Світовий банк підвищив прогноз зростання української економіки на 2020 рік із 3% ВВП до 3,7%. Ця цифра збігається з очікуваннями в українському уряді, повідомляє UA.NEWS.
Прогноз зростання в 3,7% Світового банку збігається з прогнозом міністерства економіки, зазначає міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. Він також зазначив, що відомство має підґрунтя на більш оптимістичний сценарій в 4,8%, за умови успішного проведення програми уряду та зміни бізнес клімату в Україні на краще, пише у мікроблозі на персональній сторінці Фейсбук очільник відомства.
Базові умови оптимістичного прогнозу Світового банку
Звісно, всі згадують амбітну ціль Уряду в 5-7%. Та варто зазначити, якщо говорити про прогноз, то йдеться про припущення, які базуються на реальних економічних показниках та тенденціях, а не на намірах.
Оцінивши баланс намірів та економічних припущень Уряду, експерти банку обґрунтовують імовірність прогнозу зростання до 3,7%.
Світовий банк, підвищивши прогноз зростання ВВП України, зазначив, що прискорення зростання вимагатиме поступу в певних галузях.
Таблиця 1 – Прогноз щодо зростання країн Європи та Центральної Азії
Джерело: Світовий банк
Передусім експерти Світового банку наголошують на необхідності пожвавлення банківського кредитування підприємницького сектора шляхом завершення реформи державних банків.
Нагадаємо, делегація Національного банку України (НБУ) та представники Світового банку обговорили можливість очищення українського банківського сектору від непрацюючих кредитів. Такий крок допоможе активізувати кредитування підприємців, пише UA.NEWS.
«Ще одна важлива зустріч у Вашингтоні – з віцепрезидентом Світового банку по регіону Європи й Центральної Азії Сірілом Мюллером. Обговорили очищення банківського сектору України від непрацюючих кредитів як один з необхідних кроків для пожвавлення кредитування бізнесу», – зазначається у повідомленні НБУ.
Варто зазначити, в результаті запровадження Стратегії, вже за перше півріччя 2019 року частка простроченої заборгованості за неповернутими боргами (NPL) банкам державного сектору істотно скоротилась. За підсумками першого півріччя 2019 року банки державного сектору зменшили прострочену заборгованість на 3,5 млрд грн та здійснили реструктуризацію на 10,6 млрд грн, йдеться у звіті Міністерства фінансів про стан роботи з непрацюючими кредитами.
Проте частка NPL банківської системи залишається суттєвою. Станом на липень 2019 року NPL складає 51% або 581 млрд грн, з яких 65% або 415 млрд грн припадає на державні банки.
Важливим аспектом є робота щодо залучення приватних інвестицій в економіку шляхом створення прозорого ринку сільськогосподарських земель, демонополізації ключових секторів, посилення антимонопольної політики й правозастосування, приватизації державних підприємств і боротьби з корупцією.
У Світовому банку також наголошують на збереженні макроекономічної стабільності шляхом оптимізації поточних витрат, забезпечення адекватного фінансування (йдеться про підписання нової програми з МВФ), подальшого зниження інфляції та нарощування обсягу міжнародних резервів, або іншими словами збереження незалежності НБУ та невтручання в монетарну політику центробанку.
Якщо реформи не просуватимуться, а зовнішнє фінансування, як фінансовий базис поступу не буде мобілізовано в результаті консенсусу з зовнішніми кредиторами, на думку експертів Світового банку, зростання ВВП України може впасти нижче 2%, оскільки довіра інвесторів погіршиться, посилиться макроекономічна волатильність, а проблеми з фінансуванням обумовлюватимуть скорочення внутрішнього попиту.
Ризики співпраці та зовнішнього фінансування
Для перспектив зовнішнього фінансування Уряд повинен показувати як наміри, так і практичну реалізацію пакету реформ на яких наполягає Світовий банк.
Як повідомляє UA.NEWS, делегація Кабміну зустрілася з новим керуючим директором Світового банку Акселем ван Тротсенбургом.
