Українська Асоціація Платіжних Систем виступила з різкою критикою закону про РРО
10 вересня 2019 року Верховною радою України прийнято за основу із скороченням строку підготовки до другого читання Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».
Як зазначено в пояснювальній записці до проекту Закону про РРО, його прийняття сприятиме, в тому числі, створення рівних конкурентних умов для ведення господарської діяльності.
Наразі, в проекті Закону про РРО відсутні норми використання реєстраторів розрахункових операцій у банках. Хоча як і банки так і не банківські фінансові установи, що здійснюють діяльність з приймання готівки для подальшого її переказу, підзвітні та підконтрольні єдиному регулятору — Національному банку України. Небанківські фінансові компанії, як і банки, подають регулятору відповідну статистичну звітність, яка містить перелік усіх операцій з переказу коштів, у тому числі тих, які ініційовані за допомогою ПТКС.
По друге, наразі жоден програмний реєстратор розрахункових операцій не впроваджений у промислову експлуатацію та не внесено у реєстр дозволених до використання реєстраторів розрахункових операцій. Державна податкова служба України ще не визначила технічні вимоги до форматів даних, у яких такий програмний реєстратор розрахункових операцій має передавати інформацію до серверу контролюючого органу.
Тобто, наразі відсутні жодні нормативні вимоги до таких рішень. До того ж, терміни, які передбачає даний законопроект — 6 місяців з дня опублікування та 3 місяці з дня опублікування на розробку Кабінетом Міністрів України нормативних вимог — залишають для бізнесу строк у 3 місяці на розробку та впровадження програмного реєстратора розрахункових операцій. Якщо навіть наразі бізнес згрупується та розробить якісь аналоги, де гарантія того, що такі рішення будуть внесені до реєстру РРО у стислі строки та їх можна буде використовувати?
По трете, суми штрафів, які зазначені у даному законопроекті, є неприйнятними та не допустимими для бізнесу. Так, Президентом України Володимиром Зеленським було скасовано указ президента України, яким встановлено штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за порушення касової дисципліни.
Як було презентовано у пресі, скасування даного штрафу була пов’язана з тим, що він «заважав бізнесу працювати».
І що ми бачимо тепер? Законотворці встановлюють за, фактично, таке саме порушення, нову суму штрафу у розмірі 150% від вартості неоприбуткованої суми (мінімум 850,00, хоча раніше можливо було обмежитись сумою у 500,00 грн.).
У разі вчинення повторного правопорушення (повторне звернення клієнта до фіскальної служби зі скаргою), сума штрафу вже становить 250% від вартості неоприбуткованої суми.
Тобто, те що декларувалось Президентом Зеленським раніше, наразі вкрай порушується законопроектами, які вносяться на розгляд до Верховної ради України.
І на останнє, слід звернути увагу на ту обставину, що норми даного законопроекту дозволяють контролюючому органу здійснювати додатковий тиск на бізнес. Адже сума штрафу досить велика, кожне звернення громадянина це перевірка + штраф, а контролюючий орган хоч і знаходиться у стадії реформування, але його співробітники (у своїй більшості) залишаються на своїх місцях. Де гарантія того, що вони у подальшому не будуть зловживати своїми новими повноваженнями? Бізнес вже бачив не одну трансформацію фіскальної служби, проте наразі змін у напрямку добропорядності, справедливості та зваженості у застосуванні штрафів не вбачається.
Хочемо звернути увагу законотворців, що перед тим, як впроваджувати «колосальні» штрафи за невиконання нормативного документу, необхідно створити умови для бізнесу для впровадження відповідних умов.