Санкції плюс: продуктові контрсанкціі РФ коштували росіянам понад $50 млрд
Внаслідок запровадження продовольчих контрсанкцій, які влада країни-агресора оголосила як відповідь на санкційну політику Заходу, пересічні росіяни щороку втрачають 445 мільярдів рублів. Або 7 млрд дол. США, у цінах 2013 року. Про це йдеться в спільному дослідженні «Російське продовольче ембарго: п'ять років по тому», проведеного економістами РАНХіГС і ЦЕФІР, пише газета «Комерсант».
Контрсанкції в російській інтерпретації, з'ясовується є нічим іншим, як штучним обмеження конкуренції на продовольчому ринку. Це призвело до зростання цін, які довелося оплатити споживачам з власної кишені. Загальні втрати, таким чином, за весь час дії ембарго складають в цінах 2013 року - 2,2 трильйона рублів або 3,2 трильйона ($52,6 млрд) в перерахунку на ціни 2019 року.
Імпортозаміщення — це ідея, яка постійно спливає в різних контекстах протягом багатьох десятиліть. Звичайно, вона б не актуалізувалася, якби не було людей, яким би це було вигідно. У будь-якого проєкту імпортозаміщення є зацікавлені особи, але істотна частина суспільства, як правило, пересічних громадян від такої політики лише погіршує своє становище — як в теорії, так і на практиці.
Тому, варто зазначити, коли створюється якийсь торговий бар'єр, це вигідно незначній кількості людей, які впливають на ухвалення подібних рішень — тим, хто володіє підприємствами, які виробляють товар, й наразі захищені від конкуренції. І така вигода – колосальна.
У той час, коли були введені контрсанкції, російські виробники сільгосппродукції при незмінній величині виробничих витрат почали отримувати за свій продукт більше доходів. Кожен з десятків мільйонів росіян став платити дещо вищу ціну за продукцію, яку він купує.
І, як це завжди буває, коли чиясь вигода сильно сконцентрована, а чиїсь втрати сильно розпорошені, то й політичному просторі інтереси перших є домінантними.
В підсумку варто зазначити, що основний механізм протекціонізму вигідний тим, кого захищають від конкуренції, і шкідливий для всіх інших. Наприклад, протекціонізм в галузі сільського господарства вигідний власникам агрохолдингів — і невигідний всім іншим громадянам. І так було завжди — є незначна кількість вигодонабувачів, та істотна кількість тих, хто щось втрачає, зокрема, як стверджують експерти - 530 млрд ($8,3 млрд) на рік.
Деталі дослідження
Економісти досліджували ефект від запровадження ембарго на низку західних харчових продуктів, оголошеного урядом РФ у 2014 році, його впливу на зростання цін та зміну споживання в країні.
Дослідники з'ясували, що за останні п'ять років щорічні витрати споживачів зросли майже на 530 млрд руб. ($8,3 млрд) в цінах 2013 року (таблиця 1).
Таблиця 1 - Оцінка впливу продовольчих контрсанкцій у 2013-2018 роках
Джерело: РАНХіГС і ЦЕФІР
Винятком серед харчових продуктів стали птиця, свинина та помідори — зростання їх внутрішнього виробництва до 2018 року забезпечив падіння цін нижче рівня 2013 року, обумовивши зростання споживання.
Результат імпортозаміщення
Згідно з оцінкою дослідників, витрати російських споживачів у розмірі 84%, які щорічно перерозподіляються на користь вітчизняних виробників і складають 445 млрд руб. (біля $7 млрд), але більшості позицій списку санкційних товарів забезпечити альтернативу внутрішнім виробництвом так і не вдалося.
В результаті, чисті втрати для економіки складають - 13%, наголошують експерти. Ще 3% потрапляють до нових постачальників більш вартісної продукції із-за закордону.
Від контрсанкцій виграли передусім Білорусь (78%), Аргентина (6%), Швейцарія (4%), Уругвай (3%) та Чилі (3%).
«Сумарні втрати споживачів становлять 445 мільярдів рублів (біля $7 млрд) або 3000 рублів ($50) в рік на кожного громадянина РФ, що еквівалентно збільшенню витрат на 4,8% для забезпечення необхідними харчовими продуктами пересічних громадян, які перебувають на межі бідності», - йдеться в дослідженні.
Нагадаємо, російські контрсанкції, які забороняють імпорт в РФ основних категорій харчових продуктів, були введені в серпні 2014 року у відповідь на санкції з боку ЄС, США та низки інших країн. Влада РФ неодноразово наголошувала, що обмеження ввозу закордонних продуктів сприятиме імпортозаміщення та розвитку національних виробників.