$ 40.55 € 43.43 zł 9.91
+19° Київ +25° Варшава +27° Вашингтон
В українських компаніях крадуть все частіше, і це - ризик

В українських компаніях крадуть все частіше, і це - ризик

15 Травня 2023 20:45

Минулого року Офіс генпрокурора зафіксував різкий сплеск майже всіх видів крадіжок - від викрадення авто до фінансових крадіжок. Згідно зі звітом Occupational Fraud 2022 від АCEF (міжнародної асоціації фахівців із боротьби з корпоративним шахрайством), Україна за кількістю виявлених випадків шахрайства в компаніях - лідер у Східній Європі. Це місце вона ділить порівну з росією, що пригнічує ще більше.

Тренд на зростання корпоративного шахрайства в Україні підтверджує і моя практика. Ми не проводили конкретних статистичних підрахунків, але точно можна сказати: інтерес до фінансового аудиту, включно з форензіком, з боку бізнесу зріс. Доказ тому - збільшення запитів з боку дрібного і середнього бізнесу, які зазвичай менш зацікавлені в боротьбі з корпоративними фродами, вважаючи їх бідами тільки великих компаній.

У чому причина такого буму?

Звичайно, війна. Вона докорінно змінила життя, в буквальному сенсі перевернувши все з ніг на голову. З боку може здаватися, що бізнес працює, співробітники ходять на роботу, отримують зарплати, як це було завжди. Але якщо копнути глибше, ми побачимо, що все вже не так, як раніше.

Як змінилися люди і фроди за останній рік

У форензік є поняття «трикутник шахрайства» - це схема, що пояснює з чого складається корпоративний фрод. Вона включає в себе три елементи: сприятлива можливість, мотив, виправдання. Наявність усіх трьох чинників у людини і штовхає її на вчинення фінансових злочинів.

У мирний час чинників, що стримують людей від вчинення протизаконних дій більше, а страх бути покараним вищий. У війну всі межі стираються. Хаос, що панує навколо, породжує впевненість, що «ніхто не помітить» і «війна все спише». У результаті шахраями стають навіть ті, хто за інших обставин навіть не подумав би про щось протизаконне, а самі крадіжки набувають зухвалішого і менш скритного характеру.

На іншій чаші терезів - бізнес. У мирний час він працював за певними правилами, у заданій системі координат. Під час війни ця система зруйнувалася. Поставки зриваються, майно знищується, підприємства закриваються через анексію території, а їхні співробітники або звільняються, або переходять на службу ворогові. При цьому з'являється абсолютно новий сегмент витрат: з одного боку - витрати на посилену експансію на зарубіжні ринки, з іншого - періодичні виплати на підтримку ЗСУ. Що це означає? Три речі: переміщення грошей, активів і людей, причому спонтанно, поспіхом, на емоціях і без можливості ретельно все перевірити. Коли перевіряти, якщо завтра від обстрілів може постраждати черговий магазин або склад із товарами на мільйони гривень?

Уся ця метушня в результаті створює сприятливий ґрунт для шахрайства. Адже, з одного боку, війна змушує мільйони людей відчувати фінансовий (і не тільки) голод, з іншого - сам бізнес втрачає контроль над своїми активами і не може захистити себе від шахраїв.

Найпопулярніші види корпоративного шахрайства

Їх можна розділити на три великі групи:

  1. Незаконне відчуження активів. Найчастіше крадуться гроші, що виділяються на гуманітарну допомогу і допомогу ЗСУ, тому що такі кошти менше контролюються. Але також корпоративні шахраї можуть самі призначати собі виплати, не передбачені їхнім договором, оформляти «мертві душі» як співробітників, привласнюючи потім їхню зарплату тощо.

  2. Корупційні схеми з метою підкупу певних осіб та отримання конкретної вигоди.

  3. Незаконне спотворення фінансової звітності з подальшим привласненням частини грошей собі.
    Шахраї найчастіше використовують одразу кілька схем для крадіжки корпоративних ресурсів. Наприклад, в одному з наших останніх кейсів партнери по бізнесу разом із головним бухгалтером вивели з компанії близько 60 млн доларів.


Для цього вони:

  • - зареєстрували підконтрольну структуру, перед якою штучно створили борг за нібито надані юридичні послуги та домоглися його арешту, унеможлививши цим повернення коштів назад на рахунки компанії-роботодавця;

  • - зареєстрували «мертві душі», зарплату яких привласнювали;

  • - завищили ціни на роботи з реконструкції одного з об'єктів компанії;

  • - вивели гроші за межі компанії за допомогою «скруток» і підробки цифр у фінансових звітах;

  • - здійснювали банальну крадіжку фізичних активів.


Усе це проводили не один рік, але за час гарячої фази війни ситуація погіршилася, тому що контроль за фінансовими активами ослаб, і шахраї відчули себе абсолютно безкарними.

Замість висновку

Хочу ще раз підкреслити, що війна - ідеальний час для шахрайства будь-яких видів. Особливо в корпоративному сегменті, тому власникам та інвесторам зараз потрібно бути особливо пильними. Не довіряти управління бізнесом людям просто тому, що вони «друзі» та «партнери», перевіряти всі фінансові потоки, а для цього - регулярно проводити форензік (процедура всебічної перевірки бізнесу) або щонайменше фінансовий аудит. Інакше після війни, коли прийде час відновлювати все зруйноване, може виявитися так, що відновлювати нічого і ні за що. Воно вам треба?