В Україні планують значно посилити боротьбу із дропами - на сьогодні загальний обсяг грошей, який проходить через картки підставних людей складає близько 200 мільярдів гривень на рік. До того ж дропи, як правило, асоціюються і з іншими незаконними видами діяльності - від відмивання коштів і ухилення від сплати податків до нелегального грального бізнесу, наркоторгівлі і навіть державної зради. У нашому матеріалі розбираємось, як влада планує боротись з дропами, які обмеження чекають на фінансовий сектор та яке покарання хочуть впровадити за участь у схемах.
Деталями щодо протистояння дропам на засіданні Тимчасової слідчої комісії поділились представники Національного банку України, народні депутати, посадовці податкової, Кіберполіції, Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки та Держфінмоніторингу.
Боротьба з дропами: обмеження для фізосіб та санкції для банків
З вересня Нацбанк України планує запровадити обмеження на p2p-перекази фізичних осіб задля боротьби із дропами та іншими тіньовими процесами у фінансовій системі. За словами заступника голови НБУ Дмитра Олійника, йдеться про обмеження в 100 тисяч гривень на місяць. Тоді як від обмеження на кількість переказів (раніше озвучувалась цифра до 30 переказів на місяць) поки відмовились.
Директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками Андрій Котюжинський підкреслив, що за нинішньої системи нормативних вимог і правил для учасників ринку важко досягти паритету і впровадити ефективні системи моніторингу та ідентифікації клієнтів. Дропи можуть просто переходити до інших банків.
“Треба мати фізичне регуляторне обмеження. І це обмеження збільшить вартість схеми кратно. Якщо раніше дроп міг поміняти 300-500 тисяч, мільйон або два мільйона гривень, то зараз завдяки новим обмеженням буде скорочення цієї суми щонайменше у 5 разів”
Чи не нашкодять обмеження волонтерським зборам
Директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками НБУ Андрій Котюжинський зазначив, що усі обмеження щодо карткових переказів детально обговорювали з учасниками ринку і волонтерами.
Посадовець вважає, що поведінка дропа багато в чому схожа із поведінкою волонтера, але є і певні відмінності. Щоб не нашкодити благодійним зборам, банки разом з НБУ будуть шукати можливості, як відрізняти волонтерів від зловмисників - для цього буде впроваджено певний пробний період.
“Поведінка дропа схожа на поведінку волонтера. Тому буде проводитись моніторинг обмежень на перекази. З банками будемо відпрацьовувати ідентифікацію волонтерів. Буде визначено період, за який банки зможуть вивчити волонтерів, щоб їх транзакції не підпадали під обмеження”
Водночас заступник начальника Департаменту Кіберполіції Олег Заворотній зауважив, що шахрай і людина-дропер не ведуть себе як волонтери - тому банки можуть це відслідкувати та відділяти волонтерів від зловмисників.
“На практиці лише 3-4 рази стикався з тим, що в систему антифішингу потрапляли легальні бізнеси, в яких просто затримувалась поставка.”
Які обмеження будуть для банків-порушників: штрафи, перспективи обмеження клієнтської бази
Директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками НБУ Андрій Котюжинський підкреслив, що ініціатива щодо обмеження карткових переказів стане стимулом меншим банкам впроваджувати ефективніший моніторинг. Бо якщо система працюватиме ефективно, то буде менша необхідність подальших регуляторних обмежень.
У Раді було зареєстровано законопроект №11043 “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг”, який ухвалили у першому читанні.
Цей документ передбачає штрафи для надавачів платіжних послуг за порушення законодавства до 5% від обсягів порушення, можливість НБУ встановлювати вимоги до капіталу надавачів фінпослуг, застосування професійного судження НБУ у процесах нагляду за дотриманням вимог законодавства на ринку платіжних послуг, а також пришвидшений обмін інформацією між надавачами платіжних послуг та Кіберполіцією.
Заступник глави Нацбанку Дмитро Олійник прокоментував законопроект №11043. Банкір зазначив, що наразі для технічних операторів немає ніякої відповідальності, тому потрібно було впровадити нагляд і за цими особами.
