Рада готується прийняти закон, який зруйнує систему захисту банківських вкладників

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики на чолі з нардепом Данилом Гетманцевим 26 червня планує розглянути законопроєкт №13007, який суттєво змінює засади діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Покликаний нібито захистити вкладників, він насправді позбавляє їх низки фундаментальних прав.

Як пише УНН, законопроєкт, поданий Гетманцевим, уже викликав шквал критики з боку юристів, народних депутатів, правозахисників та експертів з фінансової політики. Його назвали небезпечною, неконституційною ініціативою, що ставить під загрозу співпрацю України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) і підриває права вкладників та кредиторів.

Засідання комітету відбудеться в четвер об 11:30. Окрім законодавчої ініціативи Гетманцева – законопроєкту №13007 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України та інститутів спільного інвестування», на ньому планується розглянути альтернативний законопроєкт під номером 13007-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України».

Попри декларації про посилення захисту вкладників, законопроєкт, ініційований головою податкового комітету Ради, фактично позбавляє їх низки фундаментальних прав. Документ містить положення, які фактично унеможливлюють судове оскарження дій Фонду гарантування вкладів у процесі ліквідації банків, порушуючи таким чином Конституцію України. Вкладники, акціонери й кредитори не зможуть ефективно захистити свої кошти або отримати справедливу компенсацію в разі ліквідації банку.

Крім того, запропоновані зміни суперечать законодавству, яке гарантує кожному доступ до повної і достовірної інформації про фінансові послуги. Законопроєкт Гетманцева не тільки звужує ці права, а й відкриває можливість для кулуарного управління активами ліквідованих банків без жодного громадського чи судового контролю.

Ще одним викликом є відсутність прозорості. Документ дозволяє Фонду гарантування вкладів та Національному банку України обмежувати доступ до інформації про процеси ліквідації банків, що прямо суперечить закону «Про доступ до публічної інформації», який вимагає відкритості з боку державних органів. Без суспільного контролю зростає ризик зловживань і корупції посадовцями ФГВФО.

Відсутність чітких строків, прозорих механізмів і можливості судового захисту робить вкладників, кредиторів та акціонерів банку, що перебуває у процесі ліквідації, беззахисними перед свавіллям державних органів. Ба більше, сам факт позбавлення права на власність і контроль за грошима загрожує масовим відтоком депозитів із банківської системи. У такій системі вкладники можуть місяцями, а іноді й роками, чекати на повернення своїх коштів.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради вже розкритикувало законопроєкт Гетманцева. За висновками експертів, документ містить системні порушення чинного законодавства, правову невизначеність, суперечить Конституції України та його неможливо оцінити на відповідність зобовʼязанням Уряду перед МВФ.

«Слід зауважити, що у супровідних документах до проєкту… не надано належного обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття, інших відомостей, необхідних для розгляду законопроєкту, що дозволило б оцінити вплив пропонованих у ньому новацій виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема, як на захист прав вкладників від наслідків неплатоспроможності банку, ефективність процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, так і в контексті їх відповідності Меморандуму про економічну та фінансову політику від 04.10.2024, що був підписаний між Урядом України та Міжнародним валютним фондом, про який йдеться у пояснювальній записці до проєкту», - йдеться у висновку Головного науково-експертного управління Ради.

Експерти наголошують, що законопроєкт не містить завершеного механізму правового регулювання. За їхніми словами, більшість ключових норм, які пропонує Гетманцев, зокрема щодо виведення банків з ринку, передаються на розсуд самого Фонду. Такий підхід, на думку фахівців, унеможливлює об’єктивну оцінку наслідків застосування закону, зокрема впливу на вартість активів банків, порядок компенсацій та захист прав вкладників.

Крім того, експерти розкритикували розмитість та некоректність визначення ключових понять, як-от «відкритий конкурс», «зацікавлена особа», «критично важливий банк». На їхню думку, законопроєкт фактично наділяє ФГВФО повноваженнями, які належать до виключної компетенції Національного банку, що суперечить чинному законодавству.

Особливо ризикованим, на їхню думку, виглядає пункт, який дозволяє працівникам Фонду одночасно працювати на посадах в перехідних банках. Це створює потенційний конфлікт інтересів та розширює можливості для корупції. А положення про можливість неоприлюднення фінансової звітності Фонду — прямо підриває принципи прозорості та підзвітності.

Розкритикували фахівці й норму, щодо виключення вимоги оприлюднення Фондом річної/квартальної фінансової звітності; результатів оцінки активів банку з розподілом за видами активів і зазначенням незалежного суб’єкта оціночної діяльності, способу оцінки та дати, на яку здійснена оцінка. На їхню думку, це може негативно вплинути на публічність та прозорість інформації щодо неплатоспроможного банку та, як наслідок, позначитись на спроможності вкладників та кредиторів банку щодо захисту своїх прав та інтересів.

Серйозні застереження у Головного науково-експертного управляння парламенту викликає й передбачене законопроєктом обмеження можливості оскаржувати результати відкритих торгів або дії Фонду. Йдеться про скорочення строку позовної давності до одного місяця, яке може обмежити доступ до правосуддя.

