Шляхи реагування на виклики пандемії: підтримка України Світовим банком та МВФ
Міністр фінансів Сергій Марченко зустрівся з міністрами та головами центробанків у рамках засідання групи країн-членів МВФ та Світового банку під час Щорічних весняних зборів. Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
Відбулась дискусія щодо нагальних проблем світу 2021 року, які потребують першочергового вирішення. Зокрема йшлося про вплив кризи COVID-19 на економіки країн світу, особливо на країни з низьким рівнем доходу, йдеться в повідомленні Мінфіну.
Зустріч групи країн-членів МВФ та Світового банку
Нещодавно відбулася зустріч групи країн-членів МВФ та Світового банку до якої долучилися й представники уряду України. На зустрічі наголошувалося на зростанні бідності, зокрема 100 млн людей знову опинилися за межею бідності, втрачено понад 100 мільйонів робочих місць, мільйони студентів позбавились можливості відвідувати навчальні заклади. Криза COVID-19 різко призупинила поступ у досягненні Цілей сталого розвитку, йдеться на сайті Мінфіну.
Під час зустрічі було представлено спільне бачення групи країн: Вірменії, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Кіпру, Грузії, Ізраїлю, Молдови, Чорногорії, Нідерландів, Північної Македонії, Румунії та України.
«Група країн вітає фокус цьогорічних весняних зустрічей на трьох взаємопов’язаних темах, які мають вирішальне значення для країн нашої групи задля досягнення всеохоплюючого та стійкого відновлення відповідно до Цілей сталого розвитку, умов Паризької кліматичної угоди та принципу «Не залишимо нікого позаду», – повідомила Міністр зовнішньої торгівлі та співробітництва в галузі розвитку Королівства Нідерландів Сигрід Кааг під час зустрічі.
В Мінфіні зазначають, що країнам потрібні стійкі системи охорони здоров’я, а постійне вдосконалення системи є найкращою підготовкою до наступної пандемії – йшлося на засіданні. Окрім того, було наголошено на важливості психологічної та соціальної підтримки, що повинні бути в основі реагування на кризу COVID-19.
Група країн-членів підтримує роль Світового банку в забезпеченні чіткого та послідовного аналізу фінансових потреб кожної країни й спроможності обслуговування боргу. Також підкреслено важливість постійного доступу до пільгових ресурсів для фінансування пріоритетів зеленого, стійкого та інклюзивного розвитку. Окрім цього, в програмі допомоги країнам з низьким рівнем доходу передбачена низка кроків, які базуються на фінансовій підтримці та реформуванні, про що нижче у матеріалах.
Фінансування відновлення після коронакризи в країнах з низьким рівнем доходів
Значна кількість найбідніших країн світу зіткнулися з загрозою слабкого відновлення, що збільшує ризик все більшого відхилення від траєкторії розвитку. Згідно з наведеною в статті МВФ оцінкою, для нарощування заходів в умовах пандемії країнам з низькими доходами буде потрібно близько 200 млрд доларів США до 2025 року, а також 250 млрд доларів США додатково для скорочення розривів з країнами зі розвиненою економікою.
У випадку матеріалізації ризиків, описаних у базовому сценарії МВФ, знадобиться додаткове фінансування у розмірі 100 млрд доларів США. Для задоволення цих потреб у відповідь необхідна буде координація багатосторонніх та стабільних заходів, зазначають у МВФ.
Рисунок 1 - Вплив пандемії на реальний ВВП в країнах з низькими доходами, 2017-2020 рр., %
Джерело: МВФ.
Відновлення економіки країн з низькими доходами, зокрема експортерів сировини (без енергоносіїв), до якої залежить Україна, стримується під впливом низки чинників. По-перше, такі країни зіштовхуються зі нерівномірним доступом до вакцин. Більшість таких країн майже повністю покладаються на механізм COVAX - глобальну ініціативу щодо забезпечення справедливого доступу до вакцин під егідою консорціуму міжнародних організацій. Наразі обсяг передбачуваних до закупівлі вакцин в рамках COVAX зможе покрити потреби лише 20% населення країн з низькими доходами.
По-друге, країни з низькими доходами потерпають від обмежених можливостей для реалізації заходів у відповідь в умовах кризи, зокрема, у них відсутні кошти для фінансування додаткових витрат (рисунок 2).
Рисунок 2 - Обмежені можливості антикризових заходів
Джерело: МВФ.
По-третє, посилили свій вплив існуючі до коронакризи чинники уразливості, в тому числі високий рівень державного боргу в багатьох країнах з низькими доходами, а також низький, а іноді і негативний рівень сукупної факторної продуктивності в низці країн з низькими доходами, які й раніше обмежували зростання.
