В жовтні 2020 року падіння промисловості дещо поглибилось до 5,0% (р/р), у вересні 2020 року – 4,4%. Основними факторами була інвестиційна перерва, яка негативно позначилася на виробництві продукції машинобудування, нижчий за очікування врожай технічних культур в с-г виробництві, що позначилося на харчовій промисловості, а також загострення конкуренції на зовнішніх ринках металургійної продукції й падіння попиту на електроенергію внаслідок низьких темпів відновлення економічної активності в базових видах діяльності.
Проте вже у листопаді (р/р) ситуація у промисловості поліпшилася. Про це повідомляє Мінекономіки. Згідно з повідомленням відомства, падіння промислового виробництва уповільнилось до 0,3% проти падіння на 5,0% у жовтні 2020 року, з урахуванням ефекту календарних днів – до 0,1% (3,9% відповідно).
Ми вирішили висвітлити динаміку показників відновлення випуску промислової продукції, а також прогноз щодо збереження тренду на зростання.
Індекс промислової продукції
На показниках промислового виробництва в листопаді 2020 року позначилася низька статистична база порівняння.
Рисунок 1 - Індекс промислової продукції, % (р/р)
Джерело: Мінекономіки.
Окрім фактора низької статистичної бази порівняння, показники промисловості поліпшилися у листопаді внаслідок зовнішніх і внутрішніх чинників, зокрема, покращення попиту на зовнішніх ринках (залізних руд та чорних металів), та високого внутрішнього попиту з боку інженерного будівництва й споживчого попиту з боку населення.
Рисунок 2 - Індекс промислової продукції у січні-листопаді, % (п/п)
Джерело: Мінекономіки.
Нагадаємо, згідно з даними Нацбанку індекс очікувань ділової активності промислових підприємств у листопаді 2020 року становив 46,1 п. проти 47,5 п. у жовтні 2020 року.
Таблиця 1 – Зміна індексів випуску промислової продукції в розрізі видів промисловості
Джерело: Мінекономіки.
Поміж ключових видів промислової діяльності у листопаді 2020 року спостерігалось зростання виробництва: у добувній промисловості — на 1,8% (у порівнянні з «мінус» 2,5% у жовтні 2020 року); у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 10,0% (у порівнянні з «мінус» 1,8% у жовтні 2020 року).
Водночас у переробній промисловості падіння виробництва уповільнилось до 3,4% (6,6% у жовтні 2020 року).
Ключові фактори впливу
Ключові фактори, що впливали на динаміку промислового сектору в листопаді здебільшого провалялися в реалізації відкладеного внутрішнього споживчого попиту, ефекту низької статистичної бази порівняння листопада минулого року, а також покращення кон’юнктури на світових ринках залізних руд та зовнішнього попиту на металургійну продукцію. Окрім перерахованих чинників, продовжує позначатися інвестиційна пауза в окремих підвидах діяльності, у т.ч. через звуження фінансових ресурсів у підприємств, низька сировинна база з боку с-г виробників, висока конкуренція з боку імпорту, а також вплив пандемії коронавірусу через зовнішній канал, в тому числі обмежені постачання імпорту.
З огляду на структурні особливості коронакризи основний удар прийшовся на інвестиційні види діяльності, зокрема у листопаді 2020 року (р/р) у виробництві інвестиційних товарів спостерігалося найбільше падіння – на 18,7%.
Проте значно меншим був негативний вплив на виробників споживчих товарів. Так, виробництво споживчих товарів короткострокового спрямування зменшилося лише – на 4,3%. Водночас зростання відбулося у виробництві товарів довгострокового вжитку — на 17,4%, товарів проміжного споживання – на 6,4% та товарів групи енергія – на 2,4%.
Варто зазначити, тенденції мають схожий характер у більшості країн ЄС. Згідно з даними Євростату у жовтні 2020 року у порівнянні з жовтнем 2019 року (р/р) індекс промислового виробництва у ЄС-27 зменшився на 3,8%, у Єврозоні – на 3,1%.
Рисунок 3 - Індекси промислової продукції за основними промисловими групами в Україні та країнах ЄС-27, % до відповідного місяця (р/р)
Джерело: Мінекономіки.
За основними промисловими групами в країнах ЄС у жовтні 2020 року (до жовтня 2019 року) виробництво інвестиційних товарів скоротилось на 7,1% та споживчих товарів короткострокового використання – на 2,4%. Водночас зросло виробництво споживчих товарів тривалого використання — на 2,3%.
В підсумку варто зазначити, найбільш позитивний вплив на індекс промислової продукції у Донецькій, Одеський та Житомирській мали такі ВЕД як добувна промисловість, деревообробна, харчова промисловість, металургія, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. Водночас негативний вплив на індекс промислової продукції у Рівненській, Івано-Франківській та Чернівецькій області мали такі ВЕД як харчова промисловість, машинобудування, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, хімічна, добувна текстильна, деревообробна промисловість та металургія.