Прогноз тривалості коронакризи: банкам необхідно нарощувати резерви за кредитами
Попри стрімке зростання роздрібного кредитування в останні три роки, домогосподарства увійшли в кризу з помірним борговим навантаженням. Проте втрата робочих місць і зниження регулярних доходів ускладнять обслуговування кредитів багатьох позичальників. У загальному чистому портфелі кредитів фізичним особам іпотека становить менш як 10%. Тож основні збитки від погіршення якості кредитів будуть у сегменті незабезпечених споживчих позик. За оцінками НБУ, понад 10% незабезпечених споживчих кредитів можуть стати непрацюючими за результатами кризи.
Фінансові установи мають завчасно реагувати на погіршення макроекономічних прогнозів збільшенням обсягу резервів для покриття втрат від неповернутих кредитів, як це передбачено міжнародними стандартами, зазначають в НБУ. І слабка реакція на песимістичні прогнози економічних змін, свідчить про необхідність докорінного перегляду методів оцінки кредитних збитків. Зволікання банків із їх визнанням та невчасне формування резервів може призвести до різкого падіння рівня капіталу та прибутковості після того, як НБУ проведе аналіз якості активів.
Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ 9) передбачають, що резерви під очікувані збитки від кредитного ризику мають залежати від прогнозних макроекономічних умов.
В НБУ наголошують, що від середини березня економіка України увійшла в стадію рецесії. Водночас більшість провідних аналітичних інституцій різко погіршила макроекономічні очікування – наразі консенсус полягає в тому, що через коронакризу та карантинні обмеження, ВВП, доходи компаній та населення знизяться, а безробіття зросте.
Закономірно це мало би призвести до зростання оцінок очікуваних збитків, а отже, і резервів за кредитами.
Відтак, банки мали відобразити зростання резервів у фінансовій звітності уже за І квартал 2020 року. На практиці банки майже не змінили оцінки параметрів очікуваних збитків у порівнянні з початком року, зазначають в НБУ.
Низка банків навіть дещо їх поліпшила. Це суперечить загальноприйнятому баченню та економічній логіці щодо впливу макроекономічних умов на кредитний ризик, який підтверджується спостереженнями вже у квітні та травні 2020 року. Тож банки повинні істотно переглянути свої підходи до визначення параметрів очікуваних збитків.
Фінустанови повинні послуговуватися базовим сценарієм, яким передбачається погіршення економічної ситуації, для оцінки очікуваних збитків. Міжнародні стандарти також дозволяють враховувати кілька альтернативних макроекономічних сценаріїв, наприклад, сприятливий чи вкрай негативний, з різними імовірностями. На сьогодні провідні прогнозисти погоджуються, що ймовірність відхилення від базового макроекономічного сценарію в гіршу сторону набагато вища, ніж вірогідність м’якшої рецесії. Саме тому несприятливим сценаріям треба надавати більшу вагу.
Прогноз тривалості коронакризи
Тривалість та глибину кризи все ще важко спрогнозувати точно. Гостра її фаза мине разом із послабленням карантинних обмежень. Водночас для багатьох секторів економіки негативні наслідки будуть значно тривалішими. Тож на горизонті одного року фінансовий стан низки підприємств та домогосподарств погіршиться. Це закономірно має призвести до підвищення оцінок очікуваних збитків для кредитів, що оцінюються на першій стадії для всіх типів масових продуктів: споживчих позик, іпотеки, кредитів МСБ.
Рисунок 1 - Розподіл оцінок очікуваних збитків для гривневих кредитів фізосіб та кредитів МСБ на першій стадії за МСФЗ 9
Джерело: НБУ.
Для великих корпоративних боржників важливо враховувати напрям їхньої діяльності, особливості впливу поточної кризи на сектор позичальників, ризики для відновлення роботи та з урахуванням цього виважено будувати сценарії втрат від кредитного ризику. В умовах кризи через значне зростання кредитного ризику очікується збільшення обсягів кредитів, що за правилами стандартів переходять до оцінки на другій стадії.
Рисунок 2 - Міграція кредитів у другу стадію згідно з міжнародними стандартами
Джерело: НБУ.
Для них банки рахують втрати вже на весь строк життя, а не на один рік. Щоправда, критерії міграцій із першої стадії в другу потрібно встановлювати виважено. Зміна макроекономічних умов не є безумовним тригером для нього. Так само, як і короткострокові реструктуризації чи тимчасова перерва в обслуговуванні кредиту через карантинні обмеження. Проте повторні реструктуризації поза періодом дії карантину чи після його послаблення – це в більшості випадків щонайменше свідчення суттєвого зростання кредитного ризику.
Загалом швидкий аналіз доводить, що моделі банків для оцінки параметрів очікуваних збитків подекуди працюють некоректно, наголошує регулятор. Вони переважно не є чутливими до суттєвої зміни вхідних макроекономічних параметрів. Це створює ризик невчасного визнання кредитного ризику та формування резервів.
Нагадаємо, на результатах діяльності банків головним чином позначилися фактори, спричинені коронакризою. Серед фінансових чинників слід виокремити відрахування до резервів на покриття втрат від здійснення кредитних операцій, які на початок року становили – 1 342 млн. грн., а станом на перше червня зросли до 7 984 млн. грн.