Поступ небанківського сектору: що зробило фінринок надійнішим
З липня минулого року Нацбанк є регулятором ринку небанківських фінансових послуг. На шляху до оздоровлення та очищення ринку регулятор зіткнувся з чисельними викликами. Часом, приходиться працювати в умовах тиску та опору.
Про це пише голова українського регулятора на власній сторінці у Фейсбук. Попри це, через рік, нині можна говорити про здобутки, переконливі результати, зазначає Кирило Шевченко.
Сучасне законодавство
Опікуючись ринком небанківських фінпослуг, регулятор відразу розпочав масштабну роботу, спрямовану на осучаснення застарілого й недосконалого регулювання ринку.
Метою була необхідність дати ринку поштовх для подальшого розвитку й наближення до світових стандартів забезпечення фінансових послуг. Йдеться не лише про розроблення трьох ключових небанківських законопроєктів «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (5065), «Про кредитні спілки» (5125), «Про страхування» (5315), рекомендовані профільним комітетом Верховної Ради до ухвалення парламентарями в другому читанні. Розроблено також низку власних документів Нацбанку, які гармонізували потреби споживачів фінпослуг та діяльності операторів.
Зокрема, були оновлені ключові документи з питань нагляду, перевірок, застосування заходів впливу. Нацбанк запровадив вимоги щодо прозорості структури власності. Наразі відбувається обговорення з ринком нових концепцій побудови систем корпоративного управління, управління ризиками та внутрішнього контролю на небанківському фінансовому ринку.
Нацбанк регулярно активно долучався до розроблення законодавства, що врегульовує діяльність колекторів та забезпечував імплементацію його на рівні підзаконних нормативно-правових актів регулятора. Паралельно НБУ працює над гармонізацією законодавства з європейськими директивами.
Надійність ринку
Ключова мета Нацбанку – довіра українців до небанківських фінустанов та чесна конкуренція на фінринку.
До набуття НБУ повноважень регулятора, небанківський фінансовий ринок налічував 2089 гравців. Серед них було 1034 фінансові компанії, 327 кредитних спілок, 304 ломбарди, 215 страховиків, 146 лізингових компаній та 63 страхових брокери. Це був ринок, який представляли багато проблемних та неактивних компаній. Саме тому в споживача фінансових послуг формувалося уявлення, що небанківські послуги – це ризикові та ненадійні послуги.
Щоб змінити ринок та уявлення споживачів про ринок, Нацбанк змушений йти на рішучі й непопулярні кроки – застосувати заходи впливу (аж до анулювання ліцензій та виключення з реєстрів) до недобросовісних надавачів небанківських фінансових послуг.
Варто зазначити, нещодавно Нацбанк застосував заходи впливу до 12 кредитних спілок. Такі рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив на засіданні 29 вересня 2021 року. Зокрема, захід впливу у вигляді зобов’язання вжити заходів для усунення порушення та причин, що сприяли вчиненню порушення, застосовано до 11 кредитних спілок, які не дотримуються вимоги щодо обмеження частки непродуктивних активів, йдеться у повідомленні на порталі регулятора.
Також днем раніше до 12 фінансових компаній та трьох ломбардів застосовано заходи впливу, а одному ломбарду поновлено дію ліцензії.
Відтак гравці, які не відповідають регуляторним вимогам, порушують обов'язкові нормативи та не здатні надавати якісні фінансові послуги, підриваючи в такий спосіб репутацію ринку, залишають його.
Рисунок 1 - Кількість учасників небанківського фінансового ринку на 01.09.2021 року
Джерело: НБУ.
На початок вересня 2021 року ринок представлений 1933 гравцями – 977 фінансовими компаніями, 301 кредитною спілкою, 286 ломбардами, 138 лізинговими компаніями, 170 страховими компаніями та 61 страховим брокером. На ринку працюватимуть компанії, здатні надавати якісні послуги та відповідати усім вимогам законодавства.
