Про відсоткові ставки, ціни на нафту та ринкові тенденції можна говорити багато. Зміни відсоткових ставок можуть впливати на економіку. Заощадження можуть змінюватися. Інвестиції можуть зрости. Інфляція може змінитися. Обмінний курс може коливатися. Багато що може змінитися. Але "може" не означає «збудиться». Кінцевий ефект всіх «може» на економічну діяльність дуже далекий від прозорого та передбачуваного...
В світлі поточних трендів нафтового ринку (рис. 1), надзвичайно актуальним постає питання щодо формування майбутньої цінової кон’юнктури з можливістю падіння цін на енергетичні носії, які займають значну частку в імпорті України. І чи може відповідна вартість палива обумовити зміни споживчих цін.
Рис. 1 – Амплітуда ціноутворення на ринку нафти сорту Brent
Угода Саудівської Аравії з США обвалили ціни на нафту. За жовтень сорт Brent подешевшав на 13%, чого ринок не бачив з липня 2016 року. Ціни на нафту падають третій день поспіль і завершують жовтень рекордним за 2,5 роки зниженням на тлі різкого зростання видобутку в Саудівській Аравії, Росії та США. Тоді за місяць котирування обвалилися на 15% через зростання видобутку в Лівії і Нігерії, які відновлювали нафтову промисловість після громадянських воєн.
Станом на сьогодні вартість коливається в межах 62.36 дол за барель (рис. 1). За останні півтора місяці світові ціни на нафту знизилися на 25%. Нафтові котирування розгубили все зростання, нагромаджене з початку року - ф'ючерси на Brent торгуються на 1% нижче рівня початку року, ф'ючерси на WTI - на 7% нижче.
Тепер же додаткові обсяги видобувають ключові гравці. Під тиском адміністрації Дональда Трампа, який неодноразово вимагав від ОПЕК «знизити ціни», а потім пригрозив Саудівській Аравії санкціями за вбивство журналіста Джамаля Хашоггі, королівство підняло поставки з 9,8 до 10,7 млн барелів на добу, а на перспективу готові до видобутку в 11 млн барелів видобутку щодня, яку має намір утримувати в «стійкому» режимі.
Отже, тренд на падіння спостерігається в силу різних причин. Основними причинами подій на ринку нафти можна виділити геополітичні, макроекономічні, кон'юнктурні та фінансові аспекти.
ОПЕК має намір регулювати ситуацію на ринку в ручному режимі, оскільки прогноз на 2019 рік рясніє невизначеностями – як із позиції поставок, так і з позиції ринкового попиту. Тому першою причиною можна назвати слабку організацію учасників ОПЕК. Деякі члени картелю добувають і поставляють на ринок обсяги, що дорівнюють 120-130% від узгодженої їм квоти. Тому на ринок потрапляють додаткові обсяги нафти. 25 країн, що входять до угоди ОПЕК +, будуть продовжувати балансування ринку як шляхом збільшення, так і зниження видобутку в разі необхідності.
Другою причиною, що обумовила падіння цін на ринку нафти, фахівці указують на санкції проти Ірану. П’ятого листопада була відновлена друга хвиля санкцій США проти Ірану, які були скасовані в межах угоди 2015 року. Вони стосуються нафтодобувної, судноплавної, суднобудівної та фінансової сфер. Відновлення санкцій мало на меті повне припинення експорту іранської нафти. Очікувалося, що через зменшення пропозиції на деякий час утворюється дефіцит нафти (до заміщення зменшеного обсягу іншими виробниками) і ціни виростуть. Але, Штати зробили виняток для восьми країн - Китаю, Індії, Італії, Греції, Японії, Південної Кореї, Тайваню і Туреччини. Більшість з них входять до числа світових лідерів по споживанню нафти і нафтопродуктів. Тобто, не зіграв дуже серйозний фактор, на підставі якого очікувалося зростання котирувань нафти. Але видобуток при цьому зріс!
За прогнозами секретаріату ОПЕК, в наступному році видобуток в країнах, що не входять до картелю, збільшиться на 2,2 млн барелів на добу, тоді як світовий попит зросте лише на 1,5 млн барелів.
Технології – це третя причина. Технологічний прогрес Сполучених Штатів обумовив бурхливе зростання видобутку нафти в США і успіхи сланцевої енергетики. Головні фактори зниження собівартості - істотне зростання продуктивності бурових установок і оптимізація бізнес-процесів (при сильно збільшених обсягах видобутку кількість бурових установок на сланцевих родовищах зараз вдвічі менше, ніж в 2014 році).
