Платіжний баланс України: фактори профіциту поточного рахунку та їх вплив на валютний курс
У червні поточного року продовжилося відновлення глобальної економіки завдяки зростанню ділового оптимізму. Про це йдеться в макроекономічному та монетарному огляді Нацбанку.
Відновлення та погодні чинники обумовили зростання цін на глобальних сировинних ринках. Заяви представників ФРС, погодження масштабного інфраструктурного плану й відносно помірне зростання індивідуальних витрат у США допомогли ринкам поновити втрачене зростання, яке було найкращим з лютого поточного року. Це активізувало нерезидентів на борговому ринку України й обумовило приплив інвестицій в держборг країни.
Тенденції на глобальних ринках
У червні 2021 року відновлення глобальної економіки тривало сталими темпами завдяки підвищенню ділового оптимізму в умовах поширення вакцинації, попри появу нових штамів коронавірусу. Разом із сезонним зростанням мобільності у США та ЄС це призвело до підвищення цін на нафту понад 75 дол./бар. Природний газ дорожчав через аномальну спеку в Європі та все ще доволі низькі обсяги запасів.
Натомість ціни на сталь стабілізувалися: активний попит стримувався подальшим посиленням контролю влади Китаю за ціноутворенням на ринку товарів гірничо-металургійного комплексу. Попри останній чинник, залізна руда подорожчала внаслідок зменшення поставок Rio Tinto (Австралія) через технічні роботи та скорочення діяльності Vale (Бразилія) у зв’язку з ризиком прориву дамби.
Ціни на зернові вперше за кілька останніх місяців синхронно знижувалися. Пшениця дешевшала внаслідок початку збору нового врожаю та очікування рекордних світових обсягів виробництва, кукурудза – через можливе звільнення нафтопереробників США від виконання вимог законодавства про біопаливо.
На світових фінансових ринках волатильність зросла через сигнали ФРС про початок обговорення скорочення купівлі активів та прогнози більшості членів FOMC щодо більш раннього, ніж очікувалося, підвищення ставок. Водночас неоднозначність позицій членів FOMC послабила інтерес до ризикових активів. В умовах зміцнення долара США до провідних валют це призвело до знецінення більшості валют країн з ринками, що розвиваються (ЕМ).
Платіжний баланс
Профіцит поточного рахунку у травні розширився у порівнянні з квітнем (до 0.7 млрд дол.). Додатне сальдо торгівлі товарами переважило нарощування обсягів репатріації дивідендів.
Так, подальше зростання світових цін та динамічне відновлення світової економіки сприяли прискоренню зростання обсягів експорту товарів (61.7% р/р та 2.3% с/с). Це позначилося насамперед на експорті продукції гірничо-металургійного комплексу, тоді як зростання обсягів експорту продовольчих товарів усе ще стримувалося нижчим торішнім урожаєм основних с/г культур. Обсяги імпорту товарів знизилися у порівнянні з квітнем на 1.2% с/с коштом енергетичної складової, хоча в річному вимірі через низьку базу порівняння зростання сягало рекордних значень - 52.6% (таблиця 1).
Таблиця 1 - Основні показники зовнішнього сектору
Джерело: НБУ.
Так, скорочення закупівель природного газу через високі світові ціни та перебої з поставками нафтопродуктів із РФ та Білорусі нівелювали ефект вищих цін на енергоносії. Водночас сталий внутрішній попит і надалі підтримував високі обсяги закупівель неенергетичних товарів – як споживчого, так і інвестиційного призначення.
За фінансовим рахунком відновився відплив капіталу (1 млрд дол.), згенерований приватним сектором. Так, банки нарощували активи, зокрема через погашення урядом ОВДП в іноземній валюті. А відплив із реального сектору був сформований в основному шляхом зростання заборгованості нерезидентів за торговими кредитами, передусім за експорт товарів, та зниження зобов’язань за ними ж компаній-резидентів.
Приплив прямих іноземних інвестицій був помірним через виплати за кредитами прямого інвестора. У результаті зведений платіжний баланс був сформований із незначним дефіцитом (0.3 млрд дол.).
Рисунок 1 – Динаміка міжнародних резервів України
Джерело: НБУ.
Відтак міжнародні резерви дещо зменшилися (до 27.8 млрд дол.), що забезпечує фінансування 4.2 місяця майбутнього імпорту.
Тенденції на валютному ринку
На тлі млявої активності з боку нерезидентів, зростання попиту на іноземну валюту призвело до ослаблення гривні, але вже минулого тижня ринок почав повертатися до більш звичної останнім часом переваги пропозиції.
Відтак упродовж більшої частини червня на валютному ринку пропозиція переважала попит на тлі сприятливої зовнішньої цінової кон’юнктури та відновлення інтересу нерезидентів до гривневих ОВДП. Утім, наприкінці місяця ситуаційні чинники (значні бюджетні виплати, збільшення волатильності на світових фінансових ринках) призвели до збільшення попиту на іноземну валюту і корекції курсу гривні.
Рисунок 2 – Валютні інтервенції Нацбанку
Джерело: НБУ.
Для згладжування надмірних коливань НБУ протягом червня проводив операції як із купівлі, так і з продажу іноземної валюти. Чиста купівля валюти НБУ становила 0.6 млрд дол. США.
В підсумку варто зазначити, повернення нерезидентів до купівлі ОВДП, а також традиційні для кінця місяця проведення сплати щомісячних податків та виплати заробітної плати очікується, що на тлі відсутності надмірного попиту на валюту для дивідендів, пропозиції валюти на ринку буде достатньо для повернення курсу до укріплення на рівні 27 грн/дол. США.