Поширення COVID-19 мало обмежений вплив на експорт товарів, але знизило імпорт товарів та послуг, повідомляє НБУ. Поточний рахунок зведено з профіцитом завдяки насамперед зниженню цін на енергоносії.
У цілому поширення COVID-19 мало від'ємний внесок в імпорт товарів. Водночас коронакриза вплинула на інвестиції. У березні спостерігався відплив капіталу з України, який переважно сформований сплеском внутрішнього попиту на іноземну валюту.
Попри кризу зовнішня торгівля України товарами в І кварталі 2020 року залишилася майже без змін. Згідно з повідомленням Державної служби статистики України (ДССУ), у першому кварталі 2020 року експорт товарів становив 12 251 млн. дол. США, або 99,8% у порівнянні з І кварталом 2019 року.
Рисунок 1 - Темпи зростання (зниження) експорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, зростаючим підсумком)
Джерело: ДССУ.
У І кварталі експорт товарів був на рівні попереднього року. Його обсяги й надалі підтримували значні врожаї зернових та олійних. Так, в І кварталі (переважно в перші два місяці року) зафіксовано найбільші для цього періоду поставки кукурудзи, ячменю та соняшникової олії. Крім того, з початку року відновилося зростання експорту залізних руд, зокрема до Китаю, унаслідок скорочення поставок з Аргентини та Бразилії. Відновлення окремими заводами виробництва добрив протягом минулого року сприяло збільшенню експорту продукції хімічної промисловості. Однак їх вплив нівельований подальшим погіршенням світової цінової кон'юнктури та нерівномірними поставками машинобудівної продукції.
Таблиця 1 – Товарна структура зовнішньої торгівлі у I кварталі 2020 року
Джерело: ДССУ.
Через зниження цін та послаблення світового попиту надалі знижувалися обсяги експорту металургійної продукції. Певний внесок мало скорочення попиту на трубну продукцію унаслідок послаблення бурової активності на тлі істотного падіння цін на нафту. Через нерегулярні замовлення експорт машинобудівної продукції в березні був на 12% нижчим, ніж рік тому, коли було поставлено значну партію двигунів та вантажних вагонів.
Поширення COVID-19 позначилося на динаміці експорту в березні, але в цілому мало нейтральний вплив на його обсяги.
Ажіотажний попит окремих країн зумовив суттєве збільшення експорту пшениці. Послаблення попиту на тлі запровадження карантинних обмежень та низьких цін на нафту (що негативно позначилося на обсягах виробництва біоетанолу) зумовило зменшення поставок соняшникової олії та насіння олійних.
Імпорт товарів у І кварталі 2020 року
Аналітики Держстату підтвердили підрахунки Нацбанку – імпорт продовжив падіння. Згідно з даними ДССУ імпорт товарів у І кварталі 2020 року становив – 13 310,2 млн. дол., або 96,6%.
Рисунок 2 - Темпи зростання (зниження) імпорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, зростаючим підсумком)
Джерело: ДССУ.
Як зазначають аналітики НБУ, імпорт товарів у І кварталі знизився вперше з 2016 року (на 3,9% р/р) на тлі високої бази порівняння, сформованої пільговим розмитненням автівок з іноземною реєстрацією на початку минулого року.
Проте і за вирахуванням цього ефекту зростання імпорту товарів призупинилося – він залишився майже на рівні минулого року (-0,2% р/р) через зниження попиту на продукцію машинобудування та низькі ціни на енергоносії.
Також були відсутні закупівлі ядерного палива та газовидобувного обладнання (табл. 2). Крім того, поширення COVID-19 у Китаї та певне звуження внутрішнього попиту на товари не першої необхідності могло бути причиною сповільнення зростання імпорту мобільних телефонів та комп'ютерів у лютому-березні. Запровадження карантинних заходів у зв'язку з поширенням COVID-19 стимулювало закупівлі продовольчих та фармацевтичних продуктів, але стримало зростання імпорту окремих промислових товарів у березні. Крім того, закриття кордонів наприкінці березня призвело до певного зниження обсягів неформального імпорту. У цілому поширення COVID-19 мало від'ємний внесок в імпорт товарів.
Подальше падіння світових цін на природний газ нівелювало нарощування закупівлі природного газу (за І квартал обсяг закачування збільшився в 1.8 рази р/р) – вартісні обсяги його імпорту лише незначно перевищили минулорічний рівень.
Імпорт інших енергоносіїв знижувався: падіння світових цін на нафту зумовило зниження обсягів імпорту нафтопродуктів. Додатковим чинником став дефіцит сировини на білоруських НПЗ.
Тепла погода та високі запаси сприяли зменшенню імпорту вугілля, а зниження попиту з боку металургійної промисловості – імпорту коксу.
Країни — торгівельні партнери
Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами з 213 країн світу. За березень торгівельне партнерство набуло неістотних змін (таблиця 2).
Таблиця 2 - Країни-торгівельні партнери станом на березень 2020 року
Джерело: ДССУ.
Порівнюючи з торішніми показниками березня, слід зауважити, що у березні 2020 року істотне погіршення зовнішньоторговельні відносини можна констатувати лише з РФ. Порівнюючи з торішніми показниками імпорт з країни-агресора складає 62,2%, експорт – 74,4%.
Експорт помітно зріс до багатьох країн Сходу, зокрема Китаю, Ірану, Бангладеш, Саудівської Аравії, Республіки Корея та ін.
В підсумку слід зазначити, як повідомляє Держстат, негативне сальдо за відповідний період становить 1059,2 млн. дол. (в І кварталі 2019 році також негативне – 1 503,8 млн. дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,92 (в І кварталі 2019 році – 0,89).