Сукупний обсяг видобутку нафти в США у жовтні склав 11,6 млн. бар. в день (ще в серпні Штати обійшли за цим показником Росію і стали світовим лідером). З них понад 60% становить сланцева нафта. Сполучені Штати збільшили експорт на 305 тисяч барелів на добу, до 2,485 млн барелів на день. За обсягом поставок вони обійшли 9 з 14 країн–членів ОПЕК. Більше продають на зовнішні ринки лише Саудівська Аравія (7,2 млн барелів на день), Росія (5,2 млн барелів), Ірак (3,8 млн барелів), Канада (3,2 млн барелів) і Об’єднані Арабські Емірати (2,7 млн барелів). Ціль адміністрації Трампа – це необхідність домогтися зниження цін на бензин до виборів. Трампу потрібно знизити ціни в діапазоні 60 доларів за барель WTI, і з великою ймовірністю він своєї мети доб’ється, як стверджують аналітики.
Торговий протекціонізм, що обумовив очікування уповільнення зростання світової економіки, підвищення ставки ФРС і згортання програм кількісного пом'якшення від ЄЦБ – четверта причина. Підвищення ставок, породжуватиме негативні очікування, що обумовить «страх капіталу» на ринках і спровокує його відтік з них, а особливо чутливими то такої проблеми є ринки, що розвиваються. Повільніше зростання світової економіки спричинює падіння попиту на нафту.
Зростання пропозиції нафти - п'ята причина. Міжнародне енергетичне агентство заявило, що рекордними темпами зростає видобуток нафти не лише в США та Садовській Аравії, а й Росія також приєдналася до нафтових перегонів і на кінець жовтня побила радянський рекорд, викачуючи 11,4 млн барелів щодня, згідно звітності ЦДУ ПЕК.
Дій Федеральної резервної системи – це є наступна причина. Рішення Федеральної резервної системи США перейти до циклу підвищення процентних ставок може ініціювати негативні наслідки для глобальної економіки в цілому, що безумовно впливає на ринок нафти. Джером Пауелл констатував, що ФРС може приймати рішення про підвищення базової ставки на будь-якому з восьми засідань на рік, і «Ринку доведеться звикнути до цього». ФРС, в рамках нової політики кількісного посилення, скорочує свій баланс, підвищує ставку і поступово вилучає ті кошти, які потрапили на ринки завдяки раніше проведеним програмам кількісного пом'якшення. Ринки з припливом ліквідності ростуть, з відпливом - падають. Це стосується не тільки фінансових ринків, а й ринку нафти, яка є базовим активом похідних фінансових інструментів ф’ючерсних бірж. Ціна на нафту визначається на ринку ф'ючерсів, а ф'ючерсами торгують в основному інвестбанки і спекулянти, які є досить чутливими до змін ліквідності.
Варто заначити, що на початку листопада хедж-фонди скоротили «чисту довгу позицію» (різниця між ставками на зростання і ставками на зниження цін) по ф'ючерсах та опціонах на нафту сорту WTI на 18 %, на нафту сорту Brent - на 15%, тобто на ринку нафтових ф'ючерсів різко зменшилися ставки на підвищення цін нафти.
Отже, які позитивні наслідки та економічні тенденції в Україні може спровокувати зниження ціни на нафту?
Як зазначають аналітики, у 2018 році в світі прогнозується споживання нафти на рівні 36 млрд. барелів нафти (або 3 млрд. бар. на місяць). Якщо ціна нафти, яка знизилася на 20 дол. за бар., протримається хоча б упродовж двох останніх місяців року, це знизить витрати споживачів нафти на 120 млрд. дол., частина яких може бути використана для підтримки економічного зростання. Якщо ціна нафти не підвищиться протягом року, то мова йтиме про 720 млрд. дол., частина яких може бути задіяна для продовження глобального зростання економіки.
Відносно економіки України, то позитивним наслідком невисоких цін нафти стане зниження вартості енергетичного імпорту. Враховуючи те, що енергомісткість виробництва в собівартості української продукції досить висока, то такою вона буде і по відношенні до інфляції.
Для нашої країни існує можливість того, що після падіння цін на нафту, як випереджаючий індикатор економічної активності можуть зрости ціни на продукцію металургійної промисловості. В історії економіки такі факти мали місце в 1987-1988 і 2003-2005 роках.
Як зазначалося раніше, на вартість чорного золота впливають баланс попиту і пропозиції нафти у світі, а також ситуація на фінансових ринках. Інший фактор – масштаби припливу і відпливу капіталу на ринок «паперової» нафти (ф’ючерси, опціони тощо). Оскільки своєї нафти в Україні дуже мало, 80% чорного золота та її похідних наша країна імпортує, що вплине на посилення гривні до долара та євро, та зменшить інфляційні тенденції. Враховуючи те, що у ціні бензину відчутна валютна складова - це прямо впливає на ціноутворення вітчизняних АЗС.
