Активізація економічної діяльності у світі на тлі перспективи масової вакцинації проти COVID-19 обумовила зростання низки цінових позицій на світових товарних ринках та підігріла інтерес іноземних інвесторів до ризикових активів, зокрема країн з ринками, що розвиваються. І попри погіршення епідемічної ситуації у світі, кон’юнктура на світових товарних ринках залишалася сприятливою, йдеться в монетарному та макроекономічному огляді НБУ за листопад 2020 року.
Водночас кон’юнктура зовнішніх ринків сприятливою була для сектору гірничо-добувної й металургійної промисловості, а також виробників олії та жирів. Слабкий попит з боку переробної промисловості та тепліша за минулорічну погода, позначився на поглибленні спаду в енергетиці.
Експорт товарів у січні-жовтні 2020 року
Попри поліпшення ситуації на зовнішніх ринках, у січні-жовтні 2020 року експорт товарів українських виробників становив 39633,5 млн. дол. США.
У порівнянні із січнем-жовтнем 2019 року, експорт товарів досяг рівня торішніх показників лише на 95,2% (рис. 1).
Рисунок 1 - Динаміка експорту товарів (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду р/р)
Джерело: ДССУ.
З поміж низки причин, які обумовлюють слабкі показники українського експорту, Мінекономрозвитку назвав основні, зокрема, локдаун, сировинна спрямованість експорту, вторгнення та продовження зовнішньої агресії з боку РФ.
Рисунок 2 - ТОП-15 країн, до яких найбільше скоротився експорт товарів з України (1 півріччя 2020 року)
Джерело: Мінекономрозвитку.
Отже, розгортання у світі пандемії COVID-19, спричинило істотні зміни у життєдіяльності багатьох держав. Це обумовило зниження ділової активності промислових підприємств та скорочення виробництва в усіх країнах, де вживаються заходи проти розповсюдження COVID-19, що призвело до глобального зменшення попиту та, як наслідок, падіння цін на світових товарних ринках.
Значна сировинна спрямованість українського експорту та істотна залежність вітчизняних підприємств від зовнішніх ринків збуту, враховуючи існуючу волатильність кон’юнктури світових ринків, що обумовлює залежність обсягу надходження валютних ресурсів від зовнішніх цінових коливань також є однією із ключових факторів уповільнення. І останнє — продовження з боку країни-агресора торговельної та військової агресії. Росія запровадила дію ембарго та інших обмежень щодо поставок на російський ринок українських товарів. Заборонено також з боку Росії транзит її територією товарів українського походження до третіх країн.
Імпорт товарів у січні-жовтні 2020 року
У січні-жовтні 2020 року імпорт товарів в Україну становив – 42987,0 млн. дол. Показник імпорту у 2020 році проти торішніх показників відповідного періоду становить - 85,7% (рис. 3).
Рисунок 3 - Динаміка імпорту товарів (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду р/р)
Джерело: ДССУ.
Негативне сальдо торгівельного балансу за відповідний період становить - 3353,5 млн. дол., що свідчить про істотне звуження дефіциту. Нагадаємо, у січні-жовтні 2019 року також сальдо було негативне – 8496,3 млн. дол. Відтак коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,92 (у січні-жовтні 2019 року – 0,83).
Рисунок 4 - ТОП-15 країн, до яких найбільше скоротився імпорт товарів з України (1 півріччя 2020 року)
Джерело: Мінекономрозвитку.
Ключові фактори падіння імпорту обумовлені слабким внутрішнім попитом та теплішу за минулорічну погоду, що позначилося на поглибленні спаду в енергетиці.
Географічний аспект зовнішньоторговельних зв’язків
Зовнішньоторговельні операції протягом січня-жовтня 2020 року проводились із партнерами з 231 країни світу. Про це повідомляє Держстат (таблиця 1).
Таблиця 1 - Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами у січні-жовтні 2020 року
Джерело: ДССУ.
Як свідчать дані таблиці, серед країн — торгівельних партнерів України перше місце посідають країни ЄС – 37,6% від загального обсягу експорту та 43,5% - імпорту. На другому місці Китай — країна, яка з квітня демонструє поступове відновлення економіки. На тлі сприятливої зовнішньої цінової кон’юнктури та стійкого попиту з боку Китаю зростали експортні постачання окремої продукції гірничо-металургійних комбінатів, передусім залізної руди. Від загального обсягу за період січня-вересня 2020 року, експорт в Китай становить 13,7%, а імпорт з країни в Україну – 15,3%.
Нагадаємо, останній випуск офіційних даних підтверджує, що китайська економіка продовжила відновлення в жовтні 2020 року, що призвело до приросту промислового виробництва, роздрібної торгівлі та інвестицій.
