Данія уклала угоду з Росією та Німеччиною стосовно добудови газопроводу «Північний потік-2». Єдине, що може перешкодити завершенню проекту – безкомпромісна позиція та нові санкції США. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів глава Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко.
За словами експерта, заборона на використання суден із якорями була введена, оскільки під час Першої світової війни у Північному та Балтійському морях була затоплена велика кількість мін та хімічної зброї. Тому використання якорів могло зачепити ці залишки на дні та нашкодити екології.
Експерт переконаний, що остаточна доля газопроводу, як і раніше, залежить від Сполучених Штатів. Головним важелем тиску, він назвав впровадження нових санкцій проти компаній, які беруть участь в реалізації проекту.
«Північний потік-2» – магістральний газопровід з Росії до Німеччини довжиною понад 1224 км, що споруджується дном Балтійського моря, є другою ниткою чинного «Північного потоку». Запланована пропускна здатність двох ниток становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Загальна вартість проекту – 9,5 млрд євро.
Україна виступає проти спорудження магістралі, оскільки побоюється зупинки транзиту російського газу через власну газотранспортну систему. Однак Німеччина надала дозвіл на будівництво магістралі, оскільки вбачає у проекті власний комерційний інтерес. Аналогічні дозволи надали Фінляндія та Швеція.
Данія тривалий час відмовлялася надавати дозвіл на спорудження газопроводу, але 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дозволило прокладку «Північного потоку-2» на континентальному шельфі на південний схід від острова Борнхольм у Балтійському морі.
Водночас, США добилися зупинки будівництва газопроводу. 17 грудня американський Сенат схвалив санкції проти «Північного потоку-2» і «Турецького потоку» разом з військовим бюджетом країни на 2020-й рік. 21 грудня президент Дональд Трамп підписав документ.
Опісля швейцарська компанія Allseas призупинила будівництво магістралі. Держдепартамент США змусив компанії-підрядники газопроводу до 20 січня згорнути всі роботи, пов’язані з будівництвом, аби уникнути санкцій.
Однак у травні Федеральне мережеве агентство Німеччини вивело «Північний потік» з-під дії норм Третього енергетичного пакета (газової директиви) Євросоюзу. Це передбачено для ділянки газопроводу на території ФРН, включно з територіальним морем. А російський «Газпром» почав підготовку до завершення будівництва газопроводу власними силами.
6 липня Датське енергетичне агентство дозволило компанії Nord Stream 2 AG використовувати якірні судна для будівництва газопроводу «Північний потік-2», при тому, що раніше Данія дозволяла використовувати трубоукладники виключно з динамічним позиціонуванням. Зазначається, що ділянка трубопроводу, який пройде по території датської акваторії, розташована за межами району, де якірні стоянки не рекомендуються через небезпеку потрапляння в море отруйних речовин. У датських водах необхідно прокласти 147 км газопроводу до узбережжя Німеччини.
Тим часом американські сенатори від Демократичної і Республіканської партій підготували законопроект про розширення санкцій проти «Північного потоку-2». Згідно з документом, чинні санкції розширюються на усі види робіт по прокладці газопроводу і його страхуванню. Під санкції потрапляють низка компаній і навіть порти, які будуть обслуговувати кораблі, що споруджують «потік».