Під час зустрічі українські чиновники представили свою програму й отримали підтримку цих планів з боку Банку. Зокрема мова йде про такі кроки:
- продовження виваженої фіскальної політики та ефективної політики управління державним боргом, завдяки чому держборг України знижується з понад 80% у 2016 році до запланованих 55% в кінці 2019 року;
- подальше впровадження реформи корпоративного управління в державних банках, зокрема формування наглядових рад;
- запровадження ринку землі та механізмів фінансової підтримки фермерів;
- приватизація державних підприємств, яка має викорінити корупцію і допомогти залучити більше інвестицій в економіку.
В підсумку зустрічі, Світовий банк пообіцяв уже на початку 2020 року фінансово підтримати запропоновану українським урядом програму реформ.
Необхідно відзначити існуючі ризики. У Світовому банку застерігають, що Україна стикається з величезними потребами у фінансуванні в наступні три роки, що вимагатиме мобілізації значного міжнародного фінансування.
Україні потрібно залучити біля 11 мільярдів доларів США на рік (8 % ВВП на рік) для погашення державного боргу та фінансування фіскального дефіциту у 2019, 2020 та 2021 рр., зазначають експерти Банку. Для залучення необхідного фінансування надзвичайно важливим є підтримка імпульсу реформ та фіскальна дисципліна, продовжуючи співпрацю з партнерами для розвитку.
Таблиця 2 – Ключові показники прогнозу Світового банку для України
Джерело: Світовий банк
В підсумку зазначимо, всі ключові умови зростання, які перераховані Світовим банком, як умови для забезпечення більш інтенсивного зростання ВВП є абсолютно слушними.
Для амбітного ривка нового уряду, в умовах негативних наслідків можливої глобальної економічної рецесії, важливо передусім забезпечити детінізацію української економіки, сприяти притоку прямих іноземних інвестицій та зростання корпоративного кредитування в умовах збереження макрофінансової стабільності.
Всі перераховані умови неможливі без забезпечення захисту прав інвесторів і кредиторів як наслідку ефективної реформи правоохоронних і судових органів.
Нагадаємо, заступник голови НБУ Дмитро Сологуб зазначив, що при збереженні тренду зниження інфляції, ставки за кредитами дійсно будуть знижуватися, але саме реформа судової системи та детінізація економіки забезпечать процес необхідним імпульсом.
Дмитро Сологуб зазначив також, що істотна кількість компаній банально не платять за кредитами. І можна було б вдаватися до міжнародного досвіду та ефективних практик щодо розв’язання таких проблем, наприклад, реструктуризацію, поділ компаній тощо. Але ці заходи блокуються через слабку судову систему та політику бізнес-зв’язків.
Наразі вплив олігархів продовжує зберігатися. Продовжуються спроби послаблення незалежних інститутів в тому числі на законодавчому рівні, а репресивні дії правоохоронних органів (обшуки в компаніях, банках) не додають впевненості в тому, що ефективна реформа правоохоронних і судових органів найближчим часом буде успішно завершена, права інвесторів будуть в належній мірі захищені, а інвестиційний клімат — покращиться.
Варто зазначити, спроби залякування реформаторів та ослаблення незалежності НБУ наразі мають свої прояви, а відтак — продовжуються. Чого варті нещодавні натяки про «будинки, що палають» за участі всесвітньовідомого Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки на виступі «Кварталу», де, не так давно, провадили свою професійну діяльність значне представництво нинішньої влади, у томі числі президент України.
Навіть пропри нещодавні заяви Прем’єр-міністра щодо повернення місії Міжнародного валютного фонду до України за 2 тижні, можливий «компроміс» уряду з екс-акціонерами у питанні націоналізації «ПриватБанку» створюють істотні ризики для успішного переговорного процесу з МВФ й ставлять під загрозу збереження макрофінансової стабільності на тлі пікових виплат за державним боргом у 2020-2021 роках.
Також варто розуміти, що практична імплементація структурних реформ потребує часу, кваліфікації та зусиль, а це означає, що навіть у разі успіху, результат відіб'ються на темпах економічного зростання з істотним часовим лагом. Відтак зростання реального ВВП у 2020-2021 роках залишиться інерційним дещо перевищуючи 3% р/р, що значно нижче цільових 5-7%, заявлених урядом.
