Платіжний баланс України: вплив експортно-імпортних операцій на поточне сальдо
У II кварталі сформувався профіцит поточного рахунку внаслідок звуження дефіциту торгівлі товарами. Утім, профіцит був меншим, ніж рік тому, через вищі виплати дивідендів та поступове відновлення імпорту послуг.
Зростання експорту прискорилося завдяки пожвавленню світової економіки, що супроводжувалося підвищенням цін на товарних ринках, тоді як збільшення імпорту товарів стримувалося нижчими закупівлями енергоносіїв.
Зовнішня ринкова кон’юнктура та її вплив на експорт товарів та послуг
Зростання цін на основні товари українського експорту було ключовим чинником прискорення зростання експорту в II кварталі (до 51.9% р/р).
Водночас розширення попиту, особливо з боку європейських країн, сприяло нарощуванню постачань окремих товарів, насамперед продукції гірничо-металургійних комбінатів (ГМК). Так зростання експорту металургійної продукції суттєво прискорилося через зростання цін, так і обсягів на тлі глобального дефіциту сталі.
Рисунок 1 - Сальдо рахунку поточних операцій, млрд дол.
Джерело: НБУ.
Відновилося зростання експорту продовольчих товарів. Сталий попит з боку Китаю забезпечив значні постачання кукурудзи, тоді як переорієнтація частини імпортерів із дорогої кукурудзи на фуражну пшеницю сприяла збільшенню у порівнянні з попереднім кварталом постачання пшениці. Також зріс експорт м’яса завдяки дозволу ЄС на постачання курятини.
Рисунок 2 - Торгівля товарами
Джерело: НБУ.
Завдяки сприятливій ціновій кон’юнктурі вартісні обсяги експорту залізних руд третій квартал поспіль оновлювали історичний рекорд. У порівнянні з попередніми періодами у II кварталі 2021 року зросли і їхні фізичні обсяги: розширення попиту з боку європейських металургів переважило скорочення постачання до Китаю, зумовлене зокрема посиленням конкуренції з боку Бразилії.
Водночас послаблення попиту на соняшникову олію через надвисокі ціни стримувало нарощування її експорту. Разом з ефектами нижчого торішнього врожаю це обмежувало зростання експорту продовольчих товарів у цілому.
Рисунок 3 - Абсолютна річна зміна цін та обсягів експорту за окремими товарами, млрд дол.
Джерело: НБУ.
Підвищення цін на хімічну продукцію, зумовлене подорожчанням газу і сталим попитом на добрива, прискорило зростання вартісних обсягів її експорту. Постачання аміаку та пластмас зросли на тлі обмеженої глобальної пропозиції, а експорт вогнетривких глин – завдяки розширенню попиту з боку ЄС. Останнє також сприяло збільшенню постачання окремого промислового та електричного обладнання (холодильних вітрин, підшипників, електронагрівальних приладів) та зростанню експорту продукції машинобудування.
Імпорт товарів та послуг
Високі темпи зростання імпорту товарів у II кварталі (46.4% р/р) визначалися насамперед ефектом низької бази порівняння минулого року.
Водночас неенергетичний імпорт збільшився через зростання як цін, так і обсягів попри квітневе посилення карантину. Поліпшення фінансових результатів та ділових очікувань спонукало підприємства до нарощування інвестицій. Зокрема значно збільшилися закупівлі сільськогосподарської техніки та промислового обладнання, а закупівлі легкових та вантажних автомобілів перевищили докризовий рівень. Однак на відновленні імпорту продукції машинобудування, як і раніше, негативно позначалося скорочення інвестицій в устаткування для альтернативної енергетики. Імпорт хімічної продукції сягнув найвищого рівня з 2013 року. Зокрема збільшилися закупівлі фармацевтичних виробів (у т.ч. вакцин проти COVID-19), а зростання імпорту пластмас і добрив прискорилося внаслідок значного їх подорожчання на зовнішніх ринках. Сталий споживчий попит підтримував високі обсяги імпорту продовольчих та промислових товарів. Водночас зростання імпорту товарів стримувалося скороченням закупівлі енергоносіїв.
Рисунок 4 - Імпорт товарів, млрд дол.
Джерело: НБУ.
У II кварталі 2021 року тривало відновлення імпорту послуг унаслідок його нарощування за статтею «подорожі» на тлі поступового відкриття кордонів для українських туристів. Однак експорт послуг також збільшився, попри очікуване скорочення надходжень від транзиту газу. Цьому сприяло як подальше нарощування експорту ІТ-послуг, так і відновлення зростання експорту толінгових послуг завдяки активізації промислового виробництва в ЄС.
У результаті профіцит торгівлі послугами залишився високим, хоча дещо зменшився у порівнянні з минулим роком. Крім того, подальше пожвавлення економік основних країн – реципієнтів українських трудових мігрантів сприяло зростанню грошових переказів.
Фінансовий рахунок
У II кварталі тривав відплив капіталу з приватного сектору. Так зростали зовнішні активи банків, у тому числі через погашення урядом ОВДП в іноземній валюті. А зростання заборгованості нерезидентів за торговими кредитами, передусім за експорт товарів, та зниження зобов’язань за ними ж компаній-резидентів, серед іншого, зумовило значний відплив капіталу з реального сектору.
Рисунок 5 - Фінансовий рахунок: чисті зовнішні зобов’язання, млрд дол.
Джерело: НБУ.
В НБУ зазначають, у II кварталі приплив ПІІ був помірним. Це зумовлено, зокрема, значними виплатами дивідендів і відповідно меншими обсягами реінвестованих доходів. Водночас збільшився приплив капіталу до державного сектору: чисті надходження досягли 1.7 млрд дол. передусім завдяки виходу України на міжнародні ринки капіталу, позики від МБРР та відновленню інтересу нерезидентів до ОВДП.
Значне додатне сальдо поточного рахунку перевищило відплив капіталу за фінансовим, а платіжний баланс було зведено з профіцитом (1.3 млрд дол.). Це дало змогу наростити валові міжнародні резерви до 28.4 млрд дол.
Планове здійснення значних виплат за зовнішніми зобов’язаннями протягом I кварталу (1.9 млрд дол.) в умовах зростання номінального ВВП та порівняно стабільного курсу гривні дали змогу поліпшити окремі відносні показники зовнішньої стійкості України. Так співвідношення валового та короткострокового боргу до ВВП знизилося, а достатність валових міжнародних резервів залишалася на високому рівні, зазначають в НБУ.
Завдяки зовнішнім залученням у II кварталі та активізації запозичень на внутрішньому ринку міжнародні резерви зросли, а показники їх достатності поліпшилися. Станом на кінець червня їх обсяг перевищив 90% від мінімально необхідного за композитним критерієм МВФ.
В підсумку варто зазначити, наразі потреби в зовнішньому фінансуванні для України залишаються високими. В умовах нормалізації монетарної політики центробанками та посилення конкуренції серед позичальників на світових ринках капіталу здійснення залучень за вигідними умовами вимагатиме підтримання макрофінансової стабільності, подальшої співпраці з міжнародними кредиторами та структурних реформ.