Сьогодні діджиталізація та нові технології допомагають бізнесу активно зростати та розширюватись. Про роль інновацій в агросекторі та цифрові продукти в ексклюзивному інтерв’ю UA.NEWS під час Ukrainian CFO Forum розповів Андрій Піший, директор з ІТ компанії Kernel. Андрій Піший поділився новітніми діджитал-рішеннями Kernel, які дозволяють моніторити ситуацію на полі, покращувати логістику та допомагати працівникам. Також він пояснив, як штучний інтелект може стати у нагоді агробізнесу та дав поради компаніям, які вирішили стати на шлях автоматизації.
Kernel – найбільший в Україні виробник та експортер зернових, лідер світового ринку соняшникової олії. На частку компанії припадає близько 8% світового експорту соняшникової олії. Свою продукцію Kernel постачає до понад 70 країн. Компанія є лідером із запровадження інновацій для агропромислового комплексу України. IT-технології застосовуються на всіх етапах — від вирощування сировини до реалізації готової продукції. Цифровізація процесів масштабується не тільки на агропідприємства, а й заводи, термінали, елеватори, логістичні ланцюжки.
Фото: директор з ІТ компанії Kernel Андрій Піший на Ukrainian CFO Forum
Які інноваційні рішення впровадили у Kernel за час повномасштабної війни? Як війна вплинула на інновації у компанії?
Андрій Піший: Зрозуміло, що війна вплинула на всі сфери бізнесу не дуже добре, м'яко кажучи. Це призвело до того, що бізнеси були вимушені скоротити певні інвестиції, особливо у перший рік вторгнення. З іншого боку, я бачу, що такі часи та випробування штовхають до пошуку нових рішень, в тому числі інноваційних.
Наша компанія завдяки спільній роботі ІТ-департаменту і дивізіону логістики впровадила зміни в логістичних моделях. Нам вдалось дуже швидко переробити певні логістичні процеси, бо цього вимагав бізнес. У цьому проєкті ми використовували штучний інтелект, тому це інноваційний проект, який став реакцією на зміни бізнес-середовища.
По-друге, саме під час повномасштабної війни ми зрозуміли, що наш рух у сторону впровадження електронного документообігу має не лише продовжуватись, а і пришвидшуватись. Бо якщо під час пандемії COVID ми мали обмеження у спілкуванні та у поїздках, то зараз маємо набагато складнішу ситуацію: труднощі з переміщенням працівників, зміна офісів роботи, недоступність певних локацій. А електронний документообіг нам дуже допоміг у їх вирішенні.
Третє - якраз під час війни прийшла технологія OpenAI. Тобто використання великих лінгвістичних моделей. Дуже класно, що ця технологія не потребує значних інвестицій. І ми цим скористалися. Зробили чат-бот для працівників, який шукає необхідну інформацію у бібліотеці компанії та надає її робітнику. Наприклад, якщо працівник бажає оформити відпустку чи де знайти потрібний звіт. Це дуже спростило роботу і стало особливо корисно новим працівникам.
А ви використовуєте цей чат-бот для онбордингу нових працівників?
Андрій Піший: У нас адаптаційний чат-бот вже був впроваджений. А цей чат-бот став своєрідним продовженням та розширенням можливостей. Загалом HR-напрямок у Kernel є досить інтенсивним з точки зору цифровізації.
Завдяки цьому кожен працівник в умовах і віддаленої роботи під час пандемії, і в умовах війни, і під час зміни місця роботи, і навіть міста проживання може максимально зручно мати доступ до всіх сервісів, які надає HR. У цьому напрямку було багато роботи, тому ми продовжуватимемо рухатись у бік цифровізації та застосування нових технологій.
Чи можна за допомогою новітніх технологій оптимізувати продуктивність праці і таким чином компенсувати дефіцит робочої сили в Україні?
Андрій Піший: У якійсь довгостроковій перспективі це, мабуть, і надасть ці можливості. І ці можливості треба шукати. Однак кардинально вирішити цю проблему лише завдяки діджиталізації не можна. Звісно, компанії з низьким рівнем автоматизації можуть покращити ситуацію, використовуючи новітні технології. Але, на жаль, демографічну проблему не вирішити однією автоматизацією та інноваціями.
Бізнесам потрібно робити кроки щодо залучення молоді, треба покращувати інструменти пошуку персоналу. І якщо мова йде про інновації, то у нас також є цікавий досвід у цій галузі. У Kernel розробили систему пошуку персоналу, яка інтегрована із професійними соціальними мережами. Це дозволяє, як спростити роботу команди рекрутингу, так і мати ширші можливості у пошуку людей. Адже під'єднуючись до соціальних мереж, ми можемо отримати набагато більше кандидатів.
Про які соцмережі йдеться? Наприклад, LinkedIn чи також Facebook, Instagram, TikTok?
Андрій Піший: Йдеться в основному про професійні соцмережі, портали і сайти, де працівники викладають резюме і шукають роботу, фриланс-біржі тощо. Тобто це не пошук якоїсь інформації про людей в соцмережах і її обробка.
Хоча я думаю, що, можливо, в майбутньому буде крок і в цьому напрямку. Але наразі це лише автоматизація пошуку необхідного за навичками кандидата на LinkedIn та інших порталах.
Як нові технології допомогли вам покращити логістику?
Андрій Піший: Ми як експортна компанія вимушені були змінювати логістику, використовували Дунай і частково продовжуємо використання, але для нас приоритетом було відновлення судноплавства в Чорному морі.
