Паніка через епідемію коронавірусу спровокувала новий етап глобальної фінансової кризи, який може призвести до глобальної рецесії. Ця криза буде мати дуже негативні наслідки для економіки України. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.
На думку аналітика, сьогодні у світі відбувається перший етап фінансової кризи, який може перекинутися на реальний сектор економіки та призвести до глобальної рецесії. Про це, за його словами, свідчать заяви провідних світових корпорацій про зниження доходів, а також зниження фінансовими компаніями власних прогнозів щодо розвитку світової економіки на 2020 рік. Поштовхом до розгортання кризи, на його думку, стала паніка через епідемію коронавірусу, яка перекинулася на фінансові ринки.
Експерт переконаний, що світова фінансова криза буде мати вкрай негативні наслідки для української економіки.
«Економіка України надто орієнтована на експорт і залежить від іноземного капіталу. При розгортанні фінансової кризи, може розпочатися масовий розпродаж українських активів та виведення коштів за кордон. Ми вже спостерігаємо падіння гривні. Далі може відбутися суттєва девальвація і виникнути складнощі з обслуговуванням зовнішнього боргу. На світових ринках уже відбувається зниження цін на українську експортну продукцію. Це може призвести до падіння виробництва, зростання безробіття і скорочення доходів державного бюджету»
незалежний експертОлександр Хмелевський не виключив падіння цін на нафтопродукти в Україні через здешевлення нафти. Натомість, він переконаний, що трейдери не поспішатимуть знижувати ціни.
«Ціни на нафту на світових ринках уже зростають. Не виключено, що в результаті укладання нової угоди та скорочення квот на видобуток нафти, ціни на нафту відновляться. Девальвація гривні також буде стримувати зниження цін на пальне в Україні»
Нагадаємо, 6 березня на переговорах країни ОПЕК+ не змогли домовитися і продовжити угоду про скорочення видобутку нафти. Каменем спотикання на переговорах стала позиція Москви, яка відмовилася поглиблювати обмеження. Без участі Росії країни ОПЕК не бачать сенсу продовжувати штучно обмежувати видобуток. Чинна угода перестане діяти з 1 квітня. Після цього всі обмеження на видобуток нафти в країнах ОПЕК і «не ОПЕК», будуть скасовані.
Невдалі переговори спровокували різке падіння ціни на нафту на світових ринках. Нафта марки Brent за вихідні зафіксувала падіння на 30% – до $35,26 за барель, продемонструвавши найгіршу динаміку з 1991 року, коли почалася війна у Перській затоці. Вартість нафти WTI просіла до $32,50, а головні індекси на фондовій біржі США, знизилися на понад 31%.
Саудівська Аравія заявила про плани рекордно наростити видобуток нафти і знизила свої ціни на сировину. Таким чином, країна хоче обвалити вартість нафти до неприйнятного для Росії рівня.
Водночас, у вівторок, 10 березня, було зафіксоване зростання на 7% вартості бареля нафти Brent на торгах у Лондоні. Котирування досягли позначки в $36,79 за барель, що на $2,43 долари більше, ніж після відновлення торгів. Подорожчала і нафта марки WTI: вартість травневих ф’ючерсів зросла на 6,1% – до $33,03 за барель.
Росія заявила про необхідність зустрічі з країнами-членами ОПЕК у травні-червні 2020 року для вирішення ситуації із цінами на нафтовому ринку. Натомість, Саудівська Аравія не підтримала цю ідею, адже не бачить сенсу у переговорах ОПЕК та Росії щодо досягнення домовленостей між експортерами нафти про спільні дії у відповідь на коронавірус.
