Розпуск Верховної Ради: що відбуватиметься з курсом гривні та економікою України
Шостий президент України Володимир Зеленський заявив, що розпускає Верховну Раду.
«Хочу багато чого сказати, але українці хочуть не слів, а дій, …. я дуже прошу вас прийняти закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, багатостраждальний виборчий кодекс. І зробіть, будь ласка, відкриті виборчі списки. А також я прошу вас звільнити з посад голову Служби безпеки України, генерального прокурора України, міністра оборони України. І це далеко не все, що ви можете зробити, але для початку достатньо. У вас на це буде два місяці», – сказав Зеленський після інавгурації, як зазначає видання Радіо Свободи.
Та на думку аналітика, розпуск Ради — це вже реальність. Адже після підписання Володимиром Зеленським указу про розпуск Верховної Ради, імовірність дострокових парламентських виборів становить 100%. Експерт нагадав, що згідно з процедурою, в найближчі години глава держави підпише заздалегідь підготовлений текст указу і рішення набуде юридичної сили.
Якщо перемога Зеленського на президентських виборах розвіяла всі ілюзії щодо продовження каденції чинної Верховної Ради, а відтак чинного Уряду, то економічні виклики, які істотно впливають на відкриту сировинну економіку України, а особливо в період суттєвих боргових виплат та зовнішньої агресії – має високий ступінь невизначеності.
Отже, щодо пріоритетних економічних аспектів в умовах переформатування виконавчої та законодавчої гілок влади України.
Зовнішні фактори економічного зростання
Необхідно зазначити, що основними драйверами економічного зростання були сприятливі експортні можливості зовнішньої економіки. Відтак, за підсумками 2018 року зростання української економіки прискорилося до 3.3% р/р з 2.5% р/р у 2017 році. Зростання ВВП насамперед було забезпечене внутрішнім попитом, як споживчим, так і інвестиційним. Так, споживання підтримували значні темпи зростання доходів домогосподарств. Певне уповільнення зростання інвестицій зумовлене вичерпанням ефекту надолуження недоінвестування в післякризовий період, а також порівняно помірним поліпшенням фінансових результатів підприємств, зокрема через слабкіші показники експорту. Останнє було пов'язано із негативним впливом протекціоністських заходів у світовій торгівлі, ескалацією конфлікту в Азовському морі у другій половині року, а також ремонтними роботами на кількох великих металургійних підприємствах. За видами діяльності значний внесок у зростання ВВП у 2018 році мало сільське господарство завдяки рекордному врожаю зернових та олійних культур.
Істотними зовнішніми ризиками є погіршення зовнішніх умов через можливий перехід світової економіки у фазу рецесії, а також зниження світових цін на сировинні товари. Ризики більш стрімкого сповільнення світової економіки останнім часом зростають на тлі посилення геополітичної напруги, зокрема через невизначеність із Brexit, стрімкого зниження темпів зростання Єврозони, підвищення волатильності на фінансових ринках. Зміна зовнішніх умов позначиться на надходженнях валюти в країну за поточним рахунком. Крім того, високими залишаються ризики, пов’язані з ескалацією військового конфлікту та новими торговельними обмеженнями з боку Росії. Цілком реальною є невизначеність, що генерується з приводу обсягів транзиту газу через територію України з 2020 року внаслідок будівництва обхідних газопроводів до Європи.
Нагадаємо, проект трубопроводу, реалізацію якого планують завершити до кінця 2020 року, дає можливість Росії повністю обходити Україну експортуючи газ до Європи, позбавивши Київ від 2 до 3 мільярдів доларів, які він отримує від транзитних доходів.
Якщо контракт по транзиту газу сторонами не буде підписано, втрата доходів від транзиту може обумовити економічну нестабільність в Україні, яка здатна перерости у рецесію, — посилаючись на заяву Юрія Вітренка, директора з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України», як зазначає видання Foreign Policy. Нагадаємо, йдеться про втрати в розмірі 3% ВВП.
Внутрішні економічні фактори
В умовах суттєвого зменшення стимулюючого впливу зовнішніх чинників на динаміку економічного зростання країни, виникає необхідність нарощування внутрішніх важелів забезпечення стійкого економічного розвитку та оптимального соціального захисту населення. У такій ситуації особливого значення набуває виважена фіскально-бюджетна політика, оскільки саме вона спрямована для вирішення основних завдань соціально-економічного розвитку в економіці зі слабкими й недостатньо сформованими ринковими інститутами.
