В Україні почався новий етап боротьби зі схемами дропів, які надають доступ до своїх банківських карток чи інших платіжних інструментів стороннім особам за винагороду. І потім через їх картки проганяються величезні суми, які пов’язані із незаконною діяльністю. Українські банки уже навчились викривати таких осіб - у 2024 році фінустанови розірвали ділові відносини із понад 80 тисяч клієнтів, які брали участь у схемах дропів.
У нашому матеріалі розбираємось, які головні ознаки дропів, за яким принципом вони обирають собі банки, які схеми роботи дропів, для чого зловмисники використовують дропів, а також як податківці, Держфінмоніторинг та НБУ викривають незаконні схеми.
Портрет дропа: як вони обирають банки та які їх схеми
За даними НБУ, середній обсяг на одного дропа складає 2.5 млн грн за рік по усім його рахункам в різних банках. Обсяги операцій зарахувань по карткам дропів можуть перевищувати 200 млрд грн в рік.
У 2024 році великі українські банки розірвали ділові відносини із понад 80 тис дропів.
Заступник голови Нацбанку України Дмитро Олійник зазначив, що дропами стають, як правило, особи у поганій фінансовій ситуації та соціально незахищені верстви населення: студенти, пенсіонери, безробітні.
Відкриваючи рахунки у різних банках та проганяючи через них великі суми коштів вони псують собі платіжну репутацію. І хоч на сьогодні в Україні ще немає поняття платіжної репутації - найближчим часом воно виникне. До того ж уже сьогодні у різних життєвих ситуаціях перевіряють кредитну історію - саме на цьому дропи і горять.
Головними ознаками дропа є те, що це новий клієнт в банку. Або ж у цього клієнта була “спляча” картка без транзакцій, на якій одразу починається аномальна активність (висока інтенсивність зарахувань та відправлень, а обороти можуть сягати понад 100 тис грн за кілька днів). Значна частина обороту - це перекази. Операції купівлі товарів та послуг - мінімальні. Усі операції не мають нічого спільного, це зазвичай різні суми, різні отримувачі або різні відправники. За годину дроп може провести до сотні переказів.
Дмитро Олійник також описав модель поведінки дропа: на карті ніколи не акумулюється повна сума коштів, зазвичай це 20-30 тисяч гривень максимум і банк не встигає заблокувати дропівську картку. Картка живе кілька місяців. І коли банк уже аналізує статистику по картці та блокує її - людину-дропа нічого не зупиняє від походу до відділення іншого банку та відкриту нову картку.
Директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками Андрій Котюжинський зазначив, що дропи виводять кошти на рахунки юросіб, знімають готівку, зокрема за кордоном, а також кошти прокруючуються назад як виплати виграшів у операторів азартних ігор та іншими шляхами.
На питання, чи можливо обмежити кількість карт чи рахунків для однієї людини керівник департаменту інтегрованого нагляду за банками зазначив, що це можна зробити лише впровадивши спецреєстр, завдяки якому банки будуть знати, скільки рахунків у клієнтів. Тому що на сьогодні ані банки, ані правоохоронні органи не знають наперед, скільки і в яких банках в людини є рахунків та карток.
Схеми дропів
Злочинна діяльність дропів полягає не просто у користуванні 2-3 картками на чуже ім’я. Як правило, цих карток сотні-тисячі, і для управління такою розгорнутою мережею використовують значну кількість операційного персоналу, спеціалізований софт для створення платежів і сторінок та автоматизації переказів, контролю залишків на рахунку та виведення коштів.
Банки здатні виявляти дропів, однак їх викривають уже за результатами післяконтролю, коли більша частина операцій здійснена. І після закриття рахунку або розірвання ділових відносин дроп просто йде в інший банк.
У яких злочинах фігурують дропи
Заступник начальника Департаменту Кіберполіції Олег Заворотній зазначив, що дропи фігурують у багатьох злочинних діях, від фішингу і взламу акаунтів до наркоторгівлі, нелегальних казино та відмивання коштів. Ключовими рішеннями, які можуть допомогти боротись із дропами, є створення реєстру дропів, а також запровадження кримінальної відповідальності за дроповодство.
