Перспективи розвитку співпраці з міжнародними донорами та підтримка реформ у фінсекторі України
Сьогодні підписано важливі документи – це кредитна угода між Україною і Євросоюзом щодо четвертої макрофінансової допомоги в 1 млрд євро, та меморандум про взаєморозуміння. Довгоочікувана новина щодо підписання України і Європейського союзу меморандуму про надання країні траншу на суму в 1 мільярд євро, є красномовним свідченням реалізації плану реформ направлених на реалізації стратегії економічного розвитку та розвитку секторів реалізації державної політики країни.
Які перспективи подальшої співпраці та підтримки прагнень України до розвитку та євроінтеграції? Адже не дивлячись на сьогоднішній успіх, ще зарано говорити про позитивні висновки місії МВФ. Але варто зазначити, сьогоднішні події є гарним сигналом для рішень на користь України!
Фото: https://www.bank.gov.ua
«Цього року вперше за всю історію Національний банку було презентовано Стратегію НБУ, у якій визначені ключові цілі. Сьогодні НБУ зосередився на досягненні цих цілей, а саме: на забезпеченні ефективної, прозорої та стабільної роботи фінансової системи, досягненні інфляційних цілей, відновленні кредитування, вільному руху капіталу та фінансовій інклюзії. Верховна Рада уже ухвалила ряд законопроектів, які Національний банк активно підтримував, серед них Закон "Про валюту і валютні операції" та Закон "Про відновлення кредитування". Ми сподіваємось на швидке прийняття Парламентом у другому читанні законопроекту "Щодо захисту прав споживачів фінансових послуг". Ми вдячні нашим партнерам за підтримку Національного банку у здійснені реформ та розвитку стабільної та ефективної фінансової системи України», - наголосив заступник Голови НБУ Дмитро Сологуб.
«Співпраця з нашими міжнародними партнерами дуже важлива для Національного банку. Успіх та ефективність проектів, які мають на меті створення умов для досягнення наших стратегічних цілей, не можливе без залучення передового міжнародного досвіду та кращих практик. На сьогодні, завдяки співробітництву з нашими постійними партнерами, ми уже провели низку реформ, організували ряд міжнародних заходів, розпочали надавати технічну допомогу та плануємо поглиблювати таку співпрацю в подальшому», - зазначив начальник Управління європейської інтеграції та міжнародних програм Володимир Кучин.
«Досягнення результатів у розвитку фінансової інклюзії неможливе без підвищення фінансової грамотності населення. Новий, сучасний відкритий для всіх освітньо-інформаційний центр Національного банку України стане культурним та освітнім простором для відвідувачів. Центр має на меті розказати населенню про основні функції регулятора, навчити правильно використовувати свої фінанси, підвищити рівень довіри до банківської системи та залучити до активного використання фінансових послуг», - підкреслила Директор Департаменту комунікацій Наталія Бондаренко.
Міжнародні донори підтвердили зацікавленість і готовність і надалі підтримувати реалізацію реформи фінансового сектору України.
Нагадаємо, що координаційні зустрічі з міжнародними донорами та партнерами Національного банку України почали проводитися з 2014 році з метою обговорення сприяння та підтримки міжнародної спільноти у реформуванні фінансового сектору. Подібні зустрічі відбувають раз на рік. Сьогодні у зустрічі взяли участь представники міжнародних організацій центральних банків інших держав, які допомагають регуляторам фінансового сектору України втілювати проекти Комплексної програми. Це представники:
- Міжнародного валютного фонду,
- Світового банку,
- Міжнародної фінансової корпорації,
- Європейського Союзу,
- Європейського центрального банку,
- Європейського банку реконструкції та розвитку,
- Агентства міжнародного розвитку США (USAID)
- Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) ,
- Урядів Великої Британії, Швейцарії та Швеції,
- Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA),
- центральних банків Польщі, Литви, Словенії, Чехії, Швеції та Туреччини,
- проектів технічної допомоги, які працюють в Україні.
У Звіті про діяльність Ради з фінансової стабільності, який опубліковано на сайті офіційного інтернет-преставництва Національного банку України, відзначається, що здійснення таких реформ украй важливе для макрофінансової стабільності і доступу до фінансування від МВФ та інших міжнародних партнерів. Це особливо важливо для збереження попиту на українські суверенні зобов’язання в умовах глобальної тенденції виходу інвесторів з активів ринків, що розвиваються, та з огляду на необхідність здійснення значних за обсягом виплат за зовнішнім державним боргом у 2019 ‒ 2020 роках.
Наближення пікових виплат за зовнішнім державним боргом (сумарно за два наступні роки ‒ понад 10 млрд дол. США) в умовах зростання відсоткових ставок на зовнішніх ринках боргового капіталу загострило увагу Ради на розгляді питання відновлення співпраці з МВФ. Одну з двох принципових вимог Фонду вже виконано – прийнято Закон України «Про Вищий антикорупційний суд», залишається ще одна – приведення тарифів на газ для населення до ринкового рівня, про що вже рішення прийнято, про що було зроблено заяву міністром соціальної політики Андрієм Ревою.
Прогнозний обсяг фінансової допомоги від основних міжнародних донорів
Джерело: https://www.bank.gov.ua
До кінця поточного року очікуваний обсяг фінансової допомоги від основних міжнародних донорів становить 3.48 млрд дол. США. З них 2 млрд дол. США ‒ від МВФ та 0.58 млрд дол. США ‒ від ЄС, які Україна планує отримати в рамках нової (четвертої) програми макрофінансової допомоги. Рішення Європарламенту та Ради ЄС про надання Україні такої програми прийнято в липні 2018 року. Нова програма доповнюватиме попередні три операції макрофінансової підтримки ЄС, які були реалізовані з моменту настання кризи у 2014 році і в рамках яких Україні було виділено 2.8 млрд євро.
Доступ до офіційного фінансування від МВФ та інших зовнішніх партнерів дасть змогу Уряду України залучити боргові ресурси на міжнародних ринках капіталу на прийнятних умовах. У вересні 2017 року Україна здійснила вихід на зовнішній ринок запозичень, розмістивши 15-річні єврооблігації на 3 млрд дол. США під 7.375% річних. У цей період попит на нові єврооблігації становив близько 9.5 млрд дол. США.