Турецький гамбіт: економічний прагматизм vs короткострокова політична доцільність
На тлі створеного дефіциту ліквідності в національній валюті, інвестори активно позбавляються акцій та облігацій Туреччини. Скорочення ліквідності обумовлено монетарними заходами спрямованими на запобігання падіння ліри за кілька днів до виборів, які, за задумом, мали показати ступінь популярності правління Реджепа Тайіпа Ердогана.
Політичний вплив на економіку країни
Для розуміння того, наскільки істотним є дефіцит ліквідності, зазначимо, що вартість запозичення ліри відразу на офшорному ринку за останні три дні зросла більш ніж в 40 разів, досягнувши самого високого рівня після фінансової кризи 2001 року в Туреччині.
Це змусило інвесторів, яким необхідно профінансувати свої позиції в лірах, вдаватися до вимушених кроків — продати інші турецькі активи в лірах для отримання необхідної кількості валюти, щоб закрити ці угоди. Прибутковість дворічних турецьких облігацій в середу підскочила вище 20 відсотків, а падіння акцій було найбільшим з серпня 2018 року. Управителі фондами, в тому числі японська Daiwa SB Investments Ltd., заявили, що вони істотно переглядають інвестиції в турецьку економіку.
«Я за 21 рік ринкових спостережень ще ніколи не бачив такої динаміки», - заявив Джуліан Риммер, трейдер Investec Bank Plc в Лондоні. «Ми спостерігаємо принесення в жертву довгострокового економічного прагматизму заради короткострокової політичної доцільності. Така тактика змусить багатьох трейдерів засумніватися в доречності інвестицій в ліру».
Створивши ситуацію, в якій інвесторам не вистачає ліквідності в лірах, щоб здійснювати вкладення і закривати відповідні позиції без обмежень, турецька влада тим самим запобігла падінню валюти перед призначеними виборами 31 березня. Ситуація сприяє президенту Ердогану, який вже зіткнувся з рецесією, стрибком інфляції й спробами опозиційних партій підірвати його політичне становище. Однак те, що відбулося в середу, суттєво вдарило по настроях інвесторів.
Інвестиції необхідні для підтримки економічної стабільності в країні, яка постійно потребує фінансування дефіциту поточного рахунку.
Одним із тих, хто прогнозував проблеми на ринку Туреччини були JPMorgan Chase & Co (NYSE: JPM). Компанія піддавалася жорсткій критиці з боку турецької влади, яка звинуватила нью-йоркського кредитора в оприлюдненні даних, що «вводять в оману» і «маніпулюють». Ердоган попередив у неділю, що банкіри, які вважаються відповідальними за спекуляції проти валюти, обов’язково будуть покарані.
Погрози лише посилили рішучість іноземних хедж-фондів покинути країну. Але вони не змогли здійснити торги, оскільки турецькі банки знаходяться під тиском обмеження ліквідності.
Окрім поточної ситуації, турецькі банки перебували під тиском дії обмежень кредитування іноземних контрагентів в розмірі 25 відсотків власного капіталу, і це правило було введено після серпневої кризи 2018 року, щоб перешкодити іноземним інвесторам негайно полишати ринок країни.
Багато аналітиків і інвесторів, з якими контактував Bloomberg, побоюючись негативної реакції з боку турецької влади, побажавши залишитися інкогніто, зазначили, що на тлі проблемності ліри, інвестиційна привабливість Туреччини в майбутньому істотно падає.
«З кроками по валютному обміну я тепер вимушений прийняти незвичайну стратегію», - сказав Такеши Йокоучі, управитель фондом на ринку, що розвивається в Daiwa SB, який відмовився від плану зі збільшення інвестицій в турецькі облігації через обмеження в торгівлі. Натомість він має намір конвертувати частину своїх активів у лірі в боргові облігації або валюту.
Вплив монетарної політики
Інвестиційний клімат набув істотного погіршення на тлі падіння ліри, а також оприлюднених статистичних даних, які засвідчують, що центральний банк суттєво скоротив свої валютні резерви в березні. Падіння золотовалютних резервів є красномовним свідченням того, що він намагається підтримати ліру перед виборами. Більш того, турецькі домогосподарства і підприємства тримають рекордні суми своїх заощаджень в доларах і євро, що зазвичай є передвісником ослаблення довіри до місцевої валюти.
Ердоган, ставши очільником держави з величезними виконавчими повноваженнями в червні 2018 року, продовжує втручатися в роботу Центрального банку, що є додатковим фактором ринкової невизначеності.
Нагадаємо, напередодні голосування минулого року ліра впала, оскільки Ердоган пригрозив ще більше втрутитися в монетарну політику, якщо він переможе. Ринковий розгром в серпні змусив владу вжити заходів, щоб подібне не повторилося, і до минулого тижня багато іноземні інвестори вкладали кошти в турецькі активи, щоб скористатися привабливими високими процентними ставками країни.
