У листопаді 2020 року продовжився активний розвиток роздрібного сегмента ринку, який є драйвером економічного відновлення, попри складні умови для всього світу, обумовленні пандемією COVID-19.
Відповідна динаміка підтримувалася продовженням реалізації відкладеного споживчого попиту, його переорієнтацією на внутрішній ринок, зростанням реальної заробітної плати, а також завдяки пристосованості та гнучкості галузі, підсилених здобутим у березні-квітні досвідом роботи в умовах жорстких карантинних обмежень.
Зростання динаміки торгівлі є віддзеркаленням рівня внутрішнього попиту й споживчих настроїв українців, що, безумовно відображає потенціал економічного відновлення.
Ключові індикатори торгівлі
За підсумком 11 місяців минулого року зростання обсягів внутрішньої торгівлі становило 4,2% (3,8% за 10 місяців 2020 року (п/п). Про це повідомляє Мінекономіки.
Таблиця 1 – Ключові індикатори
Джерело: Мінекономіки.
Ключовими факторами, які визначали динаміку торгівлі у листопаді минулого року, передусім є зростання реальної з/п у листопаді 2020 року (на 8,1% (р/р) проти 10,6% у жовтні 2020 року), що розширило купівельну спроможність населення.
Рисунок 1 – Динаміка гуртової та роздрібної торгівлі
Джерело: Мінекономіки.
На тлі зростання зарплат, у листопаді спостерігалася низька цінова динаміка на внутрішньому ринку. Окрім цього, Нацбанк повідомляє про збільшення обсягів переказів фізичних осіб в іноземній валюті (за даними НБУ у листопаді 2020 році на 30,7% (р/р) проти 22,2% у жовтні 2020 року).
Також за даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», у листопаді Індекс споживчих настроїв (ІСН) становить 65,7 п., що на 3,3 п. вище, ніж у жовтні.
Рисунок 2 - Індекс споживчих настроїв
Джерело: Info Sapiens.
Варто зазначити, найбільш суттєвих змін зазнав Індекс доцільності робити великі покупки – він зріс на 10,2 п., йдеться у повідомленні Info Sapiens.
Роздрібний товарооборот
Коронакриза внесла свої корективи не лише у всі сфери економіки України, а й вплинула на вподобання та пріоритетність у харчуванні та здійсненні покупок товарів простих українців.
Наразі споживачі купують товари життєвої необхідності, а певне обмеження у відвідуванні торгових центрів зменшує можливість «спонтанних» покупок.
Якщо порівнювати структуру роздрібного товарообороту у розрізі товарних груп та товарів, то у розпал пандемії населення віддавало перевагу більш корисним продовольчим продуктам (зокрема, свіжі овочі, риба, м’ясо, сир та м'ясні продукти ін.), частка яких за 9 міс 2020 року збільшилася до 45,5% проти 42,8% за 9 місяців 2019 року).
Рисунок 3 – Структура роздрібного товарообороту
Джерело: Мінекономіки.
Група непродовольчих товарів, хоч і залишається домінуючою, все ж знизилася (з 57,2% за 9 місяців 2019 року до 54,5% за 9 місяців 2020 року), що більшою мірою, обумовлено суттєвим зниженням не топових під час пандемії та карантинних обмежень товарів (одяг, косметичні товари, телефонні апарати мобільні, автомобілі, деталі та приладдя для них).
Гуртова торгівля
В товарній структурі оптового товарообороту за 9 місяців 2020 року у порівнянні з 9 місяцями 2019 року теж відбулися певні зміни. Так, за 9 місяців 2020 року проти аналогічного періоду минулого року збільшилася частка продовольчих товарів (до 18,3% проти 16,5%), в той час, як частка непродовольчих товарів зменшилася (до 81,7% проти 83,5% відповідно).
Рисунок 4 – Структура гуртової торгівлі
Джерело: Держстат, розрахунки Мінекономіки.
І якщо в розрізі товарів продовольчої групи суттєвої відмінності за два періоди не відбулося, то у розрізі непродовольчих товарів прослідковується відбиток локдауну, що мало як негативний вплив на окремі товари (зокрема, металургійна продукція (зменшення попиту на даний вид продукції у світі та державний протекціонізм у традиційних для вітчизняної металургії країнах експорту), дизельне паливо (пригнічена ділова активність)), так і позитивний (зокрема, фармацевтична продукція (збільшення попиту на дану продукцію) та побутові електротовари та електронна звуко- та відео апаратура побутового призначення, інформаційне та комунікаційне устаткування (перехід на дистанційне/надомне навчання, роботу та проведення онлайн зустрічей (в т.ч. з міжнародними партнерами)).
Нагадаємо, під час пандемії змінилися не лише настрої, а й реальне матеріальне становище простих українців. Свідченням тому є зниження здатності населення забезпечувати життєво-необхідні потреби, зокрема, вчасно розрахуватися за тепло в оселях. З огляду на різке зростання цін енергоносіїв та падіння доходів домогосподарств, заборгованість за житлово-комунальні послуги знову набуло різкого зростання – в листопаді населення сплатило лише 52,4% нарахованих за цей період сум.