“Відповідальності вони не несуть, а допомагають маскувати платежі і робити міксери оплат. І за ними ніхто не наглядає”
Для гравців ринку, які не впораються із боротьбою з дропами, можуть бути організовані й інші обмеження діяльності, зокрема, щодо клієнтської бази.
“Буде перехід до обмеження гравців ринку, які не справляються з боротьбою з дропами. Обмежити клієнтську базу. Значна частина учасників ринку борються з дропами і хочуть прозорі правила. Гравці ринку відпрацьовують власні моделі ідентифікації дропів. Є технічні засоби, які дозволяють моніторити потік нелегальних коштів. Можна проводити перевірку ділових відносин, обмеження доступу клієнтам за обсягом по їх картках. І зробити ці правила для усіх. Ідентифікацію дропів можна проводити на розподіленій базі кожного банку”
Заступник голови НБУ Дмитро Олійник теж згоден із цією ініціативою. Він повідомив, що привабливість банків для дропів часто залежить від швидкого онбордингу клієнта. Тобто інтерес дропів буде в першу чергу до тих банків, які готові отримати клієнта за 5 хвилин онлайн.
“Не розумію банки, які мають велику частку ринку 15-20%, але продовжують нарощувати клієнтуру. Можливо, потрібні обмеження з накопичення клієнтів для таких банків”
Реєстр дропів
Для того, щоб ефективніше боротись із дропами, в Україні хочуть створити чорний список (реєстр) осіб, які були помічені у таких схемах. Цей реєстр буде доступним для усіх банків, тому якщо дроп з реєстру прийде відкривати нову картку, банк має бути пильним, перевіряти усі дані або запроваджувати обмеження для цієї особи.
За словами заступника глави НБУ Дмитра Олійника, у рамках реєстру дропів буде також створено чорний список суб’єктів господарювання, які залучені до дропів.
Нардеп Максим Бужанський переконаний у необхідності впровадження реєстру дропів. “Якщо людина була визначена як дроп, то про це потрібно писати усім іншим банкам”, - сказав депутат..
Директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками НБУ Андрій Котюжинський уточнив, як банкам діяти з клієнтами, які були внесені в реєстр дропів. Він наголосив, що банк не може заборонити відкрити рахунок дропу на основі лише запису у реєстрі - бо це вже буде зменшення фінансової інклюзії населення. Але банки повинні дуже ретельно спостерігати за цим клієнтом і його діяльністю та операціями протягом 6-12 місяців, запитувати документи та належним чином виконувати авторизацію під час різних операцій.
На думку народного депутата Олександра Бакумова, потрібно налагодити між банками ефективний обмін інформацією щодо клієнтів, які були задіяні в схемах дропів. А Нацбанк має підкріпити нормативно, що банки повинні враховувати це у своїй роботі. І якщо банк отримав повідомлення про дропа, але не відреагував, він отримає санкції. Однак слід розуміти, що не можна відмовляти у наданні фінпослуг без доказів.
У якості прикладу, на який можна спиратися під час запуску реєстру дропів, заступник начальника Департаменту Кіберполіції Олег Заворотній назвав систему антифрод. Ця система була створена у 2016 році спільно Кіберполіцією, банками і банківськими асоціаціями. Коли на певну картку надходили скарги по фішингу чи шахрайству, комерційні банки бачили інформацію, що певна особа потрапила у антифрод-систему. Однак з часом зловмисники вдосконалювали свої процеси і в 2021-2022 роках ця система була вже неефективною. Тому Кіберполіція протягом півроку з НБУ та банками вдосконалювали систему антифроду. З 1 січня 2025 року ця система буде інтегрована у систему 102. Для ефективнішої боротьби зі злочинністю можна інтегрувати у єдине ціле дані про дропів і накопичені дані про фродерів з 2016 року, вважають у Кіберполіції.
Заступник начальника Департаменту Кіберполіції Олег Заворотній уточнив, що початкова задумка створення реєстру дропів була такою, що як тільки дроп потрапляє у систему, інший банк не має відкривати йому картку.