У Бюро економічної безпеки зазначили, що наразі виявляти дроповодів досить важко. Найпоширеніші злочини, для яких використовують дропів, це уникнення сплати податків. Важко відслідкувати, скільки грошей надійшло на карту дропа, тому що гроші ніколи не затримуються. Середній обіг на рік по картці дропа може сягати 2 млн гривень.
Голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іван Рудий зазначив, що КРАІЛ відповідально ставиться до питання дропів, пов’язаних із нелегальним гральним бізнесом. Було записано соціальний ролик, який мотивує громадян не надавати свої картки в користування іншим особам за оплату. Також КРАІЛ регулярно відслідковує нелегальні сайти. За словами Івана Рудого, порушники і дроповоди користуються прогалинами у законодавстві, тому їх важко притягнути до відповідальності.
Член КРАІЛ Євген Яхній розповів, що нелегальні гральні бізнеси можуть шукати дропів серед гравців із несприятливою фінансовою ситуацією.
Як дропів використовують російські агенти
Заступник начальника департаменту кібербезпеки СБУ Іван Калабашкін наголосив, що Служба безпеки України сьогодні спрямовує усі зусилля проти спецслужб рф та інших іноземних держав, тому явище дропів - не на порядку денному.
Однак представник СБУ уточнив, що дропів часто використовують як засіб вчинення злочину, тому спецслужби не розглядають питання дропів як самостійне, а, як правило, у комплексі із іншими злочинними діями.
Іван Калабашкін зазначив, що дропи використовуються і для оплати послуг зрадникам, наводчикам.
Які банки лідирують за кількістю дропів
В Нацбанку також назвали банки, які є лідерами за кількістю дропів. За словами керівника департаменту інтегрованого нагляду за банками Андрія Котюжинського, це Universal (включно з mono) та Приватбанк. Однак ця метрика доволі непроста, тому що ці банки є лідерами з дропів в абсолютних показниках - клієнтів у цих банках теж велика кількість. У відсоткових або відносних показниках по кількості дропів ці банки не лідирують.
Для дропів важливо, щоб банк не вимагав документального підтвердження доходу при відкритті рахунку. Так, народний депутат України Олексій Жмеренецький зауважив, що ніхто в банках не відслідковує, чи має людина підстави отримувати такі суми на карту. На його думку, мають бути механізми звірки людини зі статусом транзакцій. Він вважає, що клієнти мають показувати банку джерела доходів, а банк має повідомляти податкову у разі перевищення обсягів доходу.
Народний депутат, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк відповів, що тут усе впирається у те, чи повинні податківці та інші державні органи мати доступ до рахунків громадян. Тому що на сьогодні ані НБУ, ані фінмоніторинг, ні податкова не бачать, скільки рахунків, і де має людина - а це найпростіший спосіб відслідковувати дропів. Закласти у ризик модель, наприклад, статус студента, в якого різко з’явилось багато рахунків і карток.
Легке, швидке і дистанційне відкриття рахунку також приваблює дропів. Народний депутат і член правоохоронного комітету Ради Максим Бужанський зауважив, що українцям “дуже легко відкрити рахунок”. І можливо, краще було б якби це було “довше для кожного, але прозоро”.
Нардеп Олексій Мовчан додав, що Україні слід зважати на міжнародний досвід у боротьбі із дропами та асоційованими злочинами. У нас потрібно запровадити більш серйозну верифікацію клієнтів банку, як в інших провідних країнах. За його словами, поки українські публічні діячі (ПЕП) та їх родичі не можуть проводити багато операцій з грошима, звичайні люди ганяють сотні мільйонів і їм за це нічого немає.
Заступник голови НБУ Дмитро Олійник же відповів, що не можна застосовувати до звичайних громадян ті ж правила, що і до ПЕПів. Тому що публічних діячів (ПЕП) зареєстровано всього близько 30 тисяч осіб. І якщо накласти ці правила на звичайних громадян, системи будуть просто виснути.
