Криза COVID-19 завдає найбільшого удару по найуразливішім. Це лихо може призвести до істотного зростання нерівності в доходах, йдеться в доповіді очільника МВФ Крісталіни Георгієвої.
Ці розриви можуть стати істотною перешкодою на шляху розвитку — від забезпечення зростання рівня освіти до зменшення бідності. Нові оцінки аналітиків вказують на те, що до 100 мільйонів осіб в усьому світі можуть опинитися за межею бідності, зводячи нанівець всі позитивні зрушення в зменшенні бідності за останні три роки.
У центрі уваги нового дослідження, підготовленого спільно зі Світовим банком для Групи 20-ти, перебуває питання щодо того, як розширити доступ людей до можливостей, попри те, хто вони та звідки. Більш рівний доступ до можливостей пов'язаний з більш активним і більш стійким зростанням, а також з вищим приростом доходів для бідних.
Оцінка впливу коронакризи
Фактичний стан справ такий, що домогосподарства з низькими доходами стикаються з вищими ризиками для здоров'я у зв'язку з поширенням коронавірусу. На них припадає основний тягар рекордно високого безробіття, і у них менше можливостей для доступу до дистанційного навчання.
За оцінками ООН, понад півмільярда дітей у всьому світі втратили можливість вчитися через закриття шкіл у зв'язку зі спалахами коронавірусу.
Після пандемії в бідних країнах багато з дітей не повернуться до шкільних класів, причому для дівчаток ймовірність припинення освіти є вищою, ніж для хлопчиків.
Безпрецедентні заходи політики
Гарна новина полягає в тому, що органи державного управління в усьому світі вживають надзвичайних заходів політики для порятунку життів і захисту добробуту. Ці заходи включають додаткові зусилля щодо захисту бідних — багато країн збільшили продовольчу допомогу та адресні грошові трансферти. У світі в цілому на бюджетні заходи на цей момент витрачено близько 10 трлн доларів.
Однак, з огляду на глибину кризи, необхідні значні додаткові зусилля. У тому числі заходи, які необхідні для уникнення довготривалих наслідків кризи для економіки, зокрема, через зменшення кількості робочих місць і збільшення нерівності. Вочевидь для того, щоб уникнути довгострокового підвищення нерівності, розширення доступу до можливостей наразі є більш важливим завданням, ніж будь-коли раніше.
Пріоритети МВФ
Першим пріоритетом МВФ є розумне використання бюджетних стимулів. У фазі економічного зростання потрібно буде здійснити істотне бюджетне стимулювання, щоб підвищити темпи зростання та рівні зайнятості. З досвіду світової фінансової кризи МВФ запевняє, що в країнах, де відзначався більший спад обсягу виробництва в порівнянні з докризовим рівнем тренду, як правило, відбувалося і більш значне збільшення нерівності.
Однак недостатньо забезпечити відновлення економічного зростання. Згадаймо реформи та інвестиції, здійснені після фінансової кризи, які надали банківським системам більшу стійкість. Відтак буде потрібно настільки висока активізація реформ та інвестицій на етапі відновлення, щоб істотно поліпшити економічні перспективи для більшості найбільш вразливих людей.
Таким чином, необхідно буде забезпечити бюджетне стимулювання, яке йде на користь всім людям. Це передбачає збільшення державних інвестицій в охорону здоров'я для захисту найбільш вразливих і мінімізації ризиків, пов'язаних з майбутніми епідеміями. Це також означає зміцнення систем соціального захисту, розширення доступу до якісної освіти, чистої води та санітарії, інвестиції в сприятливу для клімату інфраструктуру. Деякі країни можуть розширити доступ до високоякісних послуг з догляду за дітьми, що може сприяти збільшенню участі жінок у робочій силі та зростання в довгостроковій перспективі.
Відповідні зусилля мають принципову важливість для досягнення цілей в аспекті сталого розвитку. Але як можна суттєво збільшити витрати, коли багато країн зараз стикаються з підвищенням державного боргу? Державний борг в країнах з ринком, що формується збільшився до такого рівня, якого він не досягав у останні 50 років.
МВФ і Світовий банк виступили з ініціативою припинення платежів з обслуговування боргу в якості швидкодіючих заходів для країн, у яких немає фінансових ресурсів для прийняття належних заходів у відповідь на кризу. Група 20-ти відреагувала на це, погодившись припинити виплати за офіційними двосторонніми кредитами найбіднішим країнам з 1 травня до кінця 2020 року.