Відповідальність для дропів
В Україні також активно опрацьовується питання щодо відповідальності дропів та визначення складу злочину.
Народний депутат Ярослав Железняк уточнив, що не наполягає на криміналізації діяльності дропів.
Заступник глави НБУ Дмитро Олійник вважає, що відповідальність для дропів обов’язково має бути, тому що завдяки їх карткам часто уникають податків і займаються іншою незаконною діяльністю.
Народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Максим Бужанський підкреслив, що відповідальність для дропів - не головне. Набагато важливіше заблокувати саму можливість здійснювати такі схеми, аніж плодити кримінальні справи. На думку Бужанського, банк може з легкістю верифікувати дропа, якщо матиме бажання, бо у значної кількості людей зарплата приходить двічі на місяць.
Перший заступник Голови Державної служби фінансового моніторингу України Ігор Гаєвський теж наголосив, що основа боротьби із дропами - це запобігання.
Народний депутат, Голова підкомітету з питань кримінального законодавства та протидії злочинності правоохоронного комітету ВР Олександр Бакумов також наполягає, що насамперед слід боротись не з наслідками діяльності дропів, а з причинами. Він констатував, що зараз наявна система моніторингу і контролю не спрацьовує і не є ефективною. А відповідальність для дропів не панацея.
Олександр Бакумов зауважив, що на сьогодні в Україні фактично не має відповідальності за передачу персональних даних (ані кримінальної, ані адміністративної). Але повинна бути відповідальність за неналежне і незаконне використання персональних даних.
Бакумов також висловився щодо ефективності покарання дропів. На його думку, навряд дропа можна буде притягнути за наявною 209 статтею ККУ. Тому що дроп є фактично є інструментом у руках зловмисників, він напряму не знімає і не надсилає гроші. Тому на практиці дропам не можна пред’явити щось, навіть якщо через їх картки продавали наркотики чи зброю.
Нардеп Бужанський зазначив, що притягувати до відповідальності слід саме тих дропів, які свідомо йдуть на злочинні дії і віддають свої картки. А якщо свою картку іншій людині віддала людина пенсійного віку, щоб їй двічі на місяць знімали пенсію, то притягати такого пенсіонера не можна, бо немає складу злочину - його карткою користувались для злочинних дій без його відома.
Зараз дропів притягують до відповідальності лише за супутні злочини
На сьогодні в Україні на практиці не притягують саме за дроповодство - карають лише за супутні злочини і в контексті учасників організованих злочинних груп, каже заступник начальника Департаменту Кіберполіції Олег Заворотній. Останній кейс - коли дропи використовувались для обману фізосіб і військових, які хотіли купити дрони. Кіберполіція провела дуже успішну операцію з Інтерполом, в якій виявили понад 400 постраждалих, які хотіли придбати дрони у шахраїв. Було проведено 23 обшуки в Молдові, а 13 обшуків в Україні, правоохоронці встановили усіх дропів та організаторів схеми.
За словами представників Кіберполіції, міжнародна практика свідчить про ускладнення законодавства про дропів. Наприклад, у Латвії дроп може отримати до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Тому що держава розуміє негативний вплив дропів на безпеку.
Проект кримінальної статті для дропів від Кіберполіції
Кіберполіція пропонує на рівні кримінального кодексу визначити відповідальність для дропів. А саме доповнити статтю 200 Кримінального кодексу (Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків) третьою і четвертою частинами, у яких було б прописане покарання за участь у схемах дропів. За перший скоєний злочин пропонують позбавлення або обмеження волі до 3 років, а повторно - до 5 років.
Для організаторів дропів (дроповодів) буде застосовуватись стаття 190 Кримінального кодексу.
Також хочуть внести зміни до статті 216 Кримінально-процесуального кодексу про підслідність, щоб розслідувати злочини по дропам могли ті органи, які почали.
У Кіберполіції уточнили, що стаття 200 ККУ предикатна, тому нові потенційні 3-4 частини не будуть жити без предикату.
