Про проект податкової реформи, кредитування в умовах війни, вплив рішень НБУ на стійкість банківської системи та перспективи відновлення бізнесу після нашої перемоги - в ексклюзивному інтерв'ю Ua.News розповів радник голови правління IBOX BANK Євген Березовський.
Євген Березовський: Думаю, що ініціатива «10-10-10» та просте зменшення ставок не вирішать проблему наповнюваності держбюджету України – бізнес не платитиме більше. Однак, очікування більших зборів призведе до того, що запрацює потужна репресивна податкова служба. Бізнес має приготуватися, що його каратимуть за ухилення. Інакше податкові реформи у світі не проводяться. Чи готові зараз до цього держава та підприємці? Навряд чи.
Кредитування за умов війни – це «садомазохізм», який важко уявити. З іншого боку, без такого розподілу фінансових ресурсів економіку країни не підняти
радник голови правління IBOX BANKЯк державні програми впливають на відновлення бізнесу? Як Ви оціните держпрограму «Доступні кредити 5-7-9%», наскільки ефективно вона працює у реаліях війни?
Євген Березовський: Будь-які фінансові вливання з боку держави, безперечно, допомагають бізнесу. На жаль, багато напрямків неможливо буде відновити без держпідтримки.
Водночас важко уявити, як сьогодні державні банки ухвалюють рішення про виділення кредитів за цією програмою. Кредитування за умов війни – це «садомазохізм», який важко уявити. Тому що, з одного боку, є розуміння, що треба кредитувати. А з іншого, не зрозуміло, як у такій ситуації оцінити ризики. Як оцінити застави, як застрахувати застави, як створити такий кредитний портфель, щоб не формувати резерви, як Нацбанку потім приходити та оцінювати цей кредитний портфель? Тобто у цьому рівнянні безліч невідомих, і воно надзвичайно складне.
З іншого боку, без такого розподілу фінансових ресурсів економіку країни не підняти. Коли закінчиться війна, і ми переможемо агресора, нам все одно доведеться вливати гроші в економіку через державні програми. Багатьом українцям не подобаються програми будівництва доріг та інші забудови, але інших способів розподілу фінансових ресурсів наша держава поки що не вигадала. Тим більше, ці «будівництва» набули нової актуальності – після війни нам у будь-якому разі доведеться будувати дороги, будинки та відновлювати соціальний побут. Тому кредити, гранти чи інші ініціативи обов'язково мають бути.
Держава має плекати, «бігати» та «гладити по голові» будь-яких бізнесменів, які зможуть займатися експортом будь-якої продукції. Тому що будь-який долар, який приходить в Україну, – це колосальна підтримка для країни.
Багатьом можуть не подобатися якісь окремі дії Нацбанку. Але той факт, що ми маємо стабільну банківську систему та достатньо адекватний курс гривні – це, безумовно, заслуга НБУ.
радник голови правління IBOX BANKЯк ви оцінюєте монетарну політику Нацбанку за шість місяців війни? Якими були найуспішніші рішення?
Євген Березовський: Нацбанк України зіткнувся із викликом, з яким у сучасній історії практично ніхто ніколи не стикався. І НБУ впорався з ним на відмінно. Можна скільки завгодно критикувати якісь окремі рішення та дії. Але той факт, що ми маємо стабільну банківську систему та достатньо адекватний курс гривні – це, безумовно, заслуга НБУ.
Дуже важливий нюанс, що на початку війни Нацбанк не зайняв позицію «сіяча». Адже багато хто очікував, що регулятор почне «роздавати» гроші всім підряд через те, що в країні війна. У НБУ до цього питання підійшли досить тверезо та обережно. Не слід забувати, що в Україні держава має значний механізм впливу на банківську систему в особі держбанків. У нас близько 60-70% банківського ринку – це держава та держбанки. І на початку війни вони також вели себе адекватно та професійно.
Багатьом можуть не подобатися якісь окремі дії Нацбанку – є різні дискусії щодо рішень Міністерства фінансів та регулятора щодо облікових ставок чи інших ідей. Але уявіть собі стан керівництва та співробітників НБУ, коли почалося вторгнення, і всі вони вирішували, що робити. Тому я висловлюю велику повагу до керівництва та правління Нацбанку – їхньої тверезості, стриманості, залізної волі та рішень, які вони ухвалили на самому початку війни.
Сьогодні у нас стійка банківська система та досить стійкий курс долара. Тому демонструють пункти обміну валют курси чи ні – немає жодного значення. Головне, що курс досить стабільний
радник голови правління IBOX BANKНе так давно Нацбанк заборонив пунктам обміну валют демонструвати валютні курси, а також посилив низку інших вимог до «обмінників». Що Ви думаєте про цю ініціативу, наскільки вона є ефективною? Чи допоможе це знизити ажіотаж чи навпаки - підвищить інтерес людей до курсу валют?
