Торгівля рублем принесла дохід найбільшим банкам світу $6 мільярдів
На тлі виходу інвесторів з рф торік найбільші банки світу збільшили дохід від торговельних операцій з російським рублем утричі.
Про це передає агентство Bloomberg, повідомляє Економічна правда.
За словами джерел агентства, зокрема, сотні мільйонів доларів заробили банки з Волл-стріт, які почали торгувати валютою з банками в Казахстані та Вірменії за вигіднішим курсом. Обсяги такої торгівлі досягали десятків мільйонів доларів на день, кажуть співрозмовники Bloomberg.
Зазначається, що банки з Волл-стріт скористалися ситуацією, коли західні компанії та міжнародні інвестори залишали російський ринок після вторгнення рф в Україну та санкцій і прагнули обміняти свої рублі на долари.
Для великих банків це були «легкі гроші»: валютні трейдери знайшли спосіб скуповувати долари за низькою ціною, а потім продавати їх інвесторам, які залишають росію, з хорошою націнкою, не порушуючи санкцій, додає агентство.
У рамках цієї схеми банки почали торгувати доларами з кредиторами в країнах, які росія вважає «дружніми» і які не потрапили під санкції США. Серед них — банки Казахстану (Halyk, Jusan Bank, Kaspi.kz) і Вірменії (Америабанк).
За словами джерел, ці кредитори могли купувати долари безпосередньо в російських банках за місцевим обмінним курсом, який іноді був набагато нижчим, ніж за кордоном. Зараз банки продовжують торгувати валютою з казахстанськими та вірменськими організаціями, але угоди стали менш вигідними, кажуть співрозмовники Bloomberg.
Як зазначає агентство, компанії з Волл-стріт не звинувачували в будь-яких порушеннях, немає підозр, що подібні угоди порушували санкції.
Джерела видання, знайомі з угодами, повідомили, що торгівля в такому форматі дала змогу їхнім клієнтам вийти з активів і дотриматися нових правил.
Goldman Sachs, Citigroup і JPMorgan відмовилися від коментарів, Halyk і Jusan Bank не відповіли на запит Bloomberg. Kaspi заявив, що не торгував рублями в значних обсягах з організаціями з Волл-стріт або російськими банками.
Раніше повідомлялося, російський Газпром змушений був відкласти будівництво заводу з перероблення та зрідження природного газу потужністю 19,5 млн тонн в Усть-Лузі біля Санкт-Петербурга через втрату ключового західного підрядника – німецької компанії Linde.