Прозорий ринок
Небанківський ринок розпочав рух до повної транспарентності. Адже прозорість ринку – ключовий фактор надійної роботи ринку, стабільності та довіри споживачів. Важливий елемент прозорості ‒ відкрита та доступна у повному обсязі інформація про справжніх власників надавачів фінансових послуг.
Нацбанк у 2021 році ухвалив вимоги до структур власності страховиків, фінансових компаній, ломбардів та лізингодавців. Наразі регулятор аналізує подані учасниками фінринку документи, щоб оцінити реальну прозорість сектору. Перші висновки щодо прозорості Нацбанк анонсує найближчим часом, за умови наявності достатньої інформації.
Як зазначалося вище, прозорість – це також повна й вірогідна інформація. По-перше, йдеться про прозорість та вірогідність інформації, яку небанківські фінансові установи розкривають клієнтам. Найближчим часом будуть прийняті нормативно-правові акти, обговорені з ринком. Друге, це відкрита інформація щодо результатів діяльності та дотримання пруденційних вимог, яку небанківські установи повинні розкривати органам нагляду.
В Нацбанку зазначають, з кожним місяцем фінринок стає дедалі прозорішим. Цьому сприяє застосування регулятором жорстких заходів впливу за неподання звітності та звітів незалежного аудитора.
Нині 100% кредитних спілок і 100% страхових компаній, які є в реєстрі регулятора (крім зареєстрованих на непідконтрольних територіях), звітують щодо результатів своєї діяльності.
Також зросла прозорість операцій та діяльності з активами у страховиків, що, зокрема, можна оцінити за зміною структури їх активів та динамікою внутрішнього перестрахування. Зросла також частка прийнятних активів у страховиків, що безпосередньо впливає на платоспроможність страхового ринку.
Колекторська діяльність стала цивілізованою
Нацбанк започаткував «тектонічні» зміни на ринку колекторської діяльності. У 2021 році в Україні вперше з’явилося законодавче регулювання діяльності колекторських компаній та фінансових установ під час врегулювання простроченої заборгованості за споживчими кредитами. Законодавством регламентовано поведінку уповноважених осіб з урахуванням попереднього досвіду неетичної поведінки, яка здебільшого виходила за межі правових норм. Щоб мати можливість надавати колекторські послуги, установа повинна пройти реєстрацію в НБУ. Лише компанії, внесені до реєстру й перевірені Нацбанком, матимуть право надавати послуги з урегулювання заборгованості за споживчими кредитами на користь інших осіб.
Нині в Україні зареєстровано 23 колекторські компанії.
Зростання ринку
Попри скорочення кількості гравців, у цілому фінринок демонструє помірний приріст, зазначають в НБУ. Частка небанківських фінансових установ у активах фінансового сектору з липня минулого року до вересня 2021 року набула зростання до 12% (+1%).
Найбільшу частку в активах небанківського фінансового сектору становлять фінансові компанії. Їх показники у 2021 році демонструють зростання – плюс 8% у другому кварталі проти показників першого.
Страховий ринок за останні 12 місяців продемонстрував приріст обсягів активів (+5,7%), прийнятних активів (+8,9%) та страхових резервів (+11,7%). Страхові премії у першому півріччі поточного року проти торішніх показників аналогічного періоду зросли на 18%, а обсяги сплачених страхових виплат збільшилися на 20% у порівнянні з цим періодом 2020 року.
Попри помірні та нерівномірні темпи, нарощують свої активи й кредитні спілки: з початку 2021 року ‒ плюс 3%. Крім того, спостерігається зростання їх кредитного портфеля (+4% за II квартал 2021 року). Водночас зменшилася кількість порушників нормативу достатності капіталу кредитних спілок.
Нагадаємо, перевірити чинні ліцензії фінансових установ можна на сайті Нацбанку: небанківської фінансової установи, юридичної особи-лізингодавця. Інформацію щодо зареєстрованих колекторських компаній розміщено на порталі Нацбанку. Завдяки інформації з реєстру кредитодавці й споживачі фінансових послуг завжди зможуть перевірити відомості про колекторську компанію.