Туреччина, яка пережила 40-відсоткову девальвацію національної валюти у 2018 році, знаходиться на межі нового витка валютної кризи, про що свідчить стан золотовалютних резервів країни.
Турецький Центробанк стрімко витрачає офіційні резерви, продаючи долари для утримання ліри, яка ослабла на 15% з початку 2019 року, показавши найгірший результат серед валют великих економік світу.
Наразі, у порівнянні з січнем 2019 року, чисті резервні активи центробанку (валютна частина офіційних резервів мінус зовнішні зобов'язання) зменшилися на 26%, або $9 млрд.
На останній звітний період (по 19 квітня) турецький Центробанк «спалив» ще 1,9 млрд доларів, відзвітувавшись про «чисті» резерви в $26,9 млрд, як повідомляє Financial Times з посиланням на статистику регулятора.
В реальності ж величина золотовалютних резервів ще менша: 13,8 млрд доларів з підсумкової суми — це борг, який регулятор залучив від турецьких банків через операції своп. Де-факто Центробанк записав в резерви валюту з рахунків населення, скуповуючи долари, коли стрімко зростала серпнева девальвація ліри.
Без урахування відповідних запозичень «чисті» резерви турецького Центробанку — умовна сума, яку він може використовувати для підтримки валютного ринку, — становлять лише 14,9 млрд доларів США. Це мінімум більш ніж за 12 років.
Нагадаємо, міжнародні резерви України станом на 01 квітня 2019 року становили понад 20,6 млрд дол. США (в еквіваленті). За місяць вони зросли на 2,1%.
Рисунок 1 – Стан валютних резервів Туреччини
Згідно з даними, які наводить FT, Центробанком Туреччини було продано понад 10 млрд доларів в березні, рятуючи ліру від девальвації перед квітневими виборами, і щоб не показувати втрати, почав здійснювати валютні запозичення у місцевих банків.
Відтак, половина чистих резервів - «ілюзорні», констатує стратег Rabobank Петро Матис: вони лише створюють ілюзію, що у держави є ресурси для підтримки ринку.
Насправді, турецька економіка, як і турецька ліра «вразливі як ніколи», сказав FT аналітик турецького банку, який побажав зберегти анонімність. Загальний обсяг золотовалютних резервів складає $77 млрд, при тому що лише в найближчий рік є необхідність в погашенні зовнішнього боргу на $177 млрд.
Засідання Центробанку Туреччини, що відбулося в четвер, лише посилило негативні очікування, залишивши незмінними процентні ставки. Регулятор несподівано прибрав із заяви тезу про готовність посилення монетарної політики у разі необхідності, попри те, що інфляція як і раніше тримається в діапазоні 20%.
Це спровокувало падіння ліри ще на 2% - до 5,9775 за долар, нового мінімуму з жовтня 2018 року. Хаотичні дії Центробанку, які більше нагадують броунівський рух, сигналізують про те, що «монетарна політика (в країні) зійшла з рейок», говорить Уін Тін, головний валютний стратег Brown Brothers Harriman.
Єдине логічне пояснення ситуації, полягає в тому, що центробанк знову знаходиться під політичним тиском, який обумовлює президент Реджеп Ердоган, відомий тим, що не вірить в класичну монетарну теорію і вважає, що підвищення ставок лише розганяє інфляцію, а не гальмує її.
Вітчизняний аспект монетарної політики
В Україні, внаслідок складних та рішучих кроків на подолання кризи, довіру до національної валюти відновлено. Наразі НБУ не витрачає золотовалютні резерви для забезпечення висхідного попиту на валютному ринку, а навпаки, нарощує офіційні резерви та має намір ще збільшити купівлю іноземної валюти на ринку для нагромадження офіційних резервів.
Як зазначає НБУ, з початку року обсяги торгів на міжбанківському валютному ринку на тлі валютної лібералізації та зняття низки обмежень для бізнесу зросли майже на 40%. Це дає змогу Національному банку також нарощувати обсяги купівлі валюти, відчутно не впливаючи на динаміку курсу гривні, визначену фундаментальними економічними чинниками.
Відтак, чиста купівля валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку за період січня-квітня 2019 року склала близько 900 млн дол. США. А офіційний курс гривні з початку року водночас зміцнився на 4%.
Позитивна динаміка валютного ринку обумовлює наміри НБУ купувати до 20 млн дол. США на день у II-III кварталах 2019 року для нарощування золотовалютних резервів. Це на $5 млн більше у порівнянні з кількісним індикатором, який діяв з лютого 2019 року.
Згідно з розрахунками НБУ, купівля до $20 млн на день не буде істотно впливати на ситуацію на міжбанківському ринку залишаючи курс валют стабільними.
Нагадаємо, вперше за два роки Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 17,5% річних з 26 квітня 2019 року. Враховуючи стійку тенденцію уповільнення інфляції до цілі 5%, НБУ наголосив на можливому початку циклу зниження облікової ставки.