, Anglo-Dutch Shell, OMV з Австрії та Engie із Франції.
Вчора Держдепартаментом Сполучених Штатів Америки було нанесено ще один відчутний удар по стратегії «територіального захоплення». У вівторок, Держдепом США оголошено про розширення санкцій проти оборонного сектора російської економіки.
До «чорного списку» за порушення режиму санкцій проти Сирії, Ірану і КНДР занесено московський завод «Авангард», який забезпечує виготовлення ракет для комплексів С-300 і С-400, а також тульське «Конструкторське бюро приладобудівництва» - одне з найбільших підприємств російського військово-промислового комплексу. Тульське «Конструкторське бюро приладобудівництва» займається розробкою високоточної зброї, у тому числі зенітно-ракетних комплексів «Панцир».
Завод «Авангард» є дочірнім підприємством концерну «Алмаз-Антей», а «Конструкторське бюро приладобудівництва» входить до холдингу «Ростех».
У повідомленні Держдепу Сполучених Штатів, опублікованого у вівторок в офіційному журналі Federal Register, зазначено, що санкції, які набули чинності з 14 травня, забороняють США надавати російським компаніям будь-яку підтримку, у тому числі технічну.
Заводи країни-агресора звинувачуються в порушенні закону про нерозповсюдження зброї масового знищення (INKSNA). Законом передбачено заборону військових постачань до країн Сирії, Ірану і Північної Кореї, зокрема, військової техніки, балістичних ракет, а також компонентів для їх виробництва.
Санкційні заходи запроваджено на два роки й, схоже на те, що стануть відповіддю Дональда Трампа на лист від 382 членів американського конгресу, в якому представники обох партій у зв'язку «підривом безпеки» в Сирії закликають Білий дім посилити тиск на Росію та Іран.
Російська Федерація, як наголошують конгресмени, прагне забезпечити постійну присутність в Сирії, яка і так вже поширилася за межі морської бази в Тартусі. Російські війська й авіація «завдали істотної шкоди сирійському народові», в той час як чиновники забезпечили «дипломатичне прикриття і допомогли вижити режиму Асада», йдеться у зверненні конгресменів до Дональда Трампа.
Варто зазначити також, що вже понад місяць на розгляді у Трампа лежить проект другого раунду санкцій за екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля. За даними Bloomberg, документи від Мінфіну і Держдепартаменту США надійшли в Білий дім у кінці березня 2019 року, але Президент не поспішає їх підписувати.
Санкційний пакет готували з осені минулого року відповідно до Акту про контроль і знищення хімічної й біологічної зброї після того, як в серпні Держдепартамент офіційно звинуватив уряд РФ у використанні для замаху на вбивство власних громадян отрути нервово-паралітичної дії «Новачок» на території Великобританії.
Першим раундом санкцій передбачено лише незначне додаткове обмеження на постачання технологій і супроводжувався «випробувальним терміном». Умовами санкцій передбачено було 3 місяці на те, щоб РФ допустили міжнародних інспекторів на свої об'єкти хімічної зброї, а також надали переконливі докази того, що хімічна зброя надалі не використовуватиметься.
Влада Російської Федерації відмовилася, і відповідно до закону, вже у листопаді Білий дім міг відреагувати санкціями, проте розпочався затяжний процес їх розробки та запровадження.
Другий раунд передбачатиме зниження рівня дипломатичних відносин, обмеження авіасполучення, а також ембарго на будь-які експортні та імпортні операції. В полі зору санкційної політики, також, перебуває банківський сектор, як наголошувала у вересневому виступі перед Сенатом США заступник держсекретаря Manisha Singh.