Українська економіка отримала значні збитки в результаті війни, яку росія веде проти України. З січня по вересень прибуток банківського сектору скоротився в 7 разів у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Очевидно, що наступного року бойові дії будуть продовжуватися, а отже, фінансові установи повинні й надалі знаходити виходи з кризових ситуацій. У цьому блозі розберемося які фактори впливають на українські банки та як система дає раду викликам, котрі постали перед нею в період великої війни.
Сектор фінансових установ отримав пошкодження, як і будь-яка система у країні, що воює. Але ми не можемо сказати, що в банках все погано, адже від початку року лише дві фінансові установи були виведені з ринку. На початок жовтня з 67 активних банків 44 отримали прибутки в розмірі 25,6 млрд грн, а решта 23 — збитки на 18,2 млрд грн. Згідно зі звітом НБУ, третій квартал поточного року став вдалим для строкових депозитів населення. Через підняття облікових ставок та додавання нових умов, за яких можна відкрити валютний депозит, люди почали активніше вкладати гроші до банків.
Джерело інфографіки: Національний банк УкраїниКоштом прибутків трьох останніх місяців, банки змогли компенсувати втрати початку повномасштабної війни. Слід зауважити, що крім цього фінансові установи повинні продовжувати акумулювати кошти до резервів, спрямованих на подолання збитків, спричинених військовими діями. При цьому, контроль за цими заощадженнями залишається у Національного банку. Найбільшими викликами для банківської сфери під час воєнного стану залишаються бойові дії, повітряні тривоги та ракетні атаки на інфраструктуру, зокрема на об’єкти енергетики. Якщо винести за дужки військові дії, як такі, на які банки не можуть вплинути — залишаться ситуації, з якими можна впоратися.
Наразі банки не відчувають кризи ліквідності, попри те, що населення особливо активно знімало кошти на початку повномасштабної війни. Ситуація набула навіть зворотного ефекту — фінансові установи мають надлишок грошей, адже деякі кредитні програми працюють не на повну потужність. І тут банки можна зрозуміти, адже умови видачі кредитних коштів стали більш суворими через побоювання неповернення. Це свідчить про виважений підхід банків до ризиків за умов необхідності підтримання операційної прибутковості. Та і самі компанії й кредитори не поспішають за позичками, адже, через складну ситуацію в економіці, так само перебувають в умовах невизначеності.
Важливим є також аспект функціонування банків за умови блекауту і НБУ вже розробили план із безперебійної роботи. Сюди входить, зокрема підтримка безготівкових розрахунків та готівкового обігу. Для забезпечення стабільності банківські установи оснащуються додатковими джерелами живлення, персоналом, касовою технікою, а також організовано роботу контактних центрів. Наприклад, державний «ПриватБанк» вже переніс роботу своїх серверів на хмарний сервіс, встановив у офісах та приміщеннях резервні джерела живлення та доступу до інтернету, а також визначив відділення, які працюватимуть в окремому режимі. Крім цього Нацбанком визначено низку системно важливих банків, які створили 760 чергових відділень у 22 областях країни.
Очевидно, що банківська система України демонструє стійкість та гнучкість відповідно до ситуації в поточних умовах. Планування всіх варіантів, навіть найгірших, допоможе вчасно реагувати тими чи іншими інструментами на потенційні ризики. Навіть за умов тривалого блекауту, системно важливі відділення будуть надавати послуги населенню, а комплексні рішення допоможуть уникнути глобальних проблем в цілій галузі.
