Повномасштабне вторгнення змусило компанії по-новому поглянути на питання внутрішніх комунікацій та потреб співробітників. На перший погляд, може здатися, що ми давно адаптувалися до невизначених умов, проте наша психіка витрачає величезну кількість ресурсів, щоб витримувати цю напругу. Про це свідчить й нещодавнє дослідження Gradus Research, згідно з яким українські працівники відчувають стрес значно частіше, ніж у країнах Європи. Про відчуття стресу або сильної знервованості зазначили 78% офісних працівників в Україні. З огляду на це, турбота про здоров'я та добробут персоналу залишається не просто пріоритетом, а стратегічною необхідністю.
Про те, як забезпечували підтримку співробітників на перших етапах війни та як ці програми продовжують діяти зараз у Mars Україна розповіла в інтерв’ю редакції UA.NEWS Анна Єремеєва, керівниця напрямку HR.
Які основні пріоритети у сфері добробуту працівників важливо виділити? Як вони змінились з початком повномасштабного вторгнення?
Анна Єремеєва: Основні пріоритети та потреби об’єднані у комплексну стратегію з підтримки добробуту та енергії працівників, яка будується на 5 напрямах роботи із wellbeing:
- Фізичне здоров’я
- Ментальне здоров’я
- Фінансовий добробут
- Добробут кар’єри
- Соціальний добробут
З початком повномасштабної війни напрями підтримки добробуту не змінився, але змінився фокус. Найпершим пріоритетом завжди була й набула особливого значення турбота про безпеку людей. Ми залучили до співпраці локальні агенції, що надають звітність з безпекових питань, адже лише глобальної оцінки на цьому етапі було недостатньо. Відтак, усі наші рішення базуються на принципі “Safety – first”, що підкріплено фаховими рекомендаціями.
Надважливого значення, на початковому етапі, набула підтримка ментального здоров’я. Тоді було багато пропозицій про підтримку від україномовних психологів по всьому світу, і ми надавали співробітникам таку інформацію та контакти. Згодом ми повернулися до нашої корпоративної програми підтримки Associate Assistance Program, спеціалісти якої знаходяться в Україні.
Вона передбачає можливість отримання не лише психологічної допомоги, але й консультацій з побутових, юридичних та фінансових питань. Це було досить доречним для багатьох сімей, які змушені були переїхати з небезпечних регіонів та будувати життя на новому місці. Наприклад, в ААР можуть допомогти підібрати садочки та школи для дітлахів, надати юридичну консультацію або підказати, як правильно скласти план витрат та збереження коштів в умовах нестабільності.
Як змінилися базові потреби співробітників на робочому місці?
Анна Єремеєва: Насправді з початком повномасштабного вторгнення деякі базові потреби, які раніше здавалися очевидними, набули для нас нового значення. Наприклад, коли ми після повернення в офіс вперше спускалися в укриття на паркінгу, нам було абсолютно байдуже, який вигляд воно мало, чи були там стільці, розетки, запаси їжі тощо. Згодом, вже трохи оговтавшись, ми подбали про те, як зробити наше перебування в укритті більш комфортним. З часом почали ходити туди з ноутбуками або іноді з настільними іграми, аби час проведений в укритті ставав продуктивнішим та приємнішим.
Звісно, потреби у безпеці й турботі стали надважливими, тому ми діяли й продовжуємо діяти проактивно: від поклейки вікон захисними плівками (зважаючи, що в нашому офісі багато скляних стін) і зібраних офісних тривожних рюкзаків, до повністю обладнаного для тимчасового проживання офісу. Крім того, долучаємося до масштабних волонтерських проєктів, аби відчути себе корисними та соціально активними. Одним з напрямків є допомога безпритульним тваринам, зокрема притулку "Сіріус" у Київській області, а також тваринам на щойно деокупованих територіях. Наші співробітники також відвідують дитячі будинки, проводячи з дітьми спільний час й організовуючи для них невеличкі свята з іграми та подарунками. Крім того, у спільній групі для працівників, колеги активно долучаються до організації та закриття зборів для військових.
Ще одне спостереження за останні воєнні роки: колеги почали більше об’єднуватися поза роботою. Для одних це стало способом повернутися до цивільного життя, для інших – знайти нове коло спілкування через переїзд з небезпечних регіонів або розлуку з сім'єю, яка змушена була виїхати за кордон. Для когось об’єднання за спільними інтересами у компанії дуже близьких, але водночас різноманітних колег. Наша задача як роботодавця – підтримувати такі активності та сприяти їхньому розвитку, адже це допомагає підтримувати здоровий спосіб життя і є гарним прикладом життя сьогодні й зараз.
Як правильно побудувати ефективну програму корпоративного добробуту, щоб врахувати усі потреби співробітників та надати відчуття опори для них?