Народний депутат, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк уточнив, що клієнт банку при відкритті рахунку, може вказати дохід, наприклад, 200 тисяч гривень, і банк не буде перевіряти ці кошти і не турбуватиме клієнта в рамках цього ліміту.
Керівник департаменту інтегрованого нагляду за банками Андрій Котюжинський відповів, що у кожного банку різна сума, за якої клієнта не перевіряють. Питання скоріше у тому, наскільки швидко банк реагує, коли суми перевищуються.
Фінмоніторинг та податкові перевірки дропів: які результати сьогодні
Директор департаменту фінмоніторингу НБУ Анна Липська повідомила, що Нацбанк активно перевіряє на відповідність законодавству банки і небанківські установи. За півтора роки забрали 2 ліцензії, а також застосували значні обсяги штрафів (понад 700 млн грн штрафів) для тих, хто не дотримується вимог. Також Нацбанк передав понад 200 повідомлень про підозрілу діяльність у ході нагляду до правоохоронців та інших органів (БЕБ, НАБУ, СБУ, КРАІЛ).
У вересні 2023 року було внесено додаткові зміни до Положення про здійснення банками фінмоніторингу, які було узгоджено із Держфінмоніторингом та міністерствами. Для банків встановили обов'язок щодо реагування на випадки перевищення максимальної суми фінансових операцій, яка заявлена клієнтом.
Також було доповнено список індикаторів підозрілості, які стосуються фінансових операцій клієнта, а саме перевищення більше ніж у 2 рази на місяць максимальної суми фінансових операцій, заявленої клієнтом та нетипова активність.
Крім того було уточнено положення щодо здійснення банками належної перевірки клієнтів, які є електронними резидентами (е-резидентами), в частині ідентифікації та верифікації.
У квітні 2024 року Нацбанк видав роз'яснення на рішення РНБО від 20.04.2024 р "Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет", в якому був акцент на обов'язках банків з перевірки фінансових можливостей клієнтів і реагування на нетипову активність. Також були рекомендації щодо роботи програмних модулів банків.
У результаті банки почали активніше звітувати фінмоніторингу щодо підозрілих операцій, а самі підозрілі операції активніше зупинялись.
В Україні сьогодні досить великий обсяг тіньових грошових потоків. Наразі близько трильйона гривень складають офіційні доходи населення, тоді як грошові перекази складають три трильйони гривень. Тобто 2 трильйони гривень поповнюється тіньовими шляхами.
Директор Департаменту оподаткування фізичних осіб податкової служби Олександр Корчевний повідомив, що податківці детально опрацьовують питання дропів, отримують інформацію від Нацбанку.
Посадовець відзвітував, як податкова справляється із дропами. Десяти особам, які протягом 2022 року отримували кошти на рахунки, направили повідомлення про добровільне декларування. Із цих людей одна особа сплатила 39 тисяч грн податків, три платника отримали додаткові зобов’язання на 210 тисяч гривень.
У 2023 році податківцями було виявлено уже 728 таких платників, сума їх доходів - від 28 тисяч грн до 36 млн грн на одну людину. Податкова направила їм повідомлення про добровільне декларування. У результаті 27 осіб подали декларації, їм було нараховано 2,5 млн податкових зобов’язань. Фактично вони сплатили 1,1 млн гривень. Із цих 728 платників 133 людини знаходяться на територіях, де діє мораторій на перевірки, 6 осіб померли. Складнощі виникають, коли податкова адреса знаходиться на окупованій територій або місцях, де ведуться бойові дії.
Директор Департаменту оподаткування фізичних осіб податкової служби Олександр Корчевний наголосив, що податкова не має доступу до банківських рахунків населення. Дропів і недопросовісних платників виявляють через співпрацю і взаємодію із іншими державними органами.
Перший заступник Голови Державної служби фінансового моніторингу України Ігор Гаєвський зазначив, що явище дропів Держфінмоніторинг почав досліджувати у 2022 році. Служба передає усю інформацію по дропам до правоохоронних органів та служб. Загалом передали дані по операціям на 1 млрд 370 млн гривень.