Коронакриза вплинула не лише на економічні процеси в країні, а й на життя кожного українця. Згодом, ситуація на ринку праці почала поступово поліпшуватися, однак повільніше, ніж відновлення економіки, зазначають аналітики НБУ. Рівень безробіття знижується (з урахуванням сезонних коливань), проте залишається на максимальних рівнях з 2014 року. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті Національного банку за січень 2021 року.
В НБУ зазначають, бізнес обережно ставиться до найму працівників, а люди – до пошуку роботи через негативні очікування щодо нових хвиль пандемії та пов’язаних з ними обмежень. Проте зростання доходів населення відновилося як під впливом прискорення зростання зарплат, особливо значними темпами в охороні здоров’я через доплати медикам, так і завдяки соціальній підтримці уряду й відновленню роботи сектору послуг, де зосереджена значна частка підприємців.
Рівень безробіття
Послаблення карантинних обмежень з травня 2020 року та сезонне зростання зайнятості (зокрема в агросекторі, туристичній галузі та будівництві) призвели до зниження рівня безробіття у третьому кварталі минулого року до 9.5% (9.9% у другому кварталі), зазначають в Нацбанку.
Рівень безробіття в сезонно скоригованому вимірі теж скоротився (до 10.1% у порівнянні з 10.5% у другому кварталі), проте залишався високим, максимальним з 2014 року. Це є свідченням того, що ринок праці залишається слабким, попри швидке відновлення економіки.
Відновлення регулярного транспортного сполучення підтримало пошук роботи мешканцями сільської місцевості, що зумовило стримане зростання зайнятості у селах, звідки значна кількість людей їздила працювати у міста. Це вплинуло на кількість зайнятих у третьому кварталі 2020 року, яка зросла у сезонно скоригованому вимірі у порівнянні з другим кварталом.
Рисунок 1 - Рівень безробіття за МОП та рівень участі в робочій силі, %
Джерело: НБУ.
Втім, вже у 2021 році через кризу, передусім суттєвий спад у секторі послуг, та гіршу ситуацію в аграрному секторі та житловому будівництві приріст зайнятих в цілому по економіці виявився недостатнім для компенсації кількості осіб, що повернулися в робочу силу.
Як наслідок, кількість безробітних й надалі зростала в річному вимірі, а рівень безробіття залишався високим. Зокрема підвищився рівень безробіття молоді (15–24 роки), що частково пов’язане із закінченням освіти та виходом випускників на ринок робочої сили. Вірогідно, менша частка випускників працевлаштувалася цього року, ніж у попередні роки, через зменшення кількості вакансій унаслідок кризи.
Враховуючи збільшення захворюваності восени та нові карантинні обмеження, у IV кварталі рівень безробіття оцінено Нацбанком у 10% (9.4% с/с).
Рисунок 2 - Зміна кількості безробітного, зайнятого та економічно неактивного населення, тис. осіб р/р
Джерело: НБУ.
Високочастотні індикатори свідчать, що попит на робочу силу знизився наприкінці 2020 року, частково через сезонність, частково через обережне ставлення бізнесу до найму нових працівників в очікуванні оголошених урядом планів щодо ужорсточення карантину.
Рисунок 3 - Індикатори попиту на робочу силу: кількість вакансій, тис.
Джерело: НБУ.
Згідно з результатами опитування Нацбанком бізнесу, у другому півріччі 2020 року переважна більшість підприємств у всіх видах діяльності (окрім торгівлі) очікувала скорочення кількості персоналу у наступні 12 місяців.
Проте знизилася й пропозиція робочої сили. Так, хоча повернення економічно неактивного населення до робочої сили спостерігалося в третьому кварталі, цей процес був стриманим – кількість осіб поза робочою силою була на 0.5 млн більшою, ніж у 2020 році.
Негативні очікування щодо нових хвиль пандемії та пов’язаних з ними карантинних обмежень могли стати демотивуючим чинником для пошуку роботи частиною населення, особливо в категорії осіб від 40 до 60 років.
Рисунок 4 - Пошук роботи (індекс, січень кожного року = 100), с/с
Джерело: НБУ.
В НБУ запевняють, подібна ситуація не унікальна для України: зокрема у Польщі теж зросла і залишається високою кількість економічно неактивного населення працездатного віку. Надалі відновлення зайнятості буде залежати від зменшення невизначеності, пов’язаної з жорсткими карантинними заходами.
Доходи населення
У третьому кварталі 2020 року доходи домогосподарств зросли як у реальному наявному (3.2% р/р), так і номінальному (7% р/р) вимірах, зазначають в НБУ.
Рисунок 5 - Внески в річну зміну номінальних доходів населення, в.п.
Джерело: НБУ.
Основним драйвером номінального зростання доходів була заробітна плата. Після тимчасової зупинки зростання у квітні-травні, надалі збільшення номінальних зарплат у річному вимірі відновилося практично у всіх секторах, за винятком ресторанно-готельного бізнесу.
Перегляд зарплат у другому півріччі 2020 року обумовив зростання доходів домогосподарств. Вагомий внесок у зростання доходів мали соціальні допомоги та трансферти, а також прибуток та змішаний дохід. Останнє свідчить про поліпшення фінансового стану підприємців після зняття карантинних обмежень.
Соціальні допомоги зростали через індексацію пенсій, перегляд мінімальної зарплати та прив’язаних до неї виплат, а також державні програми з підтримки пенсіонерів та підприємців. Вплив цих факторів тривав і протягом IV кварталу 2020 року.
Відкриття кордонів та високий попит на трудові ресурси у країнах-сусідах забезпечило стійкість надходжень від трудових мігрантів. Навіть більше, у III кварталі обсяг їх надходжень зріс у річному вимірі. Восени посилення карантинних заходів у відповідь на зростання захворюваності було не таким суттєвим, як навесні. Крім того, бізнес частково адаптувався до карантинних обмежень, що, разом із розширенням урядової підтримки, дозволило підтримати зростання доходів населення у IV кварталі. Так, для підтримки населення під час кризи, спричиненої пандемією COVID-19, на початку грудня було ухвалено низку законів. Зокрема, одноразову допомогу до 8 тис. грн від держави отримають працівники (у т.ч. ФОП), що втратили частину доходів через локдаун. До кінця року її отримали 355 тис. осіб. Також ухвалено низку тимчасових податкових пільг і списання незначних боргів для ФОПів. Ці заходи мають збільшити вагу соціальної допомоги в доходах населення в IV кварталі минулого року.
Нагадаємо, протягом 2020 року скорочення рівня зайнятості відбулося серед громадян усіх вікових груп, серед яких на біржу праці звернулося 2,2 млн громадян.