Потреби у фінансуванні
В обґрунтованій оцінці МВФ щодо необхідного обсягу фінансування протягом наступних п'яти років, щоб впоратися з пандемією й забезпечити стійке відновлення економіки в країнах з низькими доходами, ми можемо побачити, що така оцінка набагато перевищує базовий прогноз МВФ, який закладений в «Перспективах розвитку світової економіки».
Рисунок 3 – Повернення до траєкторії наближення
Джерело: МВФ.
На першому етапі в МВФ оцінюють обсяг фінансування, необхідний країнам з низькими доходами для нарощування витрат на боротьбу з COVID-19, в тому числі для закупку вакцин й відновлення або підтримання резервів. Як показує аналіз МВФ, для цих цілей буде потрібно близько 200 млрд доларів США.
На другому етапі аналітики МВФ оцінюють потреби в фінансуванні, які б дозволили країнам з низькими доходами прискорити зближення з країнами з розвиненою економікою за рівнем доходів. Згідно з оцінками МВФ, таким країнам буде потрібне додаткове фінансування в обсязі 250 млрд доларів США. Якщо матеріалізуються ризики, передбачені в несприятливому сценарії, то потреби в фінансуванні збільшаться ще на 100 млрд доларів США.
З огляду на величину заборгованості багатьох країн з низькими доходами, такі витрати можуть бути лише частково профінансовані шляхом боргових залучень. Однак за наявності таких додаткових фінансових ресурсів країни з низькими доходами до 2025 року зможуть повернутися на шлях зближення до країн з розвиненою економікою за рівнем доходів.
Багатосторонній підхід
Для забезпечення відповідних додаткових потреб у фінансуванні знадобляться багатосторонні заходи, які містять три ключові компоненти. По-перше, для забезпечення повноцінного відновлення країн з низькими доходами потрібна значна підтримка з боку міжнародної спільноти. Вирішальну роль відіграватиме забезпечення достатнього обсягу світового виробництва й спільного поширення вакцин за доступними цінами, зазначають в МВФ.
Крім того, буде надзвичайно важливим є впровадження комплексного пакета фінансової допомоги, включаючи гранти та пільгове фінансування, а також заходи полегшення боргового тягаря в разі потреби. У цьому контексті МВФ та Світовому банку й іншим міжнародним фінансовим інститутам розвитку відводиться ключова роль в реалізації цього пакету.
По-друге, країни з низькими доходами потребують амбіційну національну програму реформ, яка здатною буде забезпечити потужний імпульс для підвищення конкурентоспроможності та потенційного зростання економіки. Вона включатиме поліпшення якості державного управління та ділового клімату, посилення мобілізації внутрішніх доходів, розвиток внутрішніх фінансових ринків й підвищення якості економічного і фінансового управління.
Такі реформи, своєю чергою, повинні стимулювати третій компонент всебічних заходів у відповідь, а саме розвитку приватного сектора всередині країни та залучення зовнішнього фінансування від приватних інвесторів.
В підсумку варто зазначити, що МВФ відводиться роль повноцінного учасника цих всебічних зусиль, й наразі фондом вжито низки заходів на підтримку країн-членів з низьким рівнем доходів шляхом таких заходів: розширено доступ до пільгових ресурсів у рамках Трастового фонду на меті скорочення бідності і сприяння економічному зростанню, в тому числі шляхом розширення доступу до екстрених заходів фінансування. З березня 2020 року по березень 2021 року було схвалено заходи фінансової підтримки в обсязі приблизно 13 млрд доларів США більш ніж для 50 країн з низькими доходами. Нині, крім тимчасового збільшення лімітів доступу, МВФ також переглядає свою структуру кредитування країн з низькими доходами.
Також помітними зусиллями є пропозиція, що стосується нового розподілу Спеціальних прав запозичення в обсязі 650 млрд доларів США. Серед країн-учасниць МВФ шириться підтримка можливого розподілу СПЗ у розмірі 650 млрд доларів США. Це допоможе задовольнити довгострокові глобальні потреби в резервних активах і надати значний обсяг ліквідності всім країнам-членам.
Окрім цього полегшено тягар обслуговування боргу в рамках Трастового фонду для обмеження і подолання наслідків катастроф. Завдяки схваленому недавно третьому траншу, який охоплює період з квітня по жовтень 2021 року, загальний обсяг полегшення тягаря обслуговування боргу з квітня 2020 року становитиме 740 млн доларів США. Такий захід дозволить вивільнити ресурси для бідних країн, направивши їх на пріоритетні витрати під час пандемії.
Також завдяки DSSI (підтримка додаткового продовження затвердженої Групою 20-ти Ініціативи щодо призупинення обслуговування боргу) у 2020 році 43 країни полегшили тягар обслуговування боргу в розмірі 5,7 млрд доларів США і, як очікується, до червня 2021 року 45 країн скористаються додатковим припиненням обслуговування боргу розмірі 7,3 млрд доларів США.