$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+11° Київ +10° Варшава +14° Вашингтон
Оцінка активів з метою отримання репарацій: практика, питання, що часто ставляться

Оцінка активів з метою отримання репарацій: практика, питання, що часто ставляться

21 Травня 2023 13:24

Питання оцінки збитків є одним з найбільш актуальних для бізнесу, який постраждав від військової агресії росії.

Бізнес, який постраждав від військової агресії росії, умовно можна розділити на три групи:


  1. Компанії, матеріальні активи яких було знищено на 100% і які не можуть вести господарську діяльність.

  2. Компанії, матеріальні активи яких було частково пошкоджено та які відновлюють свою господарську діяльність.

  3. Компанії, матеріальні активи яких анексовані та перебувають на тимчасово непідконтрольних територіях України.


Завдані збитки компаніям можна розділити на три основні категорії:

  1. Прямі збитки – збитки внаслідок пошкодження, знищення та втрати матеріальних активів (будівель та споруд, обладнання, транспортних засобів, запасів тощо).

  2. Непрямі збитки або втрачені вигоди – збитки, внаслідок яких компанія втратила можливість генерувати грошові потоки і, відповідно, отримувати прибуток.

  3. Витрати відновлення матеріальних активів, які постраждали внаслідок військової агресії росії.


На даний момент я та моя команда в особі юристів та незалежних оцінювачів з міжнародними оціночними сертифікатами RICS та TEGOVA супроводжуємо проекти з оцінки збитків українських компаній на загальну суму близько $500 млн.

Ми рекомендуємо не зволікати і подати позов проти росії до господарського суду за місцем заподіяння шкоди або за місцем наявності майна відповідача з подальшим визнанням та виконанням такого рішення в ЄС.

Які основні переваги такої стратегії?

Основні 4 переваги такого кроку дозволять:

А) провести оцінку та зафіксувати збитки судовим рішенням;

Б) отримати можливість визнання та виконання рішення в ЄС;

В) перепоступити чи продати право вимоги зафіксовано судовим рішенням третім особам;

Г) бути у першій черзі на отримання компенсації у разі створення національних чи міжнародних спеціальних фондів.

Які практичні поради юристів при подачі таких позовів ви могли б дати?

Враховуючи стратегію подальшого визнання та виконання рішення за кордоном, при його супроводі варто дотримуватись юридично-коректної:

- Оцінки збитків за міжнародними стандартами та чіткого опису логіки суми вимоги з сильною первинною документарною базою підтверджуючої втрати;

- Повідомлення відповідача про справу з дотриманням усіх вимог українського та міжнародного законодавства з процедурних питань повідомлення відповідача (з метою дотримання вимог повідомлення при визнанні та виконанні рішення за кордоном);

- Посилання у позовній заяві та аргументації на міжнародні конвенції, резолюції та договори, зокрема, про відсутність суверенного імунітету відповідача (з метою дотримання вимог публічного порядку при визнанні та виконанні рішення за кордоном);

- Посилання в позовній заяві та аргументації на визнання росії державою спонсором тероризму, зокрема, як аргумент про відсутність суверенного імунітету відповідача (з метою дотримання вимог громадського порядку при визнанні та виконанні рішення за кордоном);

- Посилання у позовній заяві та аргументації на двосторонні конвенції та договори, а також на принцип взаємності, зокрема, про можливість та процедуру визнання та виконання рішення українського суду за кордоном;

- Посилання у позовній заяві та аргументації щодо підняття «корпоративної вуалі» щодо агентів держави та санаційних осіб пов'язаних з відповідачем з посиланням на відповідні міжнародні правові акти та прецеденти;

- Надання іноземному суду юридичного висновку щодо фінальності судового рішення та набрання законної сили судовим рішенням.

Як можна українське рішення визнати за кордоном?

Рішення українського суду може бути визнане та виконане за кордоном у порядку, передбаченому міжнародними конвенціями, двосторонніми договорами, а також за принципом взаємності залежно від юрисдикції. Рекомендуємо визнавати і виконувати рішення в юрисдикції, де є активи росії або в юрисдикціях в яких уряди готові передавати відсотки що утворити від заморожених активів росії на допомогу Україні.

