Під тиском санкцій: криза російського бізнесу
«Все, що ми будували тридцять років — у руїнах», - цитата з інтерв’ю Financial Times Петра Авена, представника «Альфа-груп». Саме такою цитатою можна описати настрої переважної більшості представників бізнес-спільноти.
Інститут міжнародних фінансів прогнозує, що економіка росії звузиться у поточному році на 15% через війну. Також очікується спад на 3% у 2023 році й попереджається в огляді минулого тижня, що війна «знищить п'ятнадцять років економічного зростання».
Санкційна політика
Міжнародну спільноту досить часто звинувачували у повільності та неефективності, коли росія анексувала Крим в України у 2014 році. Цього разу ставки були підвищеними, з початком повномасштабного вторгнення росії, коли західні демократії запровадили широкомасштабні санкції щодо ключових російських секторів, підприємств та приватних осіб, пов'язані з Кремлем, або які підтримують вторгнення.
Про це повідомляє CNBC. В результаті очікується, що у 2022 році російська економіка впаде у глибоку рецесію. Інститут міжнародних фінансів прогнозує, що економіка росії скоротиться на 15% у 2022 році через війну. Інститут також передбачив спад на 3% у 2023 році та попередив у огляді минулого тижня, що війна «знищить п'ятнадцять років економічного зростання».
Аналітики TS Lombard прогнозують, що російські громадяни зазнають «серйозного удару» за рівнем життя внаслідок поєднання рецесії та високої інфляції. Рівень інфляції в річному обчисленні становив 9,2% у лютому і, як очікується, помітно зросте в березні, і існує «правдоподібний діапазон на кінець року 30-35%», заявили Крістофер Гренвіль та Мадіна Хрусталева у записці у понеділок.
Вони додали, що це може мати важливі середньострокові та довгострокові наслідки, особливо на політичному рівні, внаслідок чого популярність Путіна, ймовірно, зазнає випробування. Однак вони відзначили один спосіб, яким Росія може пом'якшити вплив санкцій на свою економіку: збільшення експорту нафти до Китаю та Індії. Її підтримують і нафтовидобувні союзники росії з ОПЕК.
Криза великого бізнесу
Небувалий розмах санкцій, запроваджених проти росії протягом місяця війни, погіршив становище майже всього великого бізнесу країни-агресора. Під обмеження потрапили більше ніж двісті компаній і три десятки співвласників великих підприємств, ЄС та США також запровадили низку болючих торгових обмежень.
Ось лише кілька перших прикладів нових суворих реалій: «Сєвєрсталь» через санкції щодо основного акціонера Олексія Мордашова втратила доступу до європейського ринку, на який припадала третина її виторгу. Через санкції проти Дмитра Мазепіна «Уралкалій» зіткнувся із проблемами при виплаті кредиту, а «Сабур», за даними Reuters, ризикує втратити $500 млн інвестицій у СП від Sinopec — ризик наслідків за кооперацію з російськими контрагентами лякає навіть впливового китайського партнера.
Вихід іноземців та проблеми імпортозаміщення
Бенефіціарами санкційної кризи в осяжній перспективі зможуть стати хіба що конкуренти іноземних рітейлерів і мереж фастфуду, що добровільно пішли з російського ринку: серед майже трьох сотень компаній, які частково або повністю заморозили операції в країні за цей місяць, виявилися всі найбільші закордонні продавці, від IKEA та Inditex до H&M та McDonald's.
Щоправда, попри бравади політиків щодо готовності «імпортозамістити» міжнародних гігантів, зробити це скільки-небудь оперативно у російських підприємців вдасться, зазначає Михайло Гончаров, представник бізнесу швидкого харчування: «Щоб працювати як McDonald's, треба з нуля створити дуже ефективний дискаунтер. Це важливо розуміти: McDonald's – це дискаунтер, найскладніша бізнес-модель з усіх існуючих. Відтворити в росії цю історію за кілька років нереально: ми не маємо такого досвіду, таких технологій та такого сильного бренду». Є в імпортозаміщення й інший стримуючий фактор — залежність від імпортних комплектуючих. Наприклад, співзасновник російського бренду одягу 12Storeez Іван Хохлов зовсім не радий уходу Zara та H&M: «У нас виробництво базується в росії, але 80% собівартості — імпортні складові. Ми купуємо тканини та фурнітуру в доларах, а виторг отримуємо в рублях, наразі вже дуже сильно просіли в ефективності».
