Підсумки фіскального сектору України: оцінка та перспективи
Фіскальна політика на початку 2019 року дещо пом'якшилася у порівнянні з передніми роками. За підсумками І кварталу 2019 року сформувався істотний для цього періоду дефіцит зведеного бюджету, а первинне сальдо, попри додатне значення, зменшилося. Певне пом'якшення фіскальної політики насамперед пов'язано зі стриманим зростанням доходів (на 10.4% р/р).
Пом'якшення фіскальної політики насамперед обумовили слабкий імпорт у гривневому еквіваленті, у тому числі через зміцнення гривні, зниження обсягів виробництва окремих підакцизних товарів та несприятливий ефект бази порівняння для окремих податків. Водночас стійке зростання номінальних заробітних плат та поліпшення фінансового результату підприємств підтримували зростання доходів. Істотний внесок (3.7 в. п.) додатково у зростання доходів мали тимчасові фактори – кошти від митного оформлення транспортних засобів з іноземною реєстрацією та спеціальної конфіскації. Видатки в цілому за квартал зросли помірно (на 12.8% р/р). Такі темпи видатків частково пояснюються скороченням у березні витрат насамперед соціального напряму після стрімкого їх зростання на початку кварталу.
Баланс бюджетно-фіскальної політики
Як зазначалося вище, в І кварталі 2019 року фіскальна політика пом'якшилася. Дефіцит зведеного бюджету був досить значним для цього періоду – 8.9 млрд грн. Хоча первинне сальдо залишилося додатним, його розмір помітно зменшився. Відповідне сальдо зведеного бюджету сформувалося внаслідок істотного дефіциту державного бюджету (26.2 млрд грн).
Доходи в І кварталі 2019 року
Доходи зведеного бюджету в І кварталі 2019 року зросли на доволі стримані 10.4% р/р. При цьому помірно зростали й податкові, і неподаткові надходження, попри значний додатний внесок від кількох тимчасових факторів.
Основою зростання доходів у цьому кварталі традиційно стали податкові надходження передусім від податку на доходи фізичних осіб завдяки зростанню номінальних заробітних плат. Надходження від податку на прибуток підприємств залишилися вагомим джерелом податкових надходжень на тлі поліпшення фінансових результатів підприємств. Однак обсяги надходжень від податку на прибуток у І кварталі 2019 року майже не змінилися у порівнянні з минулим роком. Це передусім пояснюється несприятливою базою порівняння, оскільки в І кварталі минулого року внаслідок ефекту від рішення Стокгольмського арбітражу НАК «Нафтогаз України» спрямувала додаткові кошти до бюджету в рахунок податку на прибуток підприємств. Крім того, збільшилися надходження від рентних платежів, що зокрема пов'язано з підвищенням ціни на газ як товар для домогосподарств та підприємств ТКЕ (з листопада 2018 року).
Рисунок 1- Абсолютна та відносна річні зміни доходів зведеного бюджету в І кварталі 2019 року, млрд грн (% р/р)
Незначно зросли й надходження від ПДВ у порівнянні з минулим роком. З одного боку, це наслідок збільшення відшкодування (на 34.8% р/р), ураховуючи значні обсяги сум заявлених до відшкодування, які сформувалися на початок року (28.7 млрд грн). З іншого – низького імпорту енергетичних ресурсів та дещо міцнішого курсу гривні, а також звільнення з 01 січня 2019 року від оподаткування ПДВ імпорту окремих видів обладнання для відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
Натомість надходження від акцизного податку в I кварталі зросли порівняно значними темпами, попри зниження обсягів виробництва підакцизних товарів (зокрема виробництво тютюнових виробів зменшилося на 7.2% р/р в І кварталі 2019 року). Це передусім пов'язано із тимчасовим ефектом від розмитнення значної кількості транспортних засобів (автомобілів) з іноземною реєстрацією, що також стало причиною збільшення надходжень від податків на міжнародну торгівлю.
Загалом за період з початку 2019 року до завершення дії пільгового періоду оформлення цих автомобілів сукупні надходження від ПДВ, акцизного податку та ввізного мита, які були сплачені в цьому році, за оцінками НБУ становили 4.5% усіх податкових надходжень за І квартал.
У цілому внесок тимчасових чинників поточного року в зростання доходів зведеного бюджету в І кварталі оцінюється в 3.7 в. п.
Згідно з даними Державної фіскальної служби України за січень-квітень 2019 року до зведеного бюджету зібрано 390 млрд грн. Це на 13,7%, або на 47,1 млрд грн більше відповідного періоду минулого року. Так, за січень-квітень 2018 року до зведеного бюджету надійшло 342,9 млрд грн.
