Спроби російських чиновників подолати санкції Заходу, розвернувши економічний вектор на Схід через діалог з китайськими інвесторами, продовжують п'ятий рік поспіль наражатися на фіаско.
Як раніше зазначали, незважаючи на чисельні заклики керівництва РФ, китайські компанії відмовляються інвестувати в реальний сектор економіки РФ і слідом за західними компаніями виводять капітали. За перше півріччя 2018 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з Китаю до РФ скоротився на 24%.
Амурський газопереробний завод, який «Газпром» планує запустити в 2021 році, розраховували оплатити 70% вартості проекту за рахунок проектного фінансування від китайського China Development Bank. Вартість проекту оцінена монополістом в 14 млрд доларів.
В умовах дії режиму санкцій, з банком, який керується розпорядженнями Уряду Китаю і перебуває у прямому підпорядкуванні Держради - найвищого органу влади Китаю, - домовитися не вдалося.
Російський монополіст покладав сподівання, що підписання угоди відбудеться на кінець 2018 року. Але вже до листопада стало зрозумілим, що обговорення зайшло в глухий кут. Китайці дуже складні переговорники, які бачать ризики там, де навіть європейці не бачать, наголошували учасники невдалого переговорного процесу.
Завершити будівництво газопереробного заводу, де проведено вже чверть всіх робіт, «Газпром» планує за рахунок бридж-кредиту строком на 2 роки.
В чому причина проблем залучення китайських грошей? Залучення безпосередньо китайських інвестицій буде майже неможливою, адже виробництво КНР зав'язано на економіці США, і Пекін не буде відкрито діяти, оскільки такі кроки можуть спровокувати нові дії американців щодо китайських компаній, мит або санкцій.
Втім, переговорники розраховують на можливий сценарій, аналогічний угодам «Роснєфти». Компанія, нагадаємо, де-факто заклала Китаю ще не видобуту нафту, щоб отримати передоплату за контрактами на погашення зовнішнього боргу, і з того часу «розраховується» фізичними постачанням зі знижкою до 5 доларів за барель поточної ринкової ціни нафти.
Амурський газопереробний завод вже став другим мегапроектом «Газпрому», який відкрито бойкотують китайські інвестори.
Нагадаємо, у 2015 році, Пекін відмовився брати участь у фінансуванні газопроводу «Сила Сибіру», надавши російській компанії можливість самостійно здійснити оплату за укладку 2 тисяч кілометрів труб. Що цікаво, відповідно до проекту, з початку 2020 в Китай по цих трубах планується постачання 38 млрд кубометрів газу на рік.
У 2017 році китайській компанії CEFC вирішили продати 14,16% акцій «Роснефти», але державний China Development Bank відмовився кредитувати угоду, а пізніше гендиректор CEFC був заарештований за підозрою в економічних злочину.
Пізніше китайцям запропонували проект високошвидкісної ж/д-магістралі «Пекін-Берлін» за 10 трильйонів рублів, яка, по ідеї чиновників, повинна була стати частиною «шовкового шляху» до Європи. Але China Railway Eryuan Engineering Group, проаналізувавши фінансові та технічні умови проекту, влітку 2018 року відхилила його як нерентабельний проект.
Нарешті, в кінці минулого року Китай відмовився від міжурядової угоди про дедоларизації торгівлі з Росією, незважаючи на те, що російський ЦБ до цього моменту перевів майже 15% резервів в китайський юань і розпродав доларові активи.
Відмовляючись від нових інвестиційних вкладень, китайські інвестори одночасно стрімко забирають попередні вкладення: за даними Центрального банку, з 2014 року загальний обсяг прямих інвестицій з Китаю в РФ впав майже на третину - з 4,542 до 3,184 млрд доларів.
Зазначимо, що в межах глобальної ініціативи, протягом останніх 4 років спостерігається активізація торговельно-економічної співпраці Китаю та України.
Віднедавна Україна та Китай перейшли на рівень стратегічних відносин, і у грудні 2017 року українська та китайська сторони підписали план дій у межах «Економічного поясу Шовкового шлях» та «Морського Шовкового шляху у ХХІ ст.».
На сьогодні Китай – один із головних торговельних партнерів України. Товарообіг між Китаєм та Україною за рік збільшився на понад мільярд доларів та склав 8,82 млрд за підсумками січня-листопада 2018 року. Про це повідомив віце-прем‘єр Степан Кубів на зустрічі з китайським послом в Україні Ду Веєм.
Використовуючи ситуацію, Україні варто розвивати успіх у відносинах з Китаєм в економічному та в політичному аспекті, адже таким чином з’являється можливість для стримування російського впливу. Крім того, залучення в Україну великого державного китайського капіталу зменшить ризики військових дій на території України з боку Росії та підвищить стратегічну цінність України для КНР.
