Банки після подолання наслідків кризи залишатимуться в належній формі, щоб надалі кредитувати економіку, повідомляє НБУ. Цьому сприятиме запас капіталу та ліквідності, розвиток інструментів довгострокового рефінансування та процентного свопу.
Водночас зниження вартості позик стимулюватиме кредитний попит. Проте робота на території низьких процентних ставок створюватиме нові виклики для фінустанов, адже процентні спреди знизяться. Інші тенденції, що впливатимуть на бізнес-моделі банків, – цифровізація основних видів послуг та автоматизація внутрішніх процесів.
Після кризи найдинамічніший останніми роками сегмент споживчого кредитування відновить зростання та залишатиметься привабливим для банків. Цьому сприяє запас капіталу та ліквідності, зазначають в НБУ. Проникнення споживчих кредитів у європейських країнах становить близько 10% ВВП. В Україні досягнення цього рівня з поточних 4% займе тривалий час.
Рисунок 1 - Спред між новими кредитами та депозитами в національній валюті резидентів, в. п.
Джерело: НБУ.
Проте темпи зростання сповільнюватимуться в міру насичення сегмента. Тож банки переорієнтовуватимуться на менш дохідні, але стабільніші сегменти кредитування, де потенціал практично не використано. Для роздрібних банків таким сегментом є іпотека.
Урядові програми підтримки малого бізнесу через надання гарантій за кредитами або ж компенсацію процентних ставок підвищать інтерес банків до кредитування малих та середніх підприємств, попри істотне зростання там кредитного ризику.
Високі ставки та спреди банків в минулому
Динаміка депозитних ставок уже відображає нову реальність – найближчим часом практично в усіх банках вони відображатимуть одноцифрові значення. Усі передумови для цього існують: низькі темпи інфляції, стабільні інфляційні очікування, довіра до банківського сектору та зниження ключової ставки НБУ.
Завдяки зниженню ставок послабиться роль цінових факторів конкуренції. Вкладники надаватимуть перевагу надійнішим банкам, попри невисоку дохідність, яку ті пропонуватимуть. Ця закономірність уже кілька років проявляється в сегменті валютних депозитів.
Населення зберігає валютні кошти переважно в стійких банках, хоча вони й пропонують дедалі нижчу дохідність.
За відсутності нових макроекономічних потрясінь знижуватиметься й вартість кредитів для бізнесу та населення. Банки дедалі активніше конкуруватимуть за якісних позичальників.
Рисунок 2 - Вплив відсоткових ставок на умови кредитування корпоративних позичальників
Джерело: НБУ.
Фінустанови з другої половини 2019 року відзначають, що суттєво посилився позитивний вплив нижчих ставок на кредитний попит підприємств.
Водночас зниження ставок створює і нові виклики для банків. Працювати з високим процентним спредом та заробляти значні чисті процентні доходи ставатиме дедалі складніше.
Банки повинні враховувати цей середньостроковий ризик у власних стратегіях. Зокрема, відреагувати зниженням операційних витрат.
Перспективи зростання довгострокових кредитів
Одна з перешкод, що досі стримує розвиток кредитування, – нестача довгострокового фондування. Банки залучають кошти здебільшого на короткий строк – три четверті зобов’язань у гривні мають залишковий термін до одного місяця.
Збільшення строковості зобов’язань – це питання довготривалої перспективи. Нині таких ресурсів на українському ринку майже не існує. Частковому розв’язанню цієї проблеми сприятиме запуск інструментів довгострокового рефінансування НБУ. Такі кредити надаватимуться через регулярні тендери за плаваючою ставкою з прив’язкою до облікової. Крім того, у розпорядженні банків буде інструмент убезпечення від ризиків зміни ставки – процентний своп. Завдяки йому фінансові установи зможуть пропонувати клієнтам продукти з фіксованою процентною ставкою, залучивши довге фондування під плаваючу ставку.
У перспективі зручність та переваги використання процентних свопів сприятимуть поширенню операцій і між банками, зазначають в НБУ.
Цифровізація, як нова норма для всіх банків
Карантинні обмеження прискорили зростання частки безготівкових операцій, яке і без того тривало останніми роками. Надалі цифрова трансформація охоплюватиме все більше аспектів обслуговування клієнтів.
Рисунок 3 - Частка безготівкових операцій з використанням електронних платіжних засобів, емітованих українськими банками
Джерело: НБУ.
Швидкість банків у розробці зручних дистанційних сервісів ставатиме все вагомішою конкурентною перевагою. Як результат потреба у банківських відділеннях поступово знижуватиметься. Упровадження цифрових технологій, зрештою, дасть змогу знизити операційні витрати. Тож банки вже найближчим часом мають інвестувати час та кошти у переведення процесів та послуг в онлайн.
Розширення кола клієнтів, які користуються послугами онлайн, підвищує загрози кібершахрайства. Опитані НБУ керівники фінансових установ визначають кіберзагрози одним із найбільших джерел системного ризику.
Рисунок 4 - Ранги найбільших факторів ризику в фінансовому секторі
Джерело: НБУ.
Банки повинні посилювати системи захисту інформації та виявлення шахрайських дій. У фокусі уваги – мінімізація ризиків споживачів та захист персональних даних. Окрему увагу банкам слід приділити підвищенню цифрової культури вразливих груп клієнтів, насамперед старшого покоління. Не менш важливим є убезпечення самої фінансової установи від ризиків.
Наразі значно зросли вимоги до системи фінансового моніторингу та управління операційним ризиком. Щоб не відволікати значні ресурси на забезпечення системи внутрішнього контролю та не втрачати час під час здійснення основних операцій, банки мають автоматизувати всі процедури. З використанням великих даних та методів машинного навчання фінустанови зможуть ефективно виконувати ці завдання.
Нагадаємо, у травні 2020 року керівники банків та небанківських фінансових установ вчергове визначили ключовим джерелом ризику загальний рівень корупції, діяльність правоохоронних органів та судової системи в Україні. До найбільш значущих п’яти джерел ризику потрапили шахрайство та кібернетичні загрози й політична та соціальна ситуація в країні.