До державного бюджету зібрано 306,9 млрд грн. Цей показник перевищує відповідний період минулого року на 11,7%, або на 32 млрд гривень.
Податкових платежів до загального фонду держбюджету у січні-квітні 2019 року зібрано у розмірі 185,4 млрд грн. Це на 10,7% або майже на 18 млрд грн перевищує торішній показник.
Митних платежів надійшло 121,5 млрд грн, що на 13,1 млрд грн, або на 14,1% більше, ніж за січень-квітень 2018 року.
У квітні поточного року до зведеного бюджету зібрано 93,2 млрд грн. Це на 12,2%, або на 10 млрд грн перевищує показник квітня минулого року.
У квітні до державного бюджету зібрано 70 млрд грн. Це на 6,1%, або на 4 млрд грн перевищує збір квітня 2018 року.
У квітні 2019 року до загального фонду держбюджету зібрано 41 млрд грн податкових платежів, що на 3,7%, або на 1,4 млрд грн більше, ніж у квітні милого року.
Митних платежів у квітні надійшло 29 млрд грн, що на 9,8%, або на 2,6 млрд грн перевищує тогорічний показник.
Видатки за підсумками І кварталу 2019 року
Видатки зведеного бюджету за підсумками І кварталу зросли досить помірно (на 12.8% р/р). При цьому такі помірні темпи сформувалися передусім під впливом березневих витрат, зростання яких суттєво уповільнилося після сплеску на початку кварталу.
Рисунок 2 - Видатки зведеного бюджету, млрд грн
Ключовим чинником такої динаміки були перерахування Пенсійному фонду. На початку кварталу вони стрімко збільшилися через низку факторів.
Натомість й надалі високими темпами зростали витрати на оплату праці, у тому числі коштом грошового забезпечення військовослужбовців.
Меншими, ніж у 2018 році, були витрати на надання пільг та субсидій населенню на оплату послуг ЖКГ. Це пов'язано зі зниженням кількості субсидіантів, а також сприятливішими погодними умовами.
Динаміка інших витрат була також різноспрямованою. Як зазначають в НБУ витрати на поточні трансферти збільшилися майже вдвічі. Високими темпами тривало зростання капітальних видатків, зокрема на реалізацію інфраструктурних проектів. Також зросли видатки на обслуговування боргу, серед іншого через зовнішні залучення наприкінці 2018 року. Натомість стримано зросли витрати на використання товарів і послуг, насамперед коштом скорочення витрат на дослідження і розробки, окремі заходи щодо реалізації державних (регіональних) програм, а інші поточні видатки скоротилися.
Підсумки надходжень до місцевих бюджетів
Згідно з даними Державної фіскальної служби України у січні-квітні 2019 року до місцевих бюджетів надійшло 81,3 млрд грн платежів. Це на 22,6%, або майже на 15 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року.
У квітні до місцевих бюджетів платниками податків спрямовано 21,4 млрд грн. У порівнянні з квітнем минулого року надходження зросли на 28,5%, або на 4,7 млрд грн.
З початку року до зведеного бюджету надійшло 75,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Це на 23,3%, або на 14,3 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Надходження податку на доходи фізичних осіб у квітні склали 20,7 млрд грн. У порівнянні з квітнем минулого року ці надходження зросли на 25,5%, або на 4,2 млрд грн.
Фінансування та борг в І кварталі 2019 року
Уряд активно залучав боргові ресурси з початку 2019 року. Це пов'язано зі щільним графіком погашення боргу, а також з потребою у фінансуванні дефіциту з огляду на незначні надходження від приватизації.
Рисунок 3 - Державний та гарантований державою борг, млрд грн та % до ВВП
Кошти залучалися як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Зокрема отримано кошти від до розміщення ОЗДП та позику під гарантії Світового банку. Однак ключовим джерелом фінансування дефіциту залишилися запозичення на внутрішньому ринку – як у національній, так і в іноземній валюті. Істотну частину запозичень становили короткострокові папери. Хоча обсяги погашення зобов'язань були значними, залучення істотно їх перевищили. Попри такі залучення державний та гарантований державою борг у цілому зменшився на 1.0% з початку року – до 2147 млрд грн станом на кінець березня 2019 року. Це зумовлено виплатами за гарантованим боргом, зокрема перед МВФ. Додатковим чинником було незначне зміцнення гривні. У підсумку варто зазначити, завдяки збереженню додатного первинного сальдо бюджету та міцнішій гривні державний і гарантований державою борг станом у відношенні до ВВП на кінець березня 2019 року опустився нижче 60% (за оцінками НБУ – до 59%), уперше з 2014 року.