Нищівної критики зазнали й положення, які дозволяють Фонду набувати право власності на залишене на зберігання майно клієнтів банків, якщо вони вчасно не звернулись по нього. Це порушує статтю 41 Конституції України, яка гарантує кожному вільне володіння майном, та Протокол №1 до Європейської конвенції з прав людини.

Запропонований Гетманцевим дозвіл на зміну кредитора без згоди боржника, за словами фахівців, прямо суперечить нормам Цивільного кодексу України. Також неприйнятним є вилучення заборони на виділення юридичної особи з інвестиційного фонду, що може створити ризики розмивання активів, а отже й вводить додаткові можливості для зловживань.

У підсумку Науково-експертне управління вважає, що є ризик створення нових правових колізій, втрати контролю за процедурою виведення банків з ринку та суттєвого зниження захисту прав вкладників. Окрім того, цікавим є те, що експерти не побачили кореляції законопроєкту із Меморандумом між Урядом України та МВФ, необхідністю виконання якого прикривається Данило Гетманцев в обґрунтуванні необхідності ухвалення його законодавчої ініціативи.

 

Що пропонує альтернативний законопроєкт?

 

Альтернативний законопроєкт, підготовлений членами податкового комітету Ради Ніною Южаніною та Андрієм Ніколаєнком містить низку новацій у регулюванні діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що документ пропонує надати виконавчій дирекції Фонду нові повноваження, зокрема — самостійно визначати перелік осіб, яким розкриватиметься банківська таємниця під час виведення неплатоспроможного банку з ринку. 

Ще одна суттєва зміна — покладення відповідальності на Фонд за зобов’язаннями банків, що виникають під час процедур їхньої тимчасової адміністрації або ліквідації. Також пропонується зобов’язати ФГВФО реєструвати свої нормативні акти в порядку, встановленому для органів виконавчої влади. При цьому виконавча дирекція Фонду отримає право самостійно ініціювати підготовку до виведення банку з ринку, включно з проведенням конкурсу та вибором найбільш ефективного способу виведення.

Проєкт дозволяє проводити відкритий конкурс повторно, якщо перша спроба не відбулася. Також пропонується, щоб передача трудових договорів працівників неплатоспроможного банку перехідному банку здійснювалася відповідно до трудового законодавства, як це вже передбачено нормами чинного законодавства.

Окремий пункт пропонує, що перед конкурсом Фонд має отримати звіт зі справедливою вартістю активів банку, підготовлений аудитором. Крім того, законопроєкт передбачає право Фонду управляти коштами, які не були отримані кредиторами, і передавати ці кошти акціонерам банку. Також документ встановлює нові правила щодо розподілу залишкового майна ліквідованих банків і закріплює контроль Фонду за всіма етапами процесу.

«Крім того, альтернативний законопроєкт на відміну від основного не містить надмірних повноважень Фонду щодо визначення статусу критично важливих банків для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що згідно законодавства є виключними повноваженнями НБУ», - йдеться у пояснювальній записці.

Альтернативний законопроєкт також пропонує економити кошти Фонду, тому не передбачає залучення окремого радника, який би займався пошуком інвестора для перехідного банку під час його продажу.

Крім того, на відміну від законопроєкту Гетманцева, альтернативний не дозволяє Фонду оплачувати юридичний захист своїх працівників, якщо проти них подадуть позови або вони будуть притягнуті до адміністративної відповідальності після звільнення. Наприклад, йдеться про ситуації, коли працівника можуть оштрафувати за порушення законів у сфері фінансового моніторингу чи відмивання коштів. У базовій версії законопроєкту пропонувалося покривати такі витрати коштом самого Фонду.

 

Що кажуть експерти Ради про альтернативний законопроєкт

 

У своєму висновку до законопроєкту №13007-1 Головне науково-експертне управління вказало на необхідність доопрацювання деяких юридичних формулювань. Фахівці звернули увагу на окремі неузгодженості та потенційні суперечності в термінах і конструкціях законопроєкту. Зокрема, на їхню думку поняття «відкритий конкурс» та «зацікавлена особа» потребують чіткішого визначення для уникнення двозначного трактування у подальшій роботі Фонду гарантування вкладів фізосіб. 

Також потребують удосконалення положення щодо права власності. Зокрема, експерти вказують, що законопроєкт містить низку норм, які стосуються порядку розпорядження залишковим майном ліквідованого банку. Вони радять їх допрацювати, зважаючи на положення Конституції України, українське законодавство та міжнародне право, щоб краще збалансувати інтереси акціонерів та уникнути ризиків правової невизначеності в майнових питаннях.

Окрім того, фахівці радять розширити аналіз можливих соціально-економічних і правових наслідків реалізації законопроєкту. 

Тобто голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев очевидно спробує протягнути через підконтрольний йому комітет, свій законопроєкт, який є очевидною спробою перетворити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на закриту структуру, що не підконтрольна громадськості, судовій владі і суперечить домовленостям із міжнародними партнерами. Його ухвалення може поставити під загрозу банківську стабільність, порушити права вкладників та суперечитиме взятим на себе міжнародним зобов’язанням України.

Раніше Верховна Рада не підтримала законопроєкт №12260 про кредитні історії та відправила його на всенародне обговорення.

Комітет з питань соцполітики та захисту прав ветеранів заблокував передачу для розгляду у другому читанні законопроєкту, який обмежує призначення спецпенсій для прокурорів та співробітників деяких правоохоронних органів.