Євген Березовський: Мені здається, що такі рішення НБУ – це типовий маркетинг. Якщо подивитися на результат цієї ініціативи, то не сталося нічого страшного.
Коли регулятор прийняв це рішення, всі почали говорити, що в Україні одразу з'явиться «чорний» ринок, і таке інше. Але він не з'явився: громадяни як обмінювали та купували долари, так вони їх обмінюють та купують і сьогодні.
Нацбанк обґрунтовував заборону демонстрації курсів в «обмінниках» психологічними факторами – що це призведе до зростання курсу, що люди рефлексують на тенденції. Можливо, це і правильна ініціатива. Адже будь-який удар та проблема провокують хаос та паніку, і це відбивається на ситуації на валютному ринку.
Я вважаю, що курс долара сьогодні – це така собі «фігура мовлення». Реального курсу долара немає, бо ми не маємо реальної економіки. Є певний ринковий курс валют на біржі, але він такий є – ні менше, ні більше. Нацбанк вживає різних дій, щоб контролювати курс, і щоб він не «літав». Ці обмеження щодо витрат і карток багатьом не подобаються. Адже багато хто думає, що «це мої гроші на рахунку в банку, чому ви мене обмежуєте в тому, як їх витрачати».
Але не варто забувати, що Україна перебуває у стані війни. Багато дій Нацбанку – це тестування різних ідей і того, як вони можуть спрацювати. Десь є помилки, десь є великі плюси.
Сьогодні у нас стійка банківська система та досить стійкий курс долара. Тому демонструють пункти обміну валют курси чи ні – немає жодного значення. Головне, що курс є досить стабільним, і Нацбанк його контролює.
Підвищення облікової ставки – «манна небесна» для багатьох великих корпоративних банків, особливо з іноземним капіталом. А також для деяких великих іноземних банків, які ще не пішли з росії та продовжують заробляти в Україні, фактично «підгодовуючи» бюджет агресора.
радник голови правління IBOX BANKУ червні Нацбанк підвищив облікову ставку із 10% до 25%. Як це рішення вплине на роботу банків та на банківську систему загалом?
Євген Березовський: З одного боку, це рішення необхідно, щоб вивести гривню з валютного ринку і щоб гравці не грали на курсі валют, а запозичували кошти в Нацбанку.
З іншого боку, підвищення облікової ставки – «манна небесна» для багатьох великих корпоративних банків, особливо з іноземним капіталом. А також для деяких великих іноземних банків, які ще не пішли з Росії та продовжують заробляти в Україні, фактично «підгодовуючи» бюджет агресора. Вони мають величезну кількість гривні, вони розміщують її в Нацбанку і абсолютно без ризику накопичують колосальні доходи. Таким чином, НБУ стримує цю гривневу ліквідність, щоб вона не впливала на валютний ринок.
Водночас сьогодні спостерігається серйозний дисонанс між Міністерством фінансів та Нацбанком, оскільки Мінфін суттєво недозбирає кошти на облігації внутрішньої держпозики (ОВДП).
Нам, як банку, така позиція НБУ зрозуміла і загалом навіть вигідна, оскільки ми не здійснюємо кредитування, ізолювали себе від цих ризиків і займаємось виключно транзакційною історією. У нас є ліквідність і вся вона розміщена у Національному банку. Тому ми на цьому заробляємо та вважаємо такі дії законними.
Очевидно, якщо тиск на курс валют зберігатиметься, Нацбанк може підвищити ставку. Але в якийсь момент він все одно буде змушений її знизити, адже гроші так чи інакше мають спрямовуватися в економіку, а не на корпоративні рахунки регулятора.
радник голови правління IBOX BANKУкраїна потрапила в абсолютно невідоме і не до кінця вивчене становище. Ми воюємо з колосальним ворогом – такої масштабної та жорстокої війни не було з часів Другої світової. І ніхто не знає, як має поводитися економіка в такій ситуації, які рішення правильні, а які – ні.
Керівництво Європейського Союзу дуже здивоване тим, що у перші тижні війни з України виїхали близько 10 мільйонів людей, а за кілька місяців вони почали масово повертатися назад. У Брюсселі вважали, що всі вони осядуть у країнах Європи у статусі біженців, проте українці хочуть повернутися до своєї країни та відновлювати її. Це схоже на розмови про те, як Україна «не протримається і трьох днів», а ми ефективно воюємо вже сьомий місяць. І просимо допомогу не грошима, а зброєю, а також відкрили зернові коридори, що дає змогу нашій країні експортувати зерно та отримувати іноземну валюту.
Нинішня війна відкрила такі секрети та сфери, у яких мало хто знає, як правильно діяти.
Найголовніше, чого досягли уряд і Нацбанк – це внутрішня стійкість. Якась нова реальність, нова зона комфорту, де перебувають і громадяни, і держава. Тому що якби почався хаос, то військові досягнення були б уже не важливими – державна система просто розвалилася б.