З погляду технологій, які ми застосували, то це рішення, спрямовані на те, щоб зняти з працівників дивізіону логістики рутинну роботу з обробки великої кількості інформації для ухвалення рішення.
Наприклад, система побудована таким чином, що вона прогнозує, яка буде урожайність на полях, на який елеватор треба цю продукцію перевезти з точки зору мінімізації витрат і скорочення часу.
З іншого боку, логістична модель разом з автоматизацією процесу логістики прогнозує і рекомендує, як саме, з якого елеватора треба насіння соняшника перевезти на завод, щоб не переповнились сховища зберігання соняшника або не було простою заводу через нестачу сировини.
Ці моделі логістики оптимізують витрати, час і ресурси працівників на планування і прийняття рішення. Вони унеможливлюють та зменшують помилки і їхні наслідки.
Як працює ваш діджитал-інструмент зі штучним інтелектом, який дозволяє по фотографії визначати скільки там насіння?
Андрій Піший: Суть в тому, що у наших агрономів є задача моніторингу стану культури на полі, а також оцінки біологічної врожайності. В рамках цього процесу агроном вибирає 5-10 репрезентативних рослин і підраховує кількість зерен в початку кукурудзи або сімʼянок в кошику соняшника. Потім на основі визначеної маси тисячі насінин і густоти сходів рахується біологічна урожайність на гектар. Такі дії потрібно робити на кожному полі, в різних зонах поля, і це займає багато часу.
Тому ми розробили спеціальний мобільний застосунок, в якому можна сфотографувати початок кукурудзи (чи кошик соняшника), і програма одразу порахує кількість насіння. Це дуже спрощує і пришвидшує увесь процес.
Інша частина процесу - це підрахунок густоти стояння культури, який здійснюється з дрона. Це також модель компʼютерного зору, яка оцінює точну кількість рослин на гектар, а також рівномірність їх розташування.
Які ще функції є у цьому застосунку?
Андрій Піший: Наш застосунок називається Scouting та використовується агрономами уже близько трьох років. У цього застосунку досить широкий функціонал: можливість інформування про стан рослин, які є загрози, які бур'яни та шкідники з'явилися, тощо.
Його основна мета - дозволити вчасно і якісно моніторити ситуацію на полі.
Що таке ситуація на полі?
На перших етапах це може бути моніторинг того, як зійшли посіви, яка їх якість, чи нема проблем. У подальшому це моніторинг за індексом NDVI (це супутникові знімки, усе віддалено). Агроном може побачити, чи є якась затримка в розвитку рослин або інша проблема та оперативно відреагувати. Ситуацію також можна моніторити і безпосередньо на полі.
У нашому застосунку працівники Kernel можуть відзначити, що, наприклад, почали рости бур’яни або почалась хвороба чи шкідники. Це дуже важливо, тому що якщо хвороба шириться і агроном побачив це одному полі, значить, на іншому полі це можна попередити. Також це дозволяє вчасно застосувати засоби захисту рослин.
Цей додаток є частиною нашої платформи DigitalAgriBusiness. Чому він важливий? Тому що у програмі зберігається безцінна історична інформація по кожному полю. На сьогодні це більше 10 років збереженої інформації, яка дозволяє в подальшому використовувати вже штучний інтелект, щоб прогнозувати, яким буде наступний сезон, які будуть шкідники, який має бути сівообіг для того, щоб уникнути проблем.
Як відбувалось впровадження застосунку та навчання співробітників?
Андрій Піший: Впровадження будь-якої технології — це непросто, а особливо в аграрному секторі. Адже агрономи вимагають, щоб технологія усе рахувала дуже точно. Тому у нас був певний адаптаційний період, коли ми тестували технологію, збирали зворотній зв'язок, потім покращували цю модель - на це у нас пішов цілий сезон. Далі ми вже почули, що точність підвищилась і дані почали використовуватися в аналізі врожаю та його якості ще на перших етапах.
По-друге, ми сформували фокус-групи, давали їм застосунки на тестування та просили зворотній зв'язок.
Які поради ви б дали бізнесам щодо впровадження штучного інтелекту, роботів чи загалом щодо автоматизації процесів?
Андрій Піший: По-перше, потрібно пробувати це робити, бо не спробуєш - не зрозумієш.
По-друге, слід фокусуватись насамперед на користі впровадження новації, а не тільки використання заради використання - це важливо.
По-третє, варто мати команду, яка націлена на ефективне впровадження новацій. Це може бути як внутрішня команда, так і партнери, підрядники, які б допомогли вашому бізнесу. Компанія Kernel пройшла великий і довгий шлях побудови команди Data Science. Повторити його дуже непросто. Я раджу бізнесам аналізувати, що компанія може зробити самотужки, а за якими рішеннями варто піти на ринок.
Наприклад, наш додаток Scouting ми пропонуємо до використання і нашим партнерам в рамках Open Agribusiness-екосистеми. Kernel фактично ділиться своїм досвідом і своїми напрацюваннями для ринку. І ми вважаємо, що це найкраще, бо якщо інший фермер буде ефективний, то і вся Україна буде ефективніша і переможе.
Читайте також:
Які компанії стали опорою країни під час повномасштабної війни: ТОП-10 соціально-відповідальних бізнесів
Найкращі HR-стратегії в умовах війни: ТОП-керівники поділились секретами управління
Україна запустила проєкт «Мед мінних полів»: кошти спрямують на розмінування