Анна Єремеєва: Подивитися на wellbeing комплексно: дізнатися потреби людей, визначити пріоритети та бути послідовними – це досить простий, але справді дієвий підхід до побудови ефективної програми. Важливо не зупинятися на досягнутих показниках, добробут – це про постійну підтримку та турботу, надання відчуття опори для людей, незалежно від зовнішніх обставин. Іноді може здатися, що в складні періоди wellbeing-активності не є нагальними, або навпаки, у щасливі часи люди не потребують додаткової підтримки. Проте, це не так. Добробут має стати невіддільною частиною корпоративної культури та щоденного життя. Одним із показників цього є проактивні пропозиції від колег щодо втілення нових ідей, що поліпшить їхнє життя.
У нас був кумедний кейс: у нашому офісі стояла стара ігрова консоль, яку ми довго не замінювали протягом останніх років. Й були переконані, що в умовах війни це точно нікого не цікавить. Однак кожен бореться зі стресом по-своєму, і для колег доступ до ігор на новій консолі виявився важливим. Колеги підійшли до цього питання креативно: написали петицію і зібрали підписи всіх, хто збирається вечорами для проведення спільного дозвілля. Цей документ був успішно схвалений Генеральним директором, адже це теж частина добробуту людей та турботи про їхній стан.
Наслідком впливу війни на самопочуття працівників стає розбалансованість, стрес та проблеми з концентрацією, швидке відчуття втоми. Чи помічають керівники компанії ці зміни у своїх працівниках та як можливо адаптувати робочий процес для підтримки працівників?
Анна Єремеєва: Зовнішні стресові фактори суттєво впливають на самопочуття працівників, тож я б радила звернути увагу на кілька напрямів, з якими можна й варто працювати:
- Постійна двостороння комунікація. За умов невизначеності чи постійної напруженості важливо бути відкритими та підтримувати регулярний зв’язок. Це означає не лише надавати людям інформацію та оновлення, але й давати їм можливість висловити свої думки, запитання та побоювання.
- Фізичний стан. Окрім здорового харчування та фізичної активності, про які вже багато сказано, не варто нехтувати й іншими важливими аспектами, зокрема сном та профілактикою. У періоди масованих нічних обстрілів тих чи інших регіонів, ми заохочуємо співробітників починати роботу пізніше. За можливості, працювати з дому, переносити загальні дзвінки та призначати зустрічі з клієнтами не з самого ранку. Актуальним є нагадування про турботу про власне здоров’я та профілактику. Ми регулярно наголошуємо на важливості чекапів, проводимо пізнавальні лекції із вітамінізації. Організовуємо дні донорства крові, які є не лише рятують життя інших, але й надають змогу ще раз перевірити стан здоров’я кожного донора.
- Ментальне здоров’я. Серед найпростіших порад можна виділити цілодобовий доступ до консультацій психологів та коучів, які допомагають вирішувати особисті та професійні проблеми. Важливо також підтримувати баланс між роботою та особистим життям: регулярно нагадувати про відпустки, забезпечувати гнучкість у графіку та місці роботи, організовувати дні відпочинку та поважати позаробочий час працівників.
Як забезпечити психологічну стійкість і підтримку емоційного благополуччя колективу?
Анна Єремеєва: Емоційний стан і психологічну стійкість у часи невизначеності значно покращує відчуття власної значущості та важливості в певній сфері. Влітку 2022 року, коли в компанії відбулися перші звільнення, співробітники на екзит-інтерв'ю зазначали, що саме тоді у них з'явилося відчуття нагальної потреби досягати своїх цілей тут і зараз. Це призвело до кардинальних змін – переходу на нові й навіть протилежні до попереднього досвіду ролі, запуску власного бізнесу чи повного занурення у волонтерську діяльність. Тому важливо, щоб співробітники компанії відчували відповідальність за свій важливий сегмент роботи, мали можливість висловлювати свої думки та бути почутими, отримували визнання та подяку за гарну роботу, успішні проєкти та значущі досягнення.
Які основні виклики й завдання можуть постати перед компаніями у майбутньому щодо впливу війни на добробут співробітників?
Анна Єремеєва: На мою думку, виклики й завдання у сфері добробуту кардинально не зміняться. Звісно, задачі та інструменти можуть трансформуватися, але стратегія людиноцентричності повинна залишатися незмінною. Однак під час війни виникають нові важливі напрямки роботи, насамперед пов’язані з поверненням додому ветеранів.
Все починається з підтримки співробітників, коли вони йдуть у збройні сили, надаючи їм гарантії щодо збереження робочого місця, необхідну допомогу та постійний зв’язок. Повернення ветеранів супроводжується підтримкою їхнього фізичного здоров’я, через програми медичного страхування, та емоційного стану, тобто надання консультацій з психологом, за потреби. Колеги, що повернулися з фронту, діляться, що перші кроки повернення в офіс досить складні. Тож тут важливо дати змогу робити це поступово. Так само, необхідно працювати з людьми, які залишилися в офісі, навчити їх правильної підтримки своїх колег-ветеранів.
Уже зараз потрібно докладати зусилля та враховувати потреби майбутнього – вивчати та впроваджувати проєкти з інклюзивності та розмаїття, ділитися найкращими практиками й об'єднуватися заради світлого та кращого майбутнього нашої країни.
