Глава дивізіону «Нафта» «Нафтогазу України» Микола Гавриленко прокоментував можливий поділ «Укрнафти», запропонував варіант вирішення проблеми з боргом «Нафтогазу» перед Ігорем Коломойським і розповів про судову перемогу над заводами «приватівців» за зберігання нафти.
Гендиректор «Укртранснафти» в інтерв'ю OilPoint також пояснив, як пандемія впливає на роботу компанії, чому Україна не може розморозити Лисичанський НПЗ і завдяки чому підприємство перемогло врізки в нафтопроводи. Усе інтерв'ю за хвилину.
Заводи Коломойського хотіли 3 млрд гривень за зберігання нафти, проте суд постановив виплатити 900 млн грн за 380 тис тонн нафти, яку зберігали з 2014 по 2018. Гроші від продажу частини нафти повністю перекрили витрати на її зберігання.
Проблему з боргом «Нафтогазу» перед «Укрнафтою» за відібраний газ можна вирішити прийнявши закон про зміни до податкового кодексу. Для «Укрнафти» принципово погашення 2 млрд кубометрів, тому що по ньому є рішення суду, хоч весь борг - 10 млрд кубів. Закон №4119 передбачає «прогін грошей за 2 млрд кубів газу, гроші з казначейства не йдуть, а лежать на спецрахунку». «Нафтогаз» отримає компенсацію в 32,2 млрд грн за постачання по PSO і погасить з неї борг. Далі «Укрнафта» цими грошима розрахується за ренту і штрафи, в результаті бюджет отримає 10 млрд грн. Решта 8 млрд кубів газу «окрема історія» і «там немає проблем у взаєминах між акціонерами НАК і «Укрнафти», суди по ним ще йдуть. Цей закон блокують в Раді, тому що ніхто не хоче брати відповідальність і займатися боргом від 2006 року. Але якщо проблему не вирішити, «Укрнафта» не зможе розвиватися.
Поділ «Укрнафти»: дивізіон «Нафта» візьме участь у контролі над «Укрнафтою», якщо акцінери вирішать продати компанію або розділити її. Подати пропозицію за варіантами поділу зможе як правління, так і акціонери. «Державі краще не втручатися в операційну діяльність «Укрнафти».
Гавриленко не розбирався, чому главу «Укрнафти» Геза призначили без конкурсу і просто підписав з ним контракт на підставі рішення Наглядової ради, яке прийняли до його приходу.
Розморозити Лисичанський НПЗ можна, але не має економічного сенсу. «Лисичанський завод - інфраструктура Радянського Союзу, як він впишеться в Україні сьогодні - я не уявляю». Цей НПЗ спроектований під російську нафту, а на даний момент нафтопровід «Великоцьк - Лисичанськ» має фізичний розрив. «Ми сьогодні не можемо транспортувати нафту з боку Росії». З нафтопроводу викачали понад 600 тисяч тонн нафти, зараз залишилося 16 тис тонн. До того ж нафтоперекачувальна станція в Лисичанську дуже постраждала під час війни, її розікрали мародери, а в резервуари потрапили міни. «Він сьогодні навіть не розмінували - туди не заходять мінери, так як це дуже складна операція» - міни лежать в нафти на дні.
«Укртранснафта» не прогнозує значного зниження обсягів прокачування в 2020 році за рахунок позапланових транзитних прокачування до Білорусі. «Ми планували 13,5 млн тонн транзитних і 2,2 млн тонн по внутрішніх маршрутах». Найбільше постраждали транзитні операції в Європу. Європейський попит на нафту і обсяги транзиту будуть залежати від карантину. Наприклад закриття однієї Чехії принесе втрати в 3 млн тонн на рік.
З падінням цін на нафту «Укртранснафта» купила 180 тисяч тонн нафти на двох танкерах. «Можна було купити ще дешевше», зараз цю нафту продають.
«Укртранснафта» практично перемогла врізки в трубопроводи завдяки технічним рішенням і внутрішньотрубній діагностиці раз у 3 місяці. У 2015 році списали 15 тис тонн краденої нафти, після цього не списано жодної тонни.
