Промислове зростання та його вплив на економіку: оцінка поточного стану й перспектив
За останнє десятиліття частка капіталомісткого експорту скоротилася до майже 16% у 2017 році через низькі інвестиції в основний капітал. Крім того, частка трудомісткої продукції у структурі експорту залишилася дуже низькою, попри те, що Україна має ледь не найбільшу кількість трудових ресурсів серед країн Європи.
У виробничому секторі участь України в глобальних ланцюгах створення вартості залишається низькою. Завдяки участі у глобальних ланцюгах створення вартості, країни здійснюють обмін не лише продуктами, а й технологіями та знаннями створюючи мережі.
Економіка України залишається малою відкритою економікою, яка функціонує на низькому рівні технологічного переділу з невисоким рівнем доданої вартості. Тому, якщо говорити про поточну економічну політику, то таке твердження є досить сумнівним з точки зору позитивної динаміки, яку визначатиме розвиток промислового сектору України.
Отже, як розвивається промисловість України, та яким є рівень прямих інвестицій для оптимального забезпечення зростання промислового сектору.
Промислове виробництво України у січні-липні 2019 року
Згідно з даними Державної служби статистики України, у липні 2019 року у порівнянні з червнем 2019 року сезонно скоригований індекс промислової продукції становив 99,4%.
У липні поточного року проти липня 2018 року індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 98,9%.
Таблиця 1 - Індекси промислової продукції (відсотків)
Джерело: ДССУ
У січні-липні 2019 року у порівнянні з січнем-липнем 2018 року індекс промислової продукції становив 100,4%, у т.ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 102,6%, переробній – 100,0%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 98,2%.
Рисунок 1 - Індекси промислової продукції (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)
Джерело: ДССУ
Підсумку зазначимо, центральною ознакою економічного розвитку у світі є ключова роль промисловості, а в економіці України ситуація має діаметрально протилежний характер. За січень-липень 2019 року індекс промислової продукції, порівнюючи з торішніми показниками аналогічного періоду, показує низькі показники зростання, а деякі показники за відповідний період набули зниження.
Рівень капітальних інвестицій
Згідно з даними Державної служби статистики України, за перше півріччя 2019 року в економіку України було залучено капітальних інвестицій на 13% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.
Капітальні інвестиції в економіку України за січень-червень 2019 року становили майже 234 млрд грн (на 13,1% більше, ніж в І півріччі 2018 року), з яких у промисловість було залучено 94,3 млрд грн (на 31,6%), у будівництво — 25,3 млрд грн (на 12,8% більше), у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг — 23,3 млрд грн (на 11,7% менше), в оптову та роздрібну торгівлю — 18,5 млрд грн (на 7,7% більше).
Інвестиції у машини обладнання та інвентар становили 35,3% від загальної суми капітальних інвестицій за січень-червень 2019 року, в інженерні споруди — 19,8%, у нежитлові будівлі — 13,3%, у транспортні засоби 12,4%, у житлові будівлі — 10,5%, у програмне забезпечення та бази даних — 1,9%, у права на комерційні позначення, об’єкти промислової власності, авторські та суміжні права, патенти, ліцензії, концесії — 1,7%, у довгострокові біологічні активи рослинництва та тваринництва — 0,8%, у землю — 0,4%, в інші матеріальні та нематеріальні активи — 3,9%.
Істотна частина капітальних інвестицій (73,3%), залучених у першому півріччі 2019 року, становили власні кошти підприємств та організацій, 7,7% — кредити банків та інші позики, 6,6% — кошти населення на будівництво житла, 6,4% — кошти місцевих бюджетів, 2,6% — кошти державного бюджету, 0,8% — кошти іноземних інвесторів, 2,6% — інші джерела фінансування.
Отже, як бачимо участь банків складає мізерну частку капітальних інвестицій, що указує на ризики та невизначеність промислового сектору.
В підсумку зазначимо, рівень інвестицій в Україні та загальна продуктивність факторів виробництва, а відтак ефективність використання робочої сили, капіталу та землі між секторами та підприємствами, залишаються низькими.
У виробничому секторі участь України в глобальних ланцюгах створення вартості залишається низькою. Як наслідок, структура експорту України залишається висококонцентрованою на невеликій кількості ресурсних товарів. Це робить економіку вразливою до зовнішньоекономічних шоків і цінових циклів на товарних ринках, і разом із короткостроковим зовнішнім розміщенням робить траєкторію зростання України волатильною та нестійкою.