Наразі доходи зведеного бюджету в І кварталі 2019 року зросли на доволі стримані 10.4% р/р. При цьому помірно зростали й податкові, і неподаткові надходження, попри значний додатний внесок від кількох тимчасових факторів.
Важливою тенденцією, яка продовжувалася протягом першого кварталу 2019 року було тривале сповільнення споживчої інфляції – до 8.6% р/р у березні (з 9.8% р/р у грудні 2018 року). Базова інфляція сповільнилася до 7.6% р/р, навіть дещо швидше, ніж очікувалося, що свідчить про послаблення фундаментального інфляційного тиску на початку 2019 року.
В умовах істотного боргового навантаження та подвійного циклу виборчого процесу в Україні, Державний бюджет на 2019 рік розроблено на основі консервативного макроекономічного прогнозу. Це проявилося в стриманому зростанні доходів та видатків у порівнянні з фактичними показниками 2018 року (10.6% та 12.8% відповідно).
Згідно з прогнозними припущеннями, існує ризик розширення дефіциту бюджету в порівняні з показниками 2018 року – до 2.3% ВВП, саме через вищі темпи зростання видатків у порівнянні з доходами. При цьому ключові ризики сконцентровані в частині фінансування. Це стосується не лише коштів від приватизації, а й запланованих обсягів залучень як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Варто зазначити, попри електоральні події, протягом січня-квітня 2019 року зберігалася сприятлива ситуація на фінансовому ринку України та тривале продовження поліпшення інфляційних очікувань населення, бізнесу, банків та фінансових аналітиків.
Ризики обумовлюють характерні для періоду парламентських виборів затримки з прийняттям бюджету та формуванням нового Уряду, а також зростання бюджетних видатків на соціальну сферу темпами вищими за зростання рівня продуктивності праці можуть мати істотний негативний вплив на фінансовий ринок та інфляційні очікування.
Зазначимо, що згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», дефіцит бюджету та боргові зобов’язання планується профінансувати переважно коштом внутрішніх та зовнішніх запозичень. Йдеться про закоренілу проблему приватизацію, яку наразі новому скликанню потрібно буде вирішувати. У бюджеті традиційно закладено отримання коштів від приватизації (17.1 млрд грн). З огляду на низькі надходження в попередні роки, ризик недоотримання коштів із цього джерела залишається істотним. У випадку нестачі надходжень від приватизації та нижчих, ніж заплановано, зовнішніх запозичень замістити їх на внутрішньому ринку може бути проблематичним. Це зумовлено доволі амбітним плановим обсягом внутрішніх запозичень.
Ключовою умовою оптимістичного прогнозу залишається подальше виконання Україною взятих зобов’язань за програмою співпраці з МВФ. Це дасть змогу поліпшувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу та підтримувати жвавий інтерес нерезидентів до ОВДП у національній валюті на прогнозному горизонті. Відповідні боргові залучення дадуть змогу уряду профінансувати виплати за зовнішнім державним боргом у 2019 – 2021 роках.
Таблиця 1 - Витрати за державним боргом у 2019–2020 роках.
Водночас збереження високих реальних процентних ставок сприятиме припливу іноземного боргового та інвестиційного капіталу до приватного сектору. У результаті обсяги міжнародних резервів стабілізуються на рівні близько 21–22 млрд дол. на прогнозному горизонті.
Щодо розвитку подій, то для України, у світлі тенденцій світового ринку, можна окреслити декілька сценаріїв: перший, оптимістичний сценарій, – це співпраця з МВФ, сприятливі ціни на світових ринках. В перелічених умовах, наступні кілька років наша економіка має шанс на зростання. Середній сценарій: ми не домовляємося з МВФ, але ціни на стратегічні товари залишаються високими. У таких умовах, графік виплат за зовнішніми боргами ускладнюється, але, на виплату боргів ресурси знайдуться. І третій, песимістичний сценарій – коли світові ціни будуть не в нашу користь (наприклад, впадуть ціни на сталь, аграрну продукцію), доступ до зовнішніх джерел фінансування буде обмеженим. За таких умов, може початися новий виток девальвації гривні, банківська криза, економічне падіння та ВВП на рівні мінус 10-15%.
У світлі реалізації песимістичного прогнозу, можна говорити про дефолт. У випадку невиконання зобов’язань на нас очікує паніка, девальвація та втрата довіри інвесторів.
Нагадаємо, Національний банк прогнозує відновлення високих темпів економічного зростання у 2020-2021 роках в результаті поступового пом‘якшення монетарної політики й пожвавлення інвестиційної активності на тлі зменшення політичної невизначеності.