Мораторій на продаж землі:  в заручниках економіка та суспільство

Мораторій на продаж землі: в заручниках економіка та суспільство

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2020 року.

Як повідомляли раніше, Верховна Рада 20 грудня 2018 року продовжила на рік (до 1 січня 2020 року) мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Запровадження заборони на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні бере свій початок  ще з 2001 року. З 2002 року мораторій почав діяти як тимчасовий захід з метою забезпечення нормативного врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі, після чого парламент неодноразово його продовжував.

Проблема мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення полягає у двох аспектах: політичному та економічному.

Стосовно політичного контексту проблеми, то зазначимо, що вже більше 16 років  в Україні точаться дискусії навколо земельної реформи. З огляду на політичні дивіденди, які приносить спекуляція навколо питання створення та функціонування ринку землі, це може тривати ще нескінченно довго.

Сталось так, що власник земельної ділянки почувається зайвим на селі, адже головними гравцями в агробізнесі стали орендарі, які за мізерну орендну плату отримують доступ до головного виробничого активу, тоді як власники землі та їхні сім’ї позбавлені економічної свободи і ресурсів для розвитку. Тобто мораторій абсурдний як з правового, так і економічного погляду.

Варто зазначити, мораторію саме в такій формі, як в Україні, коли приватна власність є, але власникам заборонено розпоряджатися нею,  більше ніде немає. На сьогодні Україна – ледь не єдина демократична країна у світі, де землевласники не мають права розпоряджатися своїм майном. Продаж землі заборонений, наприклад, в Китаї, Венесуелі, Північній Кореї.

Сільськогосподарським виробникам потрібні ресурси для розвитку. А банку не потрібні не ліквідні активи, які забезпечують позики, тобто земля, яку неможливо продати. І це створює проблеми як в реальному секторі, так і в фінансовому. Така проблема породила  кон’юнктуру в умовах якої українські чорноземи одні з найдешевших в Європі.

Чому так вигідно залишати справжніх власників паїв без реального володіння власністю. Адже основна проблема подальшого існування мораторію – земля залишається неліквідним активом, а селяни через це не мають доступу до фінансових ресурсів. Землю необов’язково продавати – під заставу землі можна отримати кредит, щоб розпочати власний бізнес. За час існування мораторію в сільській місцевості відбулося практичне знищення підприємництва. Сталось так, що власник земельної ділянки почувається зайвим на селі, адже головними гравцями в агробізнесі стали орендарі, які за мізерну орендну плату отримують доступ до головного виробничого активу, тоді як власники землі та їхні сім’ї позбавлені економічної свободи і ресурсів для розвитку. Тобто мораторій абсурдний як з правового, так і економічного погляду.

Тож проаналізуємо потенціал, який розкриває сільськогосподарське виробництво для розвитку великого, малого та середнього бізнесу.

У 2018 році Україна зібрала найбільший в історії урожай.  Як повідомляє прес-служба Мінагрополітики, станом на 19 листопада, зернові та зернобобові культури обмолочені на площі 14,3 млн га  (або 96% до прогнозу) та намолочено 66,4 млн тон зерна при врожайності 46,5 ц/га (у 2017 р. – 41,8 ц/га).

Рисунок 1 – Урожай за історію незалежної України, млн. тон

Варто зазначити, що історичний рекорд виробництва зернових у 2018 році забезпечується завдяки високому врожаю кукурудзи, який також на рівні історичного максимуму – близько 34,8 млн тонн.

На сьогодні кукурудза обмолочена на площі 4,1 млн га або 90% до прогнозу, намолочено 31,3 млн тон зерна при врожайності 75,9 ц/га (у 2017 р. – 52,3 ц/га), яка також є найвищим досягненням в історії незалежної держави.

Рисунок 2 – посівні площі під зернові та зернобобові, млн. га

Крім того, вперше будуть зафіксовані рекордні показники з валового збору і урожайності сої та соняшника.

Станом на 19 листопада, соняшник обмолочений на площі 6,0 млн га або 99,8%, намолочено 13,8 млн тон при врожайності 22,8 ц/га (у 2017 р. – 20,1 ц/га).

Соя зібрана з площі 1,7 млн га або 99% до прогнозу, намолочено  4,3 млн тон при врожайності 25,7 ц/га (у 2017 р. – 19,2 ц/га).

Щодо експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва, зазначимо, що Україна входить до п’ятірки країн-лідерів експортерів аграрної продукції.

Рисунок 3 – Найбільші експортери світового ринку сільськогосподарської продукції, млн тон

Протягом січня-вересня 2018 року Україна продала за кордон 28 мільйонів тон зерна. Найбільше українське зерно купували Єгипет (11,5%), Китай (8,8%), Іспанія (7,3%), Нідерланди (7,0), Індонезія (5,9%), Саудівська Аравія (5,7%) та Італія (5,0%).

Експорт зернових — друга стаття нашого експорту. Вартісні обсяги поставок знизились лише на 2% – до 4,8 млрд дол. США. Пшениці продано на  $2 млрд, кукурудзи – на $2,3 млрд, ячменю – на $500 млн. Сільськогосподарське виробництво  — індустрія, яка приносить для України левову частину валютної виручки. Сприятливі умови розвиту агробізнесу  – на сьогодні один із вагомих чинників стабілізації валютного ринку.

В підсумку викладеного зазначимо, що окрім політичних спекуляцій та економічних втрат, мораторій ринкового регулювання відносин в сфері агровиробництва понижає цінність паїв як активу. Сьогоднішній стан та тенденції використання земельних ресурсів є критичними, а подальші процеси деградації потенціалу сільськогосподарських земель можуть мати катастрофічні наслідки. Адже, поза увагою залишається збереження та підтримання належного рівня родючості сільськогосподарських земель, дотримання раціональних сівозмін, забезпечення проведення полезахисних заходів, агролісомеліоративних заходів тощо. Рівень продуктивності земель не відповідає потенціалу України, оскільки для її покращення потрібні довготривалі інвестиції. Іноземні інвестори, вагаються інвестувати в Україну через недосконалість правового забезпечення гарантій власності. Для покращення сільськогосподарського сектору потрібен належний правовий клімат та механізм ринкового регулювання ринку.  Тож важливо пам’ятати, що питання землі є значною мірою заполітизованим.

В контексті розвитку громад, зазначимо, що мораторій стримує розвиток сільської місцевості та сільського господарства, перешкоджає перерозподілу земельних ресурсів до більш ефективного власника та виробника, знижує ціну оренди та доходи власників, а також обмежує доступ до кредитних ресурсів.

Нагадаємо, за розрахунками Світового банку, запровадження прозорого ринку землі може розширити річний обсяг виробництва на 15 млрд доларів та збільшити ВВП України приблизно на 1,5%. Крім того, це могло б забезпечити до 2 млрд доларів доходу від одноразового продажу державних земель та 250 млн доларів щороку від їх оренди.

За таких умов ринку землі не існує, фермери та дрібні землевласники не мають стимулів до інвестування. Як наслідок, значну частину земельних паїв використовують великі компанії, яким не цікава соціальні проблеми та розвиток села.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: