НБУ зберіг ключову ставку 8.5%. Й одночасно дав зрозуміти у комунікації, що, як не станеться якогось дива, у грудні підвищить ставку.
Все очікувано. Нацбанк стає настільки передбачуваним та послідовним в монетарній політиці, що правильно прогнозувати ставку тепер можу навіть я . Це насправді дуже непогано: ключові умови для того, щоб монетарна політика працювала - послідовність та прогнозованість.
Вже другий раз поспіль – у вересні та ось сьогодні – ми взнаємо про рішення НБУ по ставці не від самого Нацбанку, а зі ЗМІ. Якось так. 14-00. На офіційному веб-сайті НБУ оголошення про рішення ще немає. Трансляція прес-брифінгу, на якому голова чи в.о. голови оголошує рішення (і синхронно з цим НБУ публікує реліз), ще не почалася. А в стрічці фб вже декілька людей пишуть – «зберіг 8.5%» (або «підняв до 8.5%», як було у вересні).
Й лише потім голова НБУ на брифінгу таки підтверджує – так, НБУ зберіг ставку 8.5%.
Звідки інформація, яку офіційно ще не оприлюднено, в аналітиків із фб-стрічки? Зі ЗМІ. Минулого разу це був Інтерфакс, цього разу – Блумберг (в кого є блумберг-термінал, тому пощастило).
То вже якось треба подумати – чи називати ту ставку «обліковою ставкою НБУ», чи перейменувати в «облікову ставку медіа». Трохи жарт.
Звідки інформація в ЗМІ. Сам НБУ й поділився, раніше, аніж з усіма іншими. А може, й не з усіма. Злі язики таке «поділився» називають трохи більш образливо – «злив».
Або простіше. НБУ прийняв рішення по ставці. Підготував прес-реліз. І відправив його обраним журналістам заздалегідь, в обмін на домовленість не оприлюднювати інформацію до 14-00, коли має розпочинатися брифінг. Брифінг з якихось технічних причин затримався на декілька хвилин (хоча чому там затримуватися, кабінет, точніше, приймалью Голови від зали засідань, де проводиться брифінг, відділяють одні двері, вірніше, двоє дверей, бо здвоєні), та почався о 14-04. Журналісти ж опублікували інформацію про ставку, як домовлялися, о 14-00.
Тобто все просто.
Чи це правильно? Звичайно, комунікаційники Нацбанку скажуть, що все це правильно, передача конфіденцйної інформації ЗМІ це найкраща світова практика і всі так роблять. Думаю, що не всі, але, напевно, можна знайти центробанки в світі, які так роблять. Журналісти також скажуть, що тут все ок (а що вони скажуть – не давайте нам інсайдів, це неправильно та неетично? ).
Не те що я дуже там знаюся на комунікаціях, скоріше ні, аніж да, тож, як на мене, це не дуже правильна практика.
Чому?
- Нерівний доступ до інформації. Коли спершу оприлюднює НБУ, а потім всі інші, доступ рівний в усіх зацікавлених у такій інформації. Заходь та читай/слухай. Коли спочатку ЗМІ, а потім НБУ, передплатники Інтерфакса, чи Блумберга (або Ройтерса etc) мають певні привілеї в порівнянні з іншими.
- Ставка – це конфіденційна, можна навіть сказати, свого роду інсайдерська інформація. В тому сенсі, що, знаючи ставку заздалегідь, власник такої інформації може заробити грошей (на коливанні курсів та цінних паперів). Та й заробляли. Саме тому колись Валерія Гонтарева й ввела режим особливої секретності по обліковій ставці – бо так одного разу виявилося, що декілька банків знали інформацію заздалегідь, і добре на цьому нажилися. Тож звіти й взялася закрита частина монетарного комітету, де присутні лише члени комітету та профільний комунікаційник (і навіть я, коли був в.о. директора департаменту, вставав та слухняно виходив – бо ж в монетарному комітеті, на відміну від кредитного та наглядового, в.о. директора не є членом комітету, а лише учасником). Простими словами – ставка це top secret. При всій повазі до медіа, немає гарантій, що редактор, журналіст, редактор стрічки новин або коректор не рознесуть цей сікрет десь далі. Особливо коли ціна питання велика, як вже було й може бути в майбутньому.
- З боку журналістів. Отримати важливу інформацію й тримати її «за домовленістю» - чи це правильно, чи це етично з медійної точки зору? Не маю відповіді, та, на хлопський розум, видається, що журналіст, отримавши інформацію, має діяти в інтересах читача. Тобто опублікувати важливу інформацію якнайшвидше. Домовленості… це вже щось із циклу «офреки», «темники», «блоки на теми та блоки на спікерів» та тому подібного неподобства. Хоча можу помилятися.
Та як бути прес-службі НБУ, коли хочеться дружити з медіа, а ті своєю чергою, хочуть інсайдів? Варіантів декілька, на мою думку.
Найраціональніший та найправильніший – не давати інсайдів по ставці. Вибачитися, але сказати тверде ні, навести ті аргументи, що навів вище. Правильні медіа зрозуміють. Тим більше, що написати «НБУ ХХХ облікову ставку на ХХХ» (вислухавши Голову на прес-брифінгу) займає рівно 10 секунд, ще стільки ж займає опублікувати новину.
Другий – якщо вже, дуже вибачте різкість у формулюванні, «прес-служба не уявляє роботи без зливів», домовлятися про те, що новини публікують не о 14-00, а після того, як Голова оголосить рішення Правління.
Третій, мабуть найскладніший, але теж реалістичний – починати брифінги вчасно. Щоб о 14-00 слово Голови вже було сказане. Врешті-решт, рішень по ставці всього 8 на рік, й цей час можна «залізно» забити в календарі аж на рік наперед.
Вибачте ще раз за різкість та трохи агресивний, можливо, тон, але це, як на мене, не дуже правильно, коли про найважливіші рішення НБУ ми спочатку дізнаємось зі ЗМІ, а вже потім від самого НБУ.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