У середньостроковій перспективі існуватиме можливість для підвищення ефективності витрат і мобілізації більшого обсягу державних надходжень. Буде також можливість провести податкові реформи — наприклад, деякі країни з розвиненою економікою і країни з ринком, що формується можуть підвищити свої верхні ставки податків до рівня, який не обумовить уповільнення економічного зростання. Необхідні також співпраця та узгоджені зусилля по боротьбі з незаконними потоками та усунення податкових лазівок як всередині країн, так і на міжнародному рівні.
Другим пріоритетом є підвищення потенціалу наступного покоління. Пов'язані з поширенням вірусу порушення в системі освіти створили для мільйонів дітей ризик «освітньої бідності», а це означає, що до 10-річного віку вони не будуть вміти читати та розуміти звичайного тексту. Внаслідок недостатнього доступу до якісного навчання освітня бідність наразі висока, особливо в країнах з ринком, що формується, і країнах з низькими доходами.
Рисунок 1 - Освітня бідність, %
Джерело: МВФ.
Занепокоєння також викликає довгостроковий вплив кризи на розриви в доходах та рівні освіти. В ході дослідження МВФ розглянули зв'язок між освітою і нерівністю. Це може привести до зменшення доходів, одержуваних людиною протягом усього життя, і зберігати розриви в доходах та в розподілі можливостей між поколіннями.
Рисунок 2 - Нерівність і освіта, %
Джерело: МВФ.
Іншими словами, захист нашого майбутнього означає захист наших дітей. Тому нам потрібно більше інвестицій в освіту — не тільки збільшення витрат на школи та потенціал дистанційного навчання, а й підвищення якості освіти та поліпшення доступу до безперервного навчання і програм перекваліфікації.
Ці зусилля можуть принести значні вигоди для зростання, продуктивності та рівня життя. Імітаційні розрахунки на основі моделі для такої країни, як Бразилія, показують, що скорочення розриву в рівні освіти, що здобувається в порівнянні із середнім показником по ОЕСР на чверть призвело б до збільшення обсягу виробництва більш ніж на 14%.
Третій пріоритет — використовувати сили фінансових технологій. COVID-19 підштовхнув до масового переходу з аналогових технологій на цифрові. Але не всім це принесло вигоди, і зростаюче цифрове розшарування також буде спадщиною коронакризи.
Що може зробити держава? Одним з основних пріоритетів має стати розширення доступу сімей з низькими доходами й малих підприємств до фінансових продуктів, що дозволить домашнім господарствам згладжувати споживання в умовах шоків, а комерційним підприємствам — здійснювати продуктивні інвестиції. Ця «революція у сфері соціальної інтеграції» набирає силу, у міру того як уряду видають рекордні суми екстрених грошових трансфертів.
У країнах, що розвиваються завдання надання підтримки найбільш вразливим верствам населення може викликати труднощі, оскільки майже 70 відсотків працюючих зайнято в неформальному секторі. Але саме тут є безліч можливостей для використання фінансових технологій. Ситуація така, що приблизно дві третини всіх дорослих, які не користуються послугами банків (1,1 млрд осіб), мають мобільний телефон, і чверть — мають доступ до інтернету. Переказ звичайних готівкових грошових виплат, здійснених державою, на рахунку може зменшити кількість дорослого населення, які не охоплені банківським обслуговуванням, по світу загалом це 100 мільйонів осіб, а в приватному секторі можливості ще більші.
Рисунок 3 - Можливості та мобільність
Джерело: МВФ.
Безумовно, органам державного управління також необхідно регулювати ризики, пов'язані з фінансовими технологіями. Необхідні реформи для сприяння конкуренції, посилення захисту споживачів та боротьби з відмиванням грошей. Для зменшення нерівності й сприяння зростанню принципово важливо буде знайти правильний баланс.
Дослідження МВФ показує, що розширення доступу до фінансів і технологій пов'язано з вищою мобільністю доходів між поколіннями. І за оцінками Фонду, в довгостроковій перспективі різниця в темпах зростання ВВП між країнами з широким охопленням фінансовими послугами та порівнянними країнами, де цей охоплення є значно вужчим, становить від 2 до 3 % ВВП.
В підсумку слід зазначити, що вживання належних заходів, МВФ рекомендує в трьох аспектах: у сфері бюджетних стимулів, освіти та фінансових технологій. І це означає — ділитися ідеями, вчитися один в одного і сприяти більшій солідарності.