Українські судові рішення про відшкодування збитків підлягають визнанню та виконанню, наприклад, у Польщі на підставі Договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах 1993 року між Україною та Польщею.

Країни-члени Європейського Союзу мають Брюссельську конвенцію, яка передбачає спрощений механізм виконання рішень однієї країни-члена ЄС в іншій країні-члені ЄС. Після отримання українського судового рішення його можна визнати в одній із країн ЄС, а потім спробувати на підставі Брюссельської конвенції виконати і в інших країнах ЄС.

Також, з 1 вересня між Україною та ЄС вступає в силу Гаазька конвенція про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних чи комерційних справах (так звана Конвенція про судові рішення), що також дозволить простіше визнавати українські рішення по всіх країнах ЄС.

Грунтуючись на нашому позитивному досвіді як підготовки документів для цілей оцінки збитків внаслідок військової агресії росії, так і проведення оцінки збитків для подачі позовів проти країни-агресора, в цій статті я хотів би відповісти на питання, що найбільш часто ставляться з боку постраждалого українського бізнесу. Отже, основні питання:

  1. Якими нормативними документами регламентовано оцінку збитків внаслідок військової агресії рф на території України? Відповідь: Порядком, затвердженим постановою КМУ №326 від 20.03.2022 р., методикою Міністерства економіки України та ФДМУ (наказ №3904/1223 від 18.10.2022 р.), національними та міжнародними стандартами оцінки.

  2. Чи є позитивна практика стягнення активів на користь України та компенсації збитків приватному бізнесу? Відповідь: ця практика буде напрацьована до кінця 2023 року.

  3. Скільки часу загалом займає підготовка всього пакету документів на подання позову проти країни-агресора рф? Відповідь: від 1-го до 3-х місяців.

  4. Скільки часу загалом займає проведення оцінки збитків? Відповідь: від 1-го до 3-х місяців.

  5. Скільки часу займає отримання позитивного рішення щодо компенсації завданих збитків, а саме задоволення позову з боку українських судів? Відповідь: до півроку.

  6. У якій валюті розраховується сума збитків? Відповідь: оцінка збитків здійснюється в UAH, USD чи EUR.

  7. При визначенні розміру збитків чи сумуються реальні збитки та втрачена вигода? Відповідь: так, підсумовуються.

  8. Чи можна включити до позову компенсацію витрат постраждалої сторони на юридичний супровід та проведення оцінки? Відповідь: так, у вартість позову можна включити суму витрат на юристів та оцінювачів.

  9. Якою є середня вартість послуг юристів за юридичний супровід процесу відшкодування збитків: українські суди, іноземні суди. Відповідь: діапазон ціни від $5 до $30 тис.

  10. Яка середня вартість послуг оцінювачів за проведення оцінки збитків? Відповідь: діапазон ціни - від $5 до $30 тис.

  11. Чи можна оцінювати збитки щодо втрати матеріальних активів, які анексовані та перебувають на тимчасово непідконтрольних територіях України? Відповідь: так, можна.

  12. Чи можна оцінювати лише втрачену вигоду без оцінки прямої шкоди? Відповідь: так, у тих випадках, коли доведено прямий вплив військової агресії рф на заподіяння непрямої шкоди.

  13. Чи можна оцінювати збитки за допомогою незалежного оцінювача, який має міжнародний сертифікат RICS, TEGOVА? Відповідь: так, можна.

  14. Чи потрібне залучення до оцінки збитків паралельно з незалежним оцінювачем судового експерта? Відповідь: ні, не потрібно. Методика №3904/1223 передбачає проведення оцінки збитків незалежними оцінювачами.

  15. На яку дату можна оцінювати збитки? Відповідь: на дату завдання шкоди або поточну дату (дату подання позову).

  16. Чи потрібно платити мито під час подання позову проти країни-агресора росії? Відповідь: не потрібно.