Світові тренди у фінансовій сфері, які на сьогодні можна вирізнити як основні – це посилення заходів щодо протидії легалізації незаконних доходів, фінансуванню тероризму та поширення зброї масового знищення. Україна не стоїть осторонь цього процесу, тому Національний банк закликає банківську спільноту удосконалювати внутрішні системи контролю за фінансовими операціями клієнтів та активно використовувати ризик-орієнтовний підхід.
Про це йшлося на практичному семінарі з обміну досвідом «Кращі практики фінансового моніторингу», організованому Форумом провідних міжнародних фінансових установ (FLIFI) спільно з Національним банком України. У семінарі взяли участь представники МВФ, Державна служба фінансового моніторингу України, НБУ та майже 200 фахівців українських і міжнародних банків, повідомляється на офіційній сторінці фейсбук НБУ.
Перед присутніми виступила перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова. За її словами, для успішного запровадження ризик-орієнтовного підходу банкам необхідно активніше використовувати принцип «знай свого клієнта».
«Банки не повинні створювати дискомфорт в обслуговуванні звичайних клієнтів: учителів, лікарів, інженерів, менеджерів середньої ланки, людей, які обслуговуються на зарплатних проектах. В них є якісь збереження, нерухомість, місце роботи, сім’ї. Все це має бути відображено в анкетах банків. І використовуючи своє професійне судження та статистику банки мають визначити таких людей, як клієнтів з низької групи ризику, і не висувати до них надмірних вимог. Проте ті клієнти, які хочуть провести сумнівні операції, мають бути взагалі позбавлені доступу до банку. Як розпізнати ризикових клієнтів? Це неважко, якщо банк має ефективну внутрішню систему контролю за фінансовими операціями, що базується на отриманих ним статистичних даних за минулі роки, інформації з відкритих джерел, знаннях та вмінні банківських працівників задавати клієнтам правильні запитання та оперативно реагувати на ризики», - зауважила Катерина Рожкова.
Тому головне завдання Національного банку і банківської спільноти, за її словами, створити належні умови для того, щоб така дієва система контролю за фінансовими операціями до кінця наступного року з’явилася у кожному банку України.
Також на семінарі виступив представник Міжнародного валютного фонду Йоста Люнгман. Він розповів учасникам семінару про те, чому сьогодні велика увага в світі приділяється фінансовим операціям саме відомих політичних діячів (РЕР - politically exposed person. РЕР - широкі повноваження та влада, якими наділені публічні діячі для виконання функцій держави, є джерелом корупційних ризиків та ризиків відмивання корупційних коштів) і як українським банкам потрібно боротися з ризиками, притаманними таким операціям.
Перший заступник Голови Державної служби фінансового моніторингу України Ігор Гаєвський під час свого виступу зосередив увагу на висновках Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей (MONEYVAL), який у минулому році перевірив Україну. Ігор Гаєвський позитивно відзначив Національний банк за впровадження у банківському секторі ризик-орієнтовного підходу і зазначив, що наша країна отримала високу оцінку MONEYVAL завдяки високому рівню регуляторної та наглядової діяльності за банківським сектором.
«Національний банк вдячний за високу оцінку експертів MONEYVAL, проте вважає, що банківському сектору є ще куди рухатися на шляху впровадження ризик-орієнтовного підходу, - зазначив директор департаменту фінансового моніторингу НБУ Ігор Береза, - І ключовим моментом в цьому напрямку є розуміння банками ризиків, з якими вони стикаються».
Він вкотре наголосив, що банки не повинні втрачати час і ресурси на клієнтів з низьким ризиком, проте мають більше приділяти уваги саме схемним операціям та операціям, пов’язаним з РЕР. «Якщо подивитися на статистику застосованих НБУ до банків заходів впливу за порушення законодавства в сфері фінансового моніторингу за останні роки, то ми бачимо, що близько 95% усіх штрафів ми виписували саме за схемні операції, а не за інші, менш значущі порушення», - звернув увагу присутніх Ігор Береза.
Нагадаємо, в липні 2018 року набула чинності в ЄС Директива AML-5, і європейські країни почали запуск процедури імплементації в своє законодавство нової редакції антилегалізаційних правил. Відкоригувати свої закони держави ЄС зобов’язанні до 2020 року – в січні вимоги директиви стануть обов’язковими для застосування всіма банками Європейського Союзу. Директива AML-5 покликана посилити контроль банків за рухом коштів на рахунках клієнтів, джерелами їх походження, а також призначенням переказів в контексті реального економічного сенсу. І якщо Україна не стане рухатися у фарватері загальносвітових антилегалізаційних тенденцій, вона приречена буде понижуватися в рейтингу з усіма можливими негативними наслідками. Результатом пониження рейтингу може стати обмеження операцій з будь-якими українськими компаніями, зниження інвестиційної привабливості, та навіть запровадження санкцій. Тому немає ніяких сумнівів, що вже найближчим часом в Україні піднімуть проблематику щодо імплементації нових правил П’ятої Директиви ЄС.