Антикризові заходи
Російська влада, попри скепсис підприємців, регулярно оприлюднить нові пакети «антисанкційних» заходів підтримки бізнесу. Багато ініціатив нагадують чи повторюють кроки, які уряд уже робив у коронакризу: новий етап амністії капіталів, ослаблення вимог щодо ліцензування, мораторій на перевірки ІП та малого бізнесу до кінця року, зарплатні кредити, продовження строків сплати податків та інші збирання заявок на гранти під відкриття мереж громадського харчування — ідея «російського McDonald's» не дає спокою команді Сергія Собяніна (у роспатенті зареєстровано вже й відповідний товарний знак «Дядя Ваня»).
Песимізм малого та середнього бізнесу
Переконати малий і середній бізнес з думкою про вікно можливостей, що відкрилося, у влади поки не вийшло, свідчать результати перших опитувань підприємців. Згідно з результатами дослідження аналітичного центру НАФІ, в якому взяло участь 500 власників та управлінців малих та середніх підприємств, у березні частка респондентів, які негативно оцінюють становище своєї компанії, зросла по проти лютого 2022 року вдвічі — з 22% до 40%. Причому найпесимістичніше налаштовані представники мікропідприємств — серед них лише 15% дають позитивну оцінку стану бізнесу. Більш ніж половина всіх опитаних — 51% — чекають на ескалацію кризи в найближчі три місяці.
Згідно з ще одним опитуванням, проведеного сервісом «Актіон Бухгалтерія», кожна п'ята компанія зі сфери малого бізнесу з початку війни вже скоротила частину співробітників або відправила їх у простой. Майже 14% респондентів виторг обвалився більш ніж на 50%, а 3,5% підприємств і зовсім не вижили в нових реаліях.
Подорожчання всього та розвал логістики
Дві ключові проблеми, які переслідують російських підприємців із перших днів бойових дій, — різкий стрибок валют та зламані логістичні ланцюжки через закрите ЄС небо та проблеми на митниці.
Всі товари, які не потрапили в перелік санкцій й продовжували доставлятися з-за кордону, подорожчали слідом за курсом на 40% і навіть більше. Частина товару (переважно головний весняний актив торговців — нідерландські тюльпани) застрягла на кордоні, а ту, що доїхала, продавцям довелося викуповувати на 40–200% дорожче, ніж вони планували, зазначають партнери квіткового маркетплейса Flowwow.
Колапс авторинку
Деякі сегменти бізнесу за місяць війни пережили справжній колапс. Наприклад, з відпливом із країни західних автовиробників, обвалом рубля та порушенням логістичних ланцюжків шок зазнав авторинок. Росіяни, у яких були накопичення в кілька сотень тисяч або мільйонів рублів, наприкінці лютого масово вирішили обміняти гроші на автомобілі. Високий попит зберігався, попри стрибок цін, близько 20 компаній переписали прайс-листи в лютому, піднявши відпускні ціни для дилерів на суму від кількох десятків тисяч до 4 млн. рублів. На таких умовах купувати машини були готові ті, хто зберігав гроші у валюті та чиї заощадження в рубльовому еквіваленті виросли за цінами, пояснює гендиректор локації «Ясенево» у ДК «Рольф» Олексій Голуб'ятников. До кінця березня ринок, за його словами, заспокоївся, а зростання цін у порівнянні з серединою лютого становить від 20% до 60%. При цьому нові автомобілі через догляд західних корпорацій та припинення виробництва Lada і Renault «АвтоВАЗом» за кілька місяців зникнуть зовсім, а ринок переорієнтується на машини з пробігом.
Ризики фарміндустрії
Ліки та медтехніка не підпадають під санкції та, попри заяви виробників, які засуджують політику росії, продовжують поставлятися до країни. «У медицині дуже важливою є гуманітарна складова. Тож [політичний] тиск у нашій сфері здійснювати досить важко. Тоді доведеться визнати, що людина в цій ситуації нікого не цікавить — зазначив представник Медичного інституту. Проте, за його словами, ціни на імпортні препарати залежать від курсу, а зруйнована логістика ускладнює доставку комплектуючих для медобладнання й замістити їх усередині країни в короткий термін неможливо.
Тієї ж позиції дотримується Фармаксперт, співзасновник біотехнологічного інвестиційного фонду ATEM Capital Антон Гопка. На його думку, реальний ризик російської фарми закладено у діях уряду: «Замість збільшення бюджетних вливань в охорону здоров'я воно розширює межі примусового ліцензування. І це видається небезпечним».
Справді, на початку березня уряд країни-агресора випустив постанову, яке дозволяє як виробляти препарати у росії в обхід міжнародного патентного права, а й позбавляти патентоутримувача грошової компенсації. Ескалація конфлікту з міжнародними фармгігантами може штовхнути владу на контрсанкції за прикладом продуктових, побоюється Гопка. А потенційне самовільне відключення від західних поставок препаратів та медичних пристроїв у країну він характеризує як «навіть не катастрофа, а масова